Ухвала суду № 24921128, 14.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18377/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Співак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Інсулейтор Груп»в особі Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення - рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що не погоджується з висновком податкового органу, вказує, що Товариство не веде господарської діяльності на території України, відповідно не є платником податку на прибуток, а тому збільшення податкових зобовязань з такого податку податковим органом вважає неправомірними.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 березня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва № 0000632210 від 02 грудня 2011 року, яким Представництву ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податку на прибуток інземних юридичних осіб на загальну суду 1096568,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 921946,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 174622,00 грн.

Зобов»язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Інсулейтор Груп» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої

інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задоволюючи позов суд першої інстанції виходив з того, що діяльність Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»не містить ознак діяльності «постійного представництва»в розумінні п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 14.1.193 ст. 14 Податкового кодексу України, а тому висновки Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про порушення Товариством вимог п.13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток за період з 02.09.2009 року по 30.06.2011 року в сумі 921 946,00 грн. є безпідставними та необгрунтованими, а оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 30.09.2011 року по 10.11.2011 року ДПІ у Подільському районі м.Києва проведено виїзну планову перевірку Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп» (код ЄДРПОУ 26609454) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.09.2009 року по 30.06.2011 року.

За результатами даної перевірки ДПІ у Подільському районі м.Києва складено Акт № 114/22-10/26609454 від 17.11.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000632210 від 02.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1 096 568,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 921 946,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 174 622,00 грн.

Так, в процесі перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення Представництвом ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»вимог п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.160.8 ст. 160 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 02.09.2009 року по 30.06.2011 року в сумі 921 946,00 грн.

Такі висновки, на думку відповідача, випливають з положень п.3.1.4. Акту перевірки, де зазначено, що згідно наданих до перевірки документів Представництво ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»в цілях оподаткування розглядається як «постійне представництво»у розумінні п.1.17 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 14.1.193 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України. Характер діяльності Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»є звичайною діяльністю іноземної компанії, яка здійснюється через «постійне представництво». Оскільки, основний вид діяльності представництва є тотожнім з видом діяльності нерезидента (материнської компанії), визначеним у статутних документах нерезидента, діяльність представництва не підпадає під дію п.5.4. ст.5 «Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків»від 08.02.1995 року та підлягає оподаткуванню в загальному порядку.

У відповідності до п. 2.1.4 ст. 2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01.04.2011 року, ст. 133 Податкового кодексу України платником податку на прибуток є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Згідно п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 14.1.193 ст. 14 Податкового кодексу України «постійне представництво»- постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Пункт 13.8 ст. 13 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункт 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України встановлюють, що суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому, таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Разом з тим, відповідно до п. 18.1 ст. 18 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3.2. ст. 3 Податкового кодексу України якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Так, 08.02.1995 року між Україною та Російською Федерацією підписано Угоду про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків», яка набула чинності з 03.08.1999 року.

Згідно ст. 2 Угоди, ця Угода поширюється на податки на доходи і майно, що стягуються відповідно до законодавства договірної держави, незалежно від способу їх стягнення. При цьому, в Україні існуючим податком на який поширюється Угода, - є податок на доходи підприємств та організацій.

Як вбачається зі змісту п. 1 ст. 7 Угоди, прибуток підприємства договірної держави оподатковується лише в цій договірній державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницької діяльності у другій договірній державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.

Згідно з пп. «в», «г» п.4 ст.5 зазначеної Угоди, незважаючи на попередні положення цієї статті вираз «постійне представництво»не включає: утримання запасів товарів або виробів, що належать цьому підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством, утримання постійного місця діяльності виключно для збирання інформації, утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої діяльності підготовчого чи допоміжного характеру.

Згідно ч. 3 п. 14.1.193 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що «постійним представництвом»не є утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Відповідно до п. 4.6.1, п. 4.6.2 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво»затвердженого наказом ДПА України № 274 від 31.07.1997 року (діяв до 28.02.2011 року) та п.п. 4.3. п.4 розд.5 Порядку розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво затвердженого наказом ДПА України від 28.02.2011 року № 115, якщо види діяльності, які здійснює представництво, носять підготовчий або допоміжний характер та не складають основну діяльність або один з видів основної діяльності нерезидента, їх здійснення не утворює постійного представництва. В розумінні міжнародного договору доходи від такої діяльності не підлягають оподаткуванню. При цьому, під основною діяльністю розуміється діяльність нерезидента, визначена у його статутних документах, яка є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період.

