Рішення № 24923270, 18.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/6886-2012 18.06.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4916,02 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. (дов. № 670-12 від 20.12.2011 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 08-03-29/56-12 від 13.02.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (відповідач) про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4916,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»на підставі полісу добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0028030 від 08.10.2007 р. (поліс) внаслідок настання страхового ризику -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить громадянці ОСОБА_3, яким керував громадянин ОСОБА_4, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 та якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6934493), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-39/6886-2012, розгляд справи призначено на 18.06.2012 р. о 11:40 год.

06.06.2012 р. відповідач через відділ діловодства суду подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Заяву судом задоволено.

07.06.2012 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.

18.06.2012 р. відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував, зокрема, з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 18.06.2012 р., надав суду усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 18.06.2012 р., подав заяву, відповідно до якої просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності. Заяву передано до відділу діловодства суду для подальшої її реєстрації, відповідно до п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.06.2012 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.10.2007 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Росно Україна», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(позивач, страховик) та громадянкою ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0028030 (надалі поліс № 200.0028030 від 08.10.2007 р.).

Згідно з полісом № 200.0028030 від 08.10.2007 р. у позивача був застрахований автомобіль Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2007.

Полісом № 200.0028030 від 08.10.2007 р. визначено, що до страхових ризиків відноситься, зокрема, ДТП.

Крім того, полісом № 200.0028030 від 08.10.2007 р. визначено строк його дії, а саме: з 09.10.2007 р. по 08.10.2008 р.

01.08.2008 р. на перехресті вулиць Левицького-Івасюка в м. Львові сталася дорожньо -транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля ota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить громадянці ОСОБА_3, та яким керував громадянин ОСОБА_4 та автомобіля «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5. Наведене підтверджується довідкою Відділу державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС України у Львівській області, виданою громадянину ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення громадянином ОСОБА_5 ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі -КУпАП), що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2008 р. у адміністративній справі № 3-13719/2008 р., відповідно до якої ОСОБА_5 визнано винним за ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 68 (шістдесят вісім) гривень.

На підставі страхового акту № 200-3700-0 від 03.08.2009 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання згідно полісу № 200.0028030 від 08.10.2007 р., сплатив суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 9097 від 06.08.2009 р. на суму 4916,02 грн.

Статтею 27 Закону України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»перейшло в межах суми 4916,02 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу -«ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_5, та яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6934493.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, особою відповідальною за завдані громадянці ОСОБА_3 збитки, у спірному випадку є Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6934493.

Суд відхиляє твердження відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву щодо пропуску позивачем строку позовної давності, у зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Розглянувши спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позивач звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності, з огляду на наступне.

Позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України тривалість загальної позовної давності, т.т. такої, що поширюється на всі цивільні правовідносини та на всіх учасників цивільних відносин, за винятками встановленими законом, встановлюється у три роки.

Згідно ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

У випадку, який стосується обставин справи № 5011-39/6886-2012, початок такого перебігу відраховується після 06.08.2009 р., оскільки саме 06.08.2009 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику згідно полісу № 200.0028030 від 08.10.2007 р., що підтверджується платіжним дорученням № 9097 від 06.08.2009 р. на суму 4916,02 грн.

В ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2012 р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4916,02 грн., по якій 29.05.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-39/6886-2012, а отже в межах встановленого ЦК України загального строку позовної давності за регресними зобов'язаннями. Натомість згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, лише сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування у сумі 4916,02 грн. згідно полісу № 200.0028030 від 08.10.2007 р., перейшло право вимоги, до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки внаслідок ДТП в сумі 4916,02 грн.

Як визначено ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 27.03.2012 р. у справі № 58/168, що саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в розмірі 4916,02 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в т.ч. визначено підстави такого повернення.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється а порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1609,50 грн. Платіжним дорученням № 5619 від 14.05.2012 р. позивач сплатив судовий збір в розмірі 1641,00 грн., оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 44 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачений судовий збір в розмірі 31,50 грн. В іншій частині судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 257, 261, 267, 993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; код ЄДРПОУ № 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32253696) 4916,02 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень 02 коп.) витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

2. Повернути Товариству з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32253696) з Державного бюджету України 31,50 грн. (тридцять одну гривню 50 коп.) зайво сплачений судовий збір, перерахований платіжним дорученням № 5619 від 14.05.2012 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи.

3. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення: 22.06.2012 р.