Постанова № 24922596, 12.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 21/173/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., - доповідач у справісуддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової службина ухвалугосподарського суду Запорізької області від 14.02.2012та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012у справі№ 21/173/10 господарського суду Запорізької областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Простор"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукорпостач"провизнання банкрутомПредставники сторін у судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2012року у справі № 21/173/10 (суддя Черкаський В.І. ) скаргу ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя на дії ліквідатора № 7215/10/10-012 від 26.12.2011 року (вх. № 09-06/27092 від 27.12.2011) задоволено частково.

Визнано ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя поточним кредитором у справі з грошовими вимогами у розмірі 70 107 грн. 50 коп. Зобов'язано ліквідатора включити вимоги ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя до 3-ої черги задоволення вимог реєстру кредиторів.

Звіт ліквідатора (вх. № 0906/3358 від 12.02.2012) прийнято до відома. Продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 21/173/10 - до 14.08.2012 року.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012року у справі № 21/173/10 (колегія суддів:Богатир К.В.; Дучал Н.М.; Склярук О.І.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя залишено без задоволення.

Абзац 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. змінено та викладено в наступній редакції:

"Скаргу ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя на дії ліквідатора № 7215/10/10-012 від 26.12.2011 року (вх. № 09-06/27092 від 27.12.2011) задовольнити частково. Визнати ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя поточним кредитором у справі з грошовими вимогами у розмірі 70107, 50 грн. Відмовити у визнанні вимог ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя до ТОВ "Запоріжцукорпостач"м. Запоріжжя на суму 91 332,72грн. Зобов'язати ліквідатора включити вимоги ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя до 3-ої черги задоволення вимог реєстру кредиторів".

В іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими актами попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року, винести нове рішення, яким задовольнити скаргу ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя на дії ліквідатора ТОВ "Запоріжцукорпостач", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог ст.ст.1, 12, ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". .

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а по зобов'язанням поточних кредиторів нараховуються штраф та пеня, оскільки, строк виконання податкових зобов'язань настав у боржника після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, то дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не поширюється.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2010р. за заявою ТОВ "Промислово-фінансова група "Простор" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Запоріжцукорпостач", на підставі ст.ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

Господарським судом встановлено, що 18.11.2011 року ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя звернулась до ліквідатора ТОВ "Запоріжцукорпостач" Кіцула С.Б. із заявою про визнання поточним кредитором у справі № 21/173/10 про банкрутство ТОВ "Запоріжцукорпостач" з грошовим вимогами до боржника в сумі 161 440,22 грн.

Заяву про визнання поточним кредитором обґрунтовано тим, що з моменту порушення справи про банкрутство ТОВ "Запоріжцукорпостач", а саме з 08.06.2010 року, у зв'язку з несплатою поточних платежів до бюджету, у підприємства виникла заборгованість перед бюджетом в сумі 161 440,22 грн., в тому числі з податку на прибуток -53 987,5 грн., пеня з податку на прибуток -3 001,34 грн., податок на додану вартість -20 993,0 грн., пеня з податку на додану вартість - 14,88 грн., податок з доходів найманих працівників -83 443,5 грн., яка виникла внаслідок наступного:

1. ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було проведено перевірку ТОВ "Запоріжцукорпостач", за результатами якої складено Акт № 1000/23/34067712 від 17.11.2010 року, на підставі якого прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 24.12.2010 року № 0000532310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 53 987,5 грн., в тому числі за основним платежем -21 300,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -32 687,5 грн.

- податкове повідомлення - рішення від 21.12.2010 року № 0000911720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходу найманих працівників в сумі 83 443,5 грн., в тому числі за основним платежем -27 814,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -55 629,0 грн.