Таким чином аналіз наведеного вище законодавства дає можливість прийти до висновку, що платником податку на прибуток є таке представництво нерезидента, через яке повністю або частково проводиться саме господарська діяльність нерезидента в Україні спрямована на отримання прибутку. Натомість представництво, яке здійснює діяльність по збору інформації для нерезидента або діяльність підготовчого та допоміжного характеру, що не пов'язана з основним видом діяльності нерезидента, не утворює «постійного представництва»та відповідно не є платником податку на прибуток в розумінні п.13.8 ст. 13 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та пункту 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Представництво ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»зареєстроване Міністерством економіки України 15.07.2009 року, реєстровий номер № ІП-4356 без права здійснення господарської діяльності.

Згідно п.2.1. Положення «Про представництво ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»представництво не являється самостійною юридичною особою, яка веде господарську діяльність, а здійснює виключно діяльність підготовчого та допоміжного характеру спрямовану на представництво інтересів та створення умов для ведення основної діяльності ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»(Росія).

У відповідності до п.2.2 Положення «Про представництво ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп», п.1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492 Позивачу відкрито банківський рахунок типу «Н», який відкривається представництвам юридичних осіб - нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України та не може використовуватись для перерахування на нього коштів від господарської діяльності представництва.

Як вбачається з п. 4.1. Положення «Про представництво ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»та підтверджується Актом перевірки ДПІ у Подільському р-ні м. Києва, Представництво утримується виключно за рахунок фінансування головного підприємства у відповідності до затвердженого кошторису витрат на його утримання на території України. За весь час діяльності Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»єдиним джерелом надходження коштів на рахунки позивача, були кошти отримані від материнської компанії для фінансування витрат на його утримання.

За правилами п 4.1 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво»затвердженого наказом ДПА України № 274 від 31.07.1997 року, ст. 103 Податкового кодексу України, нерезиденти, які мають право на переваги відповідно до міжнародного договору України щодо звільнення (або зменшення) від оподаткування окремих видів доходів, разом з декларацією про прибуток підприємства або з розрахунками визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток заповнюють і подають до державного податкового органу відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України.

Право на використання переваг міжнародного договору, відповідно до п.4.2. Порядку, надається за умови подання письмового підтвердження, виданого компетентним органом відповідної країни, яке підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Таке письмове підтвердження повинно відповідати вимогам, викладеним у «Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», затвердженому постановою КМУ від 06.05.2001 року № 470.

З метою використання переваг міжнародного договору, а саме «Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків»від 08.02.1995 року, яка набула чинності з 03.08.99 року, позивачем у 2009 та 2010 роках надавались відповідачу довідки про підтвердження статусу материнської компанії - ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»як резидента країни, з якою укладений міжнародний договір, при цьому, зазначені довідки відповідали вимогам наведеним у Постанові КМУ від 06.05.2001 року № 470 Про Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», про що безпосередньо зазначено і в Акті перевірки проведеної податковим органом.

Суд першої інстанції слушно звернув увагу на безпідставність тверджень відповідача про те, що основний вид діяльності представництва є тотожнім з видом діяльності нерезидента (материнської компанії), визначеним у статутних документах нерезидента.

Зокрема, як вбачається з Довідки серіїї АА № 356308 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.09.2010р., виданої Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві видами діяльності Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»згідно КВЕД є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, код 74.13.0 та консультування з питань комерційної діяльності та управління, код 74.14.0.

Натомість, як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб виданої Інспекцією Федеральної податкової служби по Ленінському району м.Єкатеринбурга від 14.08.2009 року та підтверджується Довідкою Територіального органу Федеральної служби статистики по Свєрдловській області від 05.12.2011 року № 18-03/318, основним видом діяльності ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»є «інша оптова торгівля»код згідно ЗКВЕД 51.70.

Крім того, в процесі перевірки Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп» податковим ревізором-інспектором було встановлено (Додаток 2 до Акту перевірки), що материнська компанія ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп», яка зареєстрована в Російській Федерації здійснює діяльність по збуту та продажу ізоляторів, складових частин, арматури та порідненої з ними продукції в галузі енергетики. Натомість Представництво ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп» займалось збором інформації щодо вимог до продукції українських та зарубіжних споживачів, здійснювало інформаційну розвідку з метою сприяння встановленню та розвитку бізнесу ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп». Іншої діяльності Представництво «Глобал Інсулейтор Груп» не здійснювало.

Наведені вище обставини свідчать про те, що діяльність Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп» не співпадає з основним видом діяльності материнської компанії, а має виключно характер підготовчої та допоміжної та спрямована на представництво інтересів і створення умов для ведення основної діяльності ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп»(Росія).

Отже, діяльність Представництва ТОВ «Глобал Інсулейтор Груп» не містить ознак діяльності «постійного представництва» в розумінні п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 14.1.193 ст. 14 Податкового кодексу України, а тому висновки Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про порушення Товариством вимог п.13.8 ст. 13 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток за період з 02.09.2009 року по 30.06.2011 року в сумі 921 946,00 грн. є безпідставними та необгрунтованими, а оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 19 червня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.