ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2012 р. Справа № 18031/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Обрізко І.М., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ваша аптека» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ваша аптека» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
В С Т А Н О В И В :
товариство з обмеженою відповідальністю «Ваша аптека» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28 січня 2011 р. № 0000122321/0.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Ваша аптека» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а постанова прийнята з порушенням норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що висновок суду про те, що аналогічність актів прийому-передачі виконаних маркетингових послуг за формою та змістом, є підставою для не включення витрат за договорами про надання маркетингових послуг до валових витрат платника податків, спростовується такими доводами.
Починаючи з 2006 року фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 надаються позивачу маркетингові послуги за одними і тими ж напрямками з огляду на те, що саме ці напрямки є важливими для ефективної господарської діяльності підприємства, результати досліджень саме по цих напрямках сприяли ефективнішим продажам, стабільності зростання доходів підприємства. Водночас, ґрунтуючись на дослідженнях проведених лише за один місяць не можливо зробити комплексний та ґрунтовний висновок про цінову політику на ринку роздрібної купівлі-продажу лікарських препаратів; дослідити попит на відповідні категорії товару, що є у даний конкретний період часу, а також зробити обґрунтований та точний прогноз на майбутнє. Окрім того, ринок збуту лікарських препаратів та виробів медичного призначення є надзвичайно мінливим, характеризується сезонністю, а відтак для ефективного здійснення господарської діяльності у цій сфері необхідно регулярно досліджувати його стан, володіти точною та перевіреною інформацією про конкурентів, а також оперувати відомостями про потенційних споживачів та їх поведінку на ринку.
З огляду на вказане ФОП ОСОБА_1 регулярно проводились маркетингові дослідження саме у даних сферах, що знаходило своє відображення у актах прийому-передачі виконаних маркетингових послуг. Позивач не заперечує, а навпаки наголошує на тому, що ФОП ОСОБА_1 надавалися маркетингові послуги протягом тривалого часу за одними і тими ж напрямками та формами, що давало можливість досліджувати ринок в динаміці, що звичайно, оформлювалося актами виконаних робіт(наданих послуг), які є аналогічними за формою та змістом. Безпосