Ухвала суду № 24918164, 24.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7604/11/0170/4

24.04.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 25.11.10,

представник відповідача- Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби- ОСОБА_3, довіреність № 1178/10/10-00 від 19.03.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-7604/11/0170/4 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Циганова Г.Ю. ) від 24.10.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч" (вул. Кірова, 2,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби ( вул. Борзенко 40, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300).

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 21.06.2011 № 0001002301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6854531,00 грн. за основним платежем та 1713633,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2011, ухвалити нову постанову, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови суду першої інстанції.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 замінено відповідача Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ТОВ "Півострів Пілот".

За результатами перевірки складено акт від 01.06.2011 №435/23-1/33117746 про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 та підпункту 7.5,1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ( далі - Закон №168), що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 7787487,00 грн., у тому числі по періодах: квітень 2009 року - 367861,00 грн.; травень 2009 року - 411237,00 грн.; червень 2009 року -572435,00 грн.; липень 2009 року - 644744,00 грн.; серпень 2009 року - 1040138 грн.; вересень 2009 року - 1122278 грн.; жовтень 2009 року - 540041 грн.; листопад 2009 року - 515044,00 грн.; грудень 2009 року - 1238816,00 грн.; січень 2010 року - 340028,00 грн.; лютий 2010 року -526976,00 грн.; березень 2010 року - 467888,00 грн. У результаті цього, як зазначено у висновках акту перевірки, було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 6854531,00 грн., у тому числі по періодах: квітень 2009 року - 367861,00 грн.; травень 2009 року - 411237,00 грн.; червень 2009 року - 572435,00 грн.; липень 2009 року - 644744,00 грн.; серпень 2009 року -665655,00 грн.; вересень 2009 року - 539637,00 грн.; жовтень 2009 року - 540041,00 грн.; листопад 2009 року - 515044,00 грн.; грудень 2009 року - 965304,00 грн.; січень 2010 року -507521,00 грн.; лютий 2010 року - 430536,00 грн.; березень 2010 року - 694516,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2011 року №0001002301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6854531,00 грн. за основним платежем та 1713633,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит позивача за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 частково (на суму 7996858,00 грн.) сформовано на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Півострів Пілот". За результатами співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за перевірений період розбіжностей не встановлено. В акті перевірки зазначено про те, що ціна товару, придбаного у ТОВ "Півострів Пілот" сплачена позивачем постачальнику, відомості про розрахунки наведено у пункті 3.2 акту перевірки. Також перевіркою встановлено, що постачання товару здійснювалось транспортом ТОВ "Фокстрот-Керч" та в поодиноких

випадках - транспортом ТОЇ Імосцжв ГПлот".

За даними перевірю "Півострів Пілот" (акт перевірки від 23.07.2010 року №9980/23-2/32673091 за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 ТОВ "Півострів Пілот" мало відносини із ТОВ "Арт-Спектр" (стан 23 "фактична адреса не встановлена") та ТОВ "Белона" (стан 8 "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням"). В той же час доказів про відсутність посадових осіб ТОВ "Арт-Спектр" за зареєстрованим місцезнаходженням та про дату внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність ТОВ "Белона" за зареєстрованим місцезнаходженням не зазначено в акті перевірки і не надано відповідачем під час судового розгляду справи.

Крім того, за даними акту перевірки від 01.06.2011 №435/23-1/33117746 основними постачальниками ТОВ "Белона" були ТОВ "Хвилина" та ТОВ "Лабіринт Авт", стосовно яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням (доказів чого також не зазначено в акті перевірки і не надано відповідачем під час судового розгляду справи).

В свою чергу основними постачальниками побутової техніки ТОВ "АРТ-Спектр" були наступні підприємства: ТОВ "Скіф Даськ" (стан "16" - ліквідовано); ТОВ КФ "Тріал Альянс" (стан "7" - відкрито справу про банкрутство).