При цьому, податкові повідомлення - рішення не оскаржені належним чином ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

2. ТОВ "Запоріжцукорпостач" було подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість на підставі яких підприємству нараховано по строку сплати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- 30.06.2010 року нараховано 883,0 грн. по декларації за травень 2010 року;

- 30.07.2010 року нараховано 844,0 грн. по декларації за червень 2010 року;

- 30.08.2010 року нараховано 16 463,0 грн. по декларації за липень 2010 року;

- 30.09.2010 року нараховано 616 грн. по декларації за серпень 2010 року;

- 01.11.2010 року нараховано 626,0 грн. по декларації за вересень 2010 року;

- 30.11.2010 року нараховано 1 477,0 грн. по декларації за жовтень 2010 року;

- 02.03.2011 року нараховано 84,0 грн. по декларації за січень 2011 року.

Отже, загальна сума самостійно задекларованих підприємством ТОВ "Запоріжцукорпостач" до сплати сум з податку на додану вартість складає 20 993,0 грн.

3. Внаслідок занесення 30.06.2011 до облікової картки банкрута даних про порушення справи про банкрутство на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та на виконання наказу ДПА України від 27.12.2006 року № 820 "Про затвердження Порядку погашення податкового боргу платників податків, щодо яких порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів", в картці особового рахунку боржника нараховано пеню з податку на прибуток підприємств в сумі 3 001,34 грн. та пеню з податку на додану вартість в сумі 14,88 грн.

В ухвалі господарського суду Запорізької області від 14.02.2012 року встановлено, що 27.12.2011 року до суду від ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя надійшла скарга на дії ліквідатора № 7215/10/10-012 від 26.12.2011 року про невизнання поточним кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Запоріжцукорпостач", в якій заявник просить суд визнати ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя поточним кредитором у справі про банкрутство ТОВ"Запоріжцукорпостач" із грошовими вимогами до боржника у розмірі 161 440, 22 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя за порушення норм податкового законодавства нараховано: з податку на прибуток -53 987,5 грн. (основне зобов'язання -21 300,0грн., штрафні санкції -32 687,5 грн.); податок з доходів найманих працівників -83 443,5 грн. (основне зобов'язання -27 814,5грн., штрафні санкції -55 629,0грн.); пеня з податку на прибуток -3 001,34 грн.; податок на додану вартість - 20 993,0грн.; пеня з податку на додану вартість - 14,88 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, щодо часткового задоволення скарги ДПІ на дії ліквідатора, часткове задоволення та визнання поточних кредиторських вимог ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя у розмірі 70 107,50 грн. та зобов'язання ліквідатора включити визнані судом вимоги до 3-ої черги задоволення вимог реєстру кредиторів, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство, тобто після 08.06.2010, у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними, та підлягають задоволенню, а саме, в частині нарахованих, згідно податкового повідомлення - рішення від 24.12.2010 року № 0000532310/0 сум податкового зобов'язання за платежем податку на прибуток за основним платежем -21 300,0 грн., згідно податкового повідомлення - рішення від 21.12.2010 року № 0000911720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходу найманих працівників за основним платежем у розмірі 27 814,5 грн. та самостійно задекларованих ТОВ "Запоріжцукорпостач" до сплати сум з податку на додану вартість згідно поданих декларацій у розмірі 20 993,0 грн.

При цьому, господарським судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором не надано доказів погашення податкового боргу, який виник після порушення справи про банкрутство та відхилено його доводи щодо конкурсного характеру цих вимог, а також, відхилено доводи щодо відсутності на деклараціях з ПДВ за період травень 2010 року; - січень 2011 року підпису та печатки керівника боржника, оскільки відповідно до договору № 482 від 17.03.2008 року, укладеного між ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя та ТОВ "Запоріжцукорпостач" в особі директора Румянцевої Н.В., подання податкових документів (податкової звітності, податкових накладних, реєстрів податкових накладних) здійснюється в електронному вигляді до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку.

Суд першої інстанції, відхиляючи заявлені ДПІ вимоги, які є за своєю юридичною природою фінансовими санкціями, мотивував своє рішення посиланням на положення ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визнав нарахування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення - рішення від 24.12.2010 року № 0000532310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32 687,5 грн. та згідно податкового повідомлення - рішення від 21.12.2010 року № 0000911720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 55 629,0 грн., неправомірним.

Крім того, з тих же підстав нарахування пені з податку на прибуток підприємства в сумі 3 001,34 грн. та пені з податку на додану вартість в сумі 14,88 грн. судом також визнано неправомірним.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у постанові від 14.03.2012 року погодилась із висновком господарського суду Запорізької області щодо відсутності у ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя законних підстав для нарахування штрафу та пені, оскільки, з моменту порушення 08.06.2010р. справи про банкрутство ТОВ "Запоріжцукорпостач" судом було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого, у ДПІ відсутнє право на нараховування пені та штрафу, незалежно від часу скоєння правопорушення платником податків.

Погодившись із правомірністю визнання поточних кредиторських вимог ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя на суму 70 107,50грн., апеляційний господарський суд зазначив, що господарському суду першої інстанції в абзаці першому резолютивної частини ухвали від 14.02.2012р. слід було вказати в якій частині він відмовляє кредитору у визнанні його грошових вимог до банкрута (161 440,22 -70 107,50 = 91 332,72грн.)

Отже, з метою внесення уточнень, апеляційний господарський суд змінив абзац перший резолютивної частини ухвали від 14.02.2012р., доповнивши його наступним реченням: "Відмовити у визнанні вимог ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя до ТОВ "Запоріжцукорпостач"м. Запоріжжя на суму 91 332,72грн.".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних та обґрунтованих висновків, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абзацом 7 ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

За приписами абз. 10 частини 1 статті 25 Закону, з дня свого призначення ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури, поточні кредитори зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом ліквідаційної процедури. Вимоги, щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом включаються до реєстру вимог кредиторів, в порядку ст. 23 Закону.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність законних підстав для звернення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя із грошовими вимогами на суму 70 107,50 грн., які виникли після порушення справи про банкрутство, після 08.06.2010 року, отже, є поточними, та підлягають задоволенню, зокрема, в частині нарахованих, згідно податкового повідомлення - рішення від 24.12.2010 року № 0000532310/0 сум податкового зобов'язання за платежем податку на прибуток за основним платежем -21 300,0 грн., згідно податкового повідомлення - рішення від 21.12.2010 року № 0000911720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходу найманих працівників за основним платежем у розмірі 27 814,5 грн. та самостійно задекларованих ТОВ "Запоріжцукорпостач" до сплати сум з податку на додану вартість згідно поданих декларацій у розмірі 20 993,0 грн.

Поряд з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що посилаючись на ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вимоги ДПІ до банкрута у сумі 91 332,72грн. заявлених штрафних санкцій, визнанню не підлягають.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Стаття 11 цього ж Закону встановлює, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що за змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю , боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але, пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про безпідставне нарахування ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя штрафних санкцій ТОВ "Запоріжцукорпостач" на загальну суму 91 332,72грн., згідно податкового повідомлення - рішення від 24.12.2010 року № 0000532310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32 687,5 грн., згідно податкового повідомлення - рішення від 21.12.2010 року № 0000911720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 55 629,0 грн. та нарахування пені з податку на прибуток підприємства в сумі 3 001,34 грн. та пені з податку на додану вартість в сумі 14,88 грн.

Крім того, апеляційний господарський суд, керуючись п.4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, правомірно вніс уточнення, змінивши абзац перший резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р., доповнивши його наступним реченням: "Відмовити у визнанні вимог ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя до ТОВ "Запоріжцукорпостач"м. Запоріжжя на суму 91 332,72грн.".

У зв'язку з наведеним, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, застосувавши приписи ст. 1, 11, ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшли обґрунтованого висновку про відхилення грошових вимог ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, у вигляді зобов'язань по сплаті штрафних санкцій в період дії мораторію у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що правові підстави для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 14.02.2012 у справі № та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року у справі № 21/173/10, відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі № 21/173/10 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

М.І. Хандурін