Ухвала суду № 24920467, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8884/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Аліменко В.О., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТ-2005»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва про скасування рішення №0000042302 від 28 січня 2011 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 січня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТ-2005»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва про скасування рішення №0000042302 від 28 січня 2011 року задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000042302 від 28 січня 2011 року, прийняте ДПІ у Оболонському районі м.Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки перевірки стосовно заниження позивачем валових доходів на суму 1238050 грн. за ІІ квартал 2009 року та завищення валових витрат на суму 2591988 грн. за ІІ квартал відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29 червня 2010 року по 09 серпня 2010 року ДПІ в Оболонському районі м.Києва проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «МАРТ-2005»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт №509/23-2/33496451 від 19 серпня 2010 року, в якому встановлено порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.1.4 п.8.1, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1076568 грн., в тому числі за ІІ квартал 2009 року - в розмірі 1074435 грн., за ІІІ квартал 2009 року - в розмірі 653 грн., за ІV квартал 2009 року - в розмірі 286 грн., за І квартал 2010 року - в розмірі 1194 грн., а також пп.пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 2254 грн., в тому числі за травень 2009 року на суму 497 грн., за червень 2009 року на суму 743 грн., за вересень 2009 року на суму 260 грн., за березень 2010 року на суму 754 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що 17 червня 2009 року між ТОВ «Март-2005»та ТОВ «Газінвесттрейд»було укладено договір №06/14-ПСГ, згідно умов якого, останній зобов'язувався передати в червні 2009 року, а позивач прийняти та оплатити природний газ в обсязі 2000,000 тис. кубічних метри на загальну суму 4596000 грн., в тому числі ПДВ 766000 грн. У бухгалтерському обліку ТОВ «Март-2005»отриманий по договору №06/14-ПСГ від 17 червня 2009 року природній газ відображено у липні 2009 року. У податковому обліку позивача витрати на придбання природного газу по договору №06/14-ПСГ від 17 червня 2009 року в сумі 3830000 грн. (без ПДВ) відображено у складі валових витрат в рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009 року (ІІ квартал 2009 року), за першою подією, однак, не відображено дані валові витрати як залишок ТМЦ на кінець ІІ кварталу 2009 року, що вплинуло на заниження приросту балансової вартості запасів за І півріччя 2009 року (ІІ квартал), на підставі чого відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.1.4 п.8.1, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та занижено податку на прибуток на загальну суму 1076568 грн.

На підставі акту перевірки №509/23-2/33496451 від 19 серпня 2010 року ДПІ в Оболонському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422302/0 від 02 вересня 2010 року, згідно якого за порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.1.4 п.8.1, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1184597 грн., в тому числі 1076568 грн. за основним платежем та 108029 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000422302/0 від 02 вересня 2010 року, відповідач частково скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині основного податку на суму 947510 грн., збільшив штрафні (фінансові) санкції в сумі 429426,80 грн. та виніс податкове повідомлення-рішення №0000422302/1 від 08 листопада 2010 року, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 666513,80 грн., в тому числі 129058 грн. за основним платежем та 537455,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками розгляду скарги позивача, ДПА у м.Києві скасувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000422302/1 від 08 листопада 2010 року в частині податку на прибуток на суму 10000 грн. та в частині донарахованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 429426,80 грн., внаслідок чого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000042302 від 28 січня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 429426,80 грн., в тому числі 429426,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ДПА України за наслідками розгляду скарги позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як встановлено судом першої інстанції, позивач формував валові витрати, пов'язані з придбанням товарів, виключно на підставі первинних документів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджується платіжними дорученнями: №713 від 17 червня 2009 року на суму 500000 грн.; №714 від 17 червня 2009 року на суму 500000 грн.; №715 від 17 червня 2009 року на суму 500000 грн.; №716 від 17 червня 2009 року на суму 500000 грн.; №717 від 17 червня 2009 року на суму 500000 грн.; №718 від 17 червня 2009 року на суму 500000 грн.; №719 від 17 червня 2009 року на суму 500000 грн.; №720 від 17 червня 2009 року на суму 500000 грн.; №721 від 17 червня 2009 року на суму 596000 грн.

У відповідності до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Враховуючи, що позивачем акт приймання-передачі природного газу від 16 червня 2009 року був отриманий в липні 2009 року, позивач оприбуткував його у бухгалтерському обліку на суму 3830000 грн. (без ПДВ) та на кінець 3 кварталів 2009 року природний газ був врахований у залишках товарів при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Згідно з пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 вищенаведеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.17.2 ст.17 вищенаведеного Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Як вбачається з матеріалів справи, до початку проведення перевірки ДПІ в Оболонському районі м.Києва позивач самостійно виявив помилку в Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009 року та відобразив її з урахуванням строків давності в Декларації за ІІІ квартал 2009 року, чим визначив суму валового доходу за ІІІ квартал 2009 року та задекларував повністю суму податкових зобов'язань з податку на прибуток, в тому числі за І та ІІ квартали 2009 року.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у пп.17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.1.4 п.8.1, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та на підставі первинних документів сформовано валові витрати, самостійно виявлено помилку в Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009 року та відображено її з урахуванням строків давності в Декларації за ІІІ квартал 2009 року, визначено суму валового доходу за ІІІ квартал 2009 року та задекларовано повністю суму податкових зобов'язань з податку на прибуток, в тому числі за І та ІІ квартали 2009 року, натомість, відповідачем не надано доказів в обгрунтування правомірності нарахування суми штрафної санкції в розмірі 429426,80 грн. та не доведено в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000042302 від 28 січня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 429426,80 грн., в тому числі 429426,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 05 червня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Аліменко В.О.

Лічевецький І.О.