В ході перевірки не виявлено документів, про рух товару від продавця (постачальника) до перевізника та покупця (товарно-транспортні накладні та подорожні листи оформлені із порушеннями вимог щодо їх форми та заповнення), а також документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Податковий орган дійшов висновку про те, що вказані господарські операції не мали "товарного характеру". В акті перевірки зроблено висновок про те, що господарські операції позивача і ТОВ "Півострів Пілот" були спрямовані на штучне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача суд встановив, що згідно з наявною в матеріалах справи довідкою з ЕДРПОУ (а.с. 14), основними видами діяльності ТОВ "Фокстрот-Керч." є: 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 51.43.1 Оптова торгівля електропобутовими приладами; 51,43.2 Оптова торгівля радіотелевізійною апаратурою та засобами звуко- та відеозапису.

Проведеною у справі судовою економічною експертизою встановлено, що в перевіреному податковим органом періоді єдиним постачальником побутової техніки позивачу було ТОВ "Півострів Пілот".

ТОВ "Півострів Пілот" (постачальник) укладено з ТОВ "Фокстрот-Керч" (покупець) господарський договір поставки на 2009 рік № 0201-05 від 02.01.2009 року, та господарський договір поставки на 2010 рік № 0301-02 від 03.01.2010 року. Згідно обох договорів постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) покупцеві товар (товари), предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах постачальника; поставка товарів здійснюється на умовах ФРАНКО ЗАВОД, місце поставки - склад постачальника, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 27-а.

На виконання названих господарських договорів поставки, за період, що перевірявся, ТОВ "Півострів Пілот" були поставлені ТОВ "Фокстрот-Керч" товари на загальну суму 46724930,00 грн., у тому числі ПДВ 7787488 грн., що підтверджується відповідними накладними постачальника, дослідженими експертом, оформленими відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судова колегія погоджується із висновком експерта в тій частині, що факт здійснення господарських операцій з придбання товарів за договорами поставки № 0201-05 від 02.01.2009 року та № 0301-02 від 03.01.2010 року, факт перевезення цих товарів підтверджується первинними бухгалтерськими документами ТОВ "Фокстрот-Керч"

Крім того, експертом досліджено дані синтетичного та аналітичного обліку (Головні книги ТОВ "Фокстрот-Керч" за 2009 рік та 9 місяців 2010 року), підтверджено відображення в обліку проведених господарських операцій.

Також, реалізація придбаних товарів підтверджується задекларованими податковими зобов'язаннями позивача за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року в загальному розмірі 37214340,00<грн. (без ПДВ), сума ПДВ 7442848,00 грн.

Таким чином, використання у власній господарській діяльності товарів, суми ПДВ у вартості яких віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ, про завищення якого зазначено в акті перевірки, підтверджується подальшою реалізацією цих товарів, і нарахуванням податкових зобов'язань від їх продажу.

За період з 01.04.2009 по 31.03.2010 позивачем сплачено ТОВ "Півострів Пілот" вартість товарів (з ПДВ), поставлених за договорами поставки № 0201-05 від 02.01.2009 року та № 0301-02 від 03.01.2010, в загальній сумі 40502000,00 грн., у тому числі ПДВ 6750333,33 грн.

Твердження відповідача про порушення позивачем правил оподаткування пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із ТОВ "Півострів Пілот".

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо нікчемності правочинів, судом першої інстанції не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагента для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.

Відповідно до статті 228 ЦК України (у редакції, чинній до 01.01.2011 року) правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками у ланцюгу постачання є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальнику, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи, відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Для підтвердження права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Наявність у позивача мети використовувати придбані товари у межах його господарської діяльності відповідачем не спростована.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

Саме ж по собі припущення контролюючого органу щодо можливої несплати постачальниками підприємства по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування.

Законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС'АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Отже, судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні позивач заявив клопотання про стягнення з державного бюджету України судових витрат, пов'язаних із оплатою судової експертизи у сумі 29610,00 грн. та надав судовій колегії відповідні докази щодо сплати вказаних витрат, а саме: платіжне доручення № 1335 від 02 вересня 2011 року на суму 29610,00 грн. Вказані докази суду першої інстанції позивачем не надавалися та не були предметом судового дослідження, у зв'язку з чим під час судового розгляду справи у суді першої інстанції при ухваленні судового рішення по справі суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.11 у справі № 2а-7604/11/0170/4 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.11 у справі № 2а-7604/11/0170/4 залишити без змін.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч" судові витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 29 610,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко