Рішення № 24923072, 05.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/49/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 5009/1961/12

Розглянувши позовну заяву: Прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району, м. Запоріжжя (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1; фактичне місцезнаходження: 69095, АДРЕСА_2)

про стягнення 4544,11 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від прокуратури: Марченко В.І., посвідчення № 191 від 24.05.2012 р.

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 19/27 від 03.01.2012 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.05.2012р. прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 основної заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді у розмірі 4382,08 грн., 3% річних -24,25грн., суми інфляційних витрат -14,08грн. та пені в розмірі 123,70грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5009/1961/12, розгляд якої призначено на 05.06.2012р.

У судовому засіданні 05.06.2012р. прийнято рішення.

За письмовим клопотанням прокурора та представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 05.06.2012р. прокурор Жовтневого району та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі пояснивши, що 01.04.2003р. між Концерном "Міські теплові мережі"в особі філії Концерну "МТМ"Жовтневого району м. Запоріжжя та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 987, за умовами якого, Концерн "Міські теплові мережі"в особі філії Концерну "МТМ"Жовтневого району зобов'язується постачати Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивачем були виконані взяті на себе зобов'язання, теплова енергія постачалась відповідачу за період з листопада 2011р. по березень 2012р. на суму 4382,08 грн., що підтверджується актами приймання -передачі теплової енергії від 30.11.11р., 31.12.11р., 31.01.12р., 29.02.12р., 31.03.12р. Вказані акти за договором відповідачем не підписані та не оплачені в повному обсязі, у зв'язку з чим у ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Концерном "МТМ" у розмірі 4544,11 грн.

В обґрунтування позову прокурор та представник позивача посилаються на умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 987 від 01.04.2003р., ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538, 549, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 276 ГК України, ст. ст. 2, 54, 56, 57 ГПК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Представник відповідача у судове засідання 05.06.2012р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце призначення судового засідання був повідомлен належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи витребувані ухвалою суду від 25.05.2012р. не надіслав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2003р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Жовтневого району м. Запоріжжя (далі -Енергопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 987 (далі - Договір).

Пунктами 1.1., 1.2. розділу 1 Договору визначено, що при виконанні цього договору сторони керуються "Правилами користування тепловою енергією", "Правилами обліку, відпускання і споживання теплової енергії", "Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько -побутові потреби в Україні"і діючим Законодавством України. За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. п. 1.5., .1.6. договору, Енергопостачальна організація постачає теплову енергію на опалення, вентиляцію в залежності від температури зовнішнього повітря по температурному графіку 150-70оС і не допускає відхилення більш ніж на +/- 3оС від середньодобової. Енергопостачальна організація забезпечує безперервну подачу теплової енергії на потреби гарячого водопостачання із забезпеченням температури води не менше + 50 град.С. (за винятком окремих постанов та нормативно-встановлених перерв та зупинок на профілактику згідно графіка, затвердженого місцевими органами самоврядування).

Згідно з п. 1.9. Договору, тарифи для розрахунків між Енергопостачальною організацією та Споживачем встановлюються відповідними органами влади згідно діючого законодавства.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору між Енергопостачальною організацією та Споживачем (п. 2.1.).

Теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року (п.2.2.).

Відповідно до п.п. 3.2.2., 3.2.5., 3.2.18 договору, споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договору; письмово оповіщати Енергопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також не пізніше, як до 25 числа поточного місяця, про зміну користувачів приміщень, площу приміщень, теплове навантаження на опалення та гаряче водопостачання, та теплових мереж Споживача (Субспоживачів); забезпечувати безперешкодний доступ представників енергопостачальної організації до теплокамер, теплопунктів, теплоспоживальних установок та приладів обліку теплової енергії для виконання службових обов'язків.

Споживач не має право самовільно відключати систему опалення у вбудовано-прибудованих приміщеннях від житлової частини будинків (п. 3.2.25.).

Енергопостачальна організація зобов'язується: забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором; гарантувати безпечне користування тепловою енергією за умови дотримання Споживачем умов договору, Правил користування тепловою енергією, правил експлуатації теплоспоживального обладнання; повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів; здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання Споживача не рідше одного разу в 6 місяців (п.п. 4.2.1.-4.2.4.).

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, або розрахунковим способом (п. 5.1.).

Дата зняття Споживачем показань приладів обліку - 20 число поточного місяця; надання звіту Енергопостачальній організації - не пізніше 20-24 числа поточного місяця (п. 5.4.).

Показники приладів обліку за звітній період є підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (п. 5.5.).

У разі підключення Споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється Споживачу - пропорційно його договірним навантаженням (п. 5.9.).

Згідно з п.п. 6.1. - 6.7. договору, розрахунки за спожиту теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Енергопостачальна організація після сьомого числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації. Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена Споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом - при відсутності приладів обліку. Споживач зобов'язаний до двадцятого числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію. Сторони щоквартально з ініціативи Енергопостачальної організації проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки для визначення заборгованості. Енергопостачальна організація має право індексувати суму заборгованості Споживача за весь час несплати теплової енергії, згідно з офіціальним рівнем інфляції та чинним Законодавством України.

Позивач на виконання умов договору з листопада 2011 року по березень 2012 року поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на суму 4382,08 грн. при цьому виставив рахунки на оплату відпущеної теплової енергії (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Факт одержання відповідачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії актів містяться в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання за договором № 987 від 01.04.2003 р. належним чином не виконав, в наслідок чого у нього виникла заборгованість станом на момент звернення позивача до суду у розмірі 4382,08 грн.

Станом на 05.06.2012р. розмір основної заборгованості відповідача складає 4382,08 грн.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на червень 2012 року, має заборгованість в сумі 4382,08грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 123,70грн. пені на суму заборгованості.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Підпунктом 7.2.8 п.7.2 договору визначено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем теплової енергії відповідно до терміну, встановленого у п.6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний обґрунтованим, таким, що складений із дотриманням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 123,70 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних у сумі 24,25 грн. (за період порушення грошових зобов'язань за договором) та втрат від інфляції у сумі 14,08 грн. за період з листопада 2011р. по березень 2012р.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1; фактичне місцезнаходження: 69095, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 987 від 01.04.2003р. у розмірі 4544 (чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 11 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1; фактичне місцезнаходження: 69095, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДР 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 08.06.2012 р.