Постанова № 24921555, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6307/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційних скарг Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва та Державної податкової адміністрації в м Києві (Державна податкова служба у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Лідер Груп" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва, Державної податкової адміністрації в м Києві (Державна податкова служба у м. Києві) про скасування повідомлення - рішення № 0004202302/1; № 0004212302/1 від 27.01.2011 року та рішення про результати розгляду скарг, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року позивач -Приватне підприємство «Лідер Груп» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва, Державної податкової адміністрації в м Києві (Державна податкова служба у м. Києві) про скасування повідомлення - рішення № 0004202302/1; № 0004212302/1 від 27.01.2011 року та рішення про результати розгляду скарг, в якому просив визнати дії відповідачів - Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва та Державної податкової адміністрації в м Києва (Державна податкова служба у м. Києві) незаконними, податкові повідомлення -рішення № 0004202302/1 та № 0004212302/1 від 27.01.2011 року -скасувати, визнати скаргу ПП «Лідер Груп»від 14.02.2011 року -задоволеною.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва та Державна податкова адміністрація в м Києві (Державна податкова служба у м. Києві) звернулися із апеляційними скаргами, в яких просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Лідер Груп»в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилалися на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Під час апеляційного розгляду справи Державною податковою адміністрацією у м. Києві було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з якого вбачається, що найменування Державної податкової адміністрації у м. Києві змінено на «Державна податкова служба у м. Києві», у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне далі по тексту судового рішення вживати назву - Державна податкова адміністрація в м Києві (Державна податкова служба у м. Києві).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва та Державної податкової адміністрації в м Києві (Державна податкова служба у м. Києві) -задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Лідер Груп»відмовити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фіктивність (нікчемність) господарські операції, проведених позивачем з його контрагентом -Товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»в судому порядку не встановлена, відповідачем нічим не доведена, кримінальну справу № 69-107, порушену відносно ОСОБА_2 (директора ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп») та невстановлених осіб за фактом створення фіктивного підприємства «С.ДЖ.Р.Груп»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, -закрито за відсутності складу злочину.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, працівниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Лідер груп»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди: з 01.09.08 р. по 31.12.08 р. з 01.04.09 р. по 30.04.09 р. та правомірності формування валових витрат підприємства за період з 01.04.09 р. по 30.06.10 р. при взаємодії з ТОВ .ДЖ.Р.Груп».

За результатами перевірки складено акт від 10.11.10 року за № 18066/23-02/34000197 (надалі акт перевірки).

Актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень вимог - вимог пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся на суму 325523,60 грн. в тому числі по періодам : вересень 2008 р. в сумі 65000,00грн., жовтень 2008 р. в сумі 104956,20 грн., листопад 2008 р. в сумі 7741,00 грн., грудень 2008 року в сумі 126124,60 грн. квітень 2009 р. в сумі 21701,80 грн. та порушення вимог п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 10.1ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в період, що перевірявся, на суму 406904,50 грн. в тому числі по періодам: 2008 рік 379777,25 грн. та 1-ше півріччя 2009 року в сумі 27127,25грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва 23.11.10 року винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0004202302/0 яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 488286,00грн. в тому числі 325524,00грн. за основним платежем та 162762,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

№ 0004212302/0 яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 610358,00 грн., в тому числі 406905,00 грн. за основним платежем та 203453,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Після процедури адміністративного оскарження податкові повідомлення -рішення № 0004202302/0 та № 0004212302/0 -залишені без змін, скарга позивача -без розгляду.

Щодо нікчемності правочинів, вчинених Приватним підприємством «Лідер Груп»та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», неправомірності формування податкового кредиту та неправомірності включення грошових коштів до складу валових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 25.09.2008 року між позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»було укладено договір на виконання підрядних робіт № 6, предметом якого є зобов'язання виконати на свій ризик за завданням замовника роботи згідно узгодженої сторонами Договору кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити фактично виконі роботи.

Приймання передача виконаних ТОВ «С.Дж.Р.Груп»робіт оформлені Актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень, листопад, грудень 2008 року, квітень 2009 року.

Окрім того, ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»позивачу було надано податкові накладні № 718 від 29.09.2008 року, № 1148 від 15.10.2008 року, № 1694 від 31.10.2008 року, № 1874 від 07.11.2008 року, № 2529 від 28.11.2008 року, № 2951 від 11.12.2008 року, № 3255/1 від 19.12.2008 року, № 3255/2 від 19.12.2008 року, № 3255 від 19.1.2008 року тощо.

З матеріалів справи вбачається що даний договір, акти виконаних робіт були підписані від імені директора виконавця - TOB «С.ДЖ.Р.Груп»- ОСОБА_2

Перевіркою встановлено, що в провадженні СУ ПМДПА України знаходиться кримінальна справа №079010/10 ч.5 ст. 191, ч.2 ст.205 КК України, яка порушена відносно директора TOB «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_2

В ході розгляду вищевказаної кримінальної справи ОСОБА_2 повідомив, що фактично жодного відношення до діяльності даного підприємства не мав, за винагороду погодився зареєструвати ТОВ, ніяких документів фінансово-господарської діяльності підприємства від імені TOB «С. Дж. Р. Груп»не підписував, угод не укладав та нікого не уповноважував на здійснення підприємницької діяльності від імені Товариства.

В ході аналізу податкової звітності, податковим органом також було встановлено, що загальна чисельність працюючих на ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) відповідно до даних 1-ДФ склала -1 особа.

Окрім того, встановлено також відсутність будь-якої інформації про наявність у TOB «С. Дж. Р. Груп»складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Перевіркою також встановлено, що у поданих TOB «С. Дж. Р. Груп» деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування.

Отже перевіркою встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировинних матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

За наведених правових норм та враховуючи те, що з пояснень самого ОСОБА_2 вбачається, що жодних паперів він не підписував, відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

За відсутності управлінського і технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності вказаним Товариством, податкові накладні, підписані невстановленою особою не можуть підтверджувати факт виконання робіт, що зазначені у цих накладних.

Вчинення господарської операції невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва та Державної податкової адміністрації в м Києві (Державна податкова служба у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2011 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства «Лідер Груп»відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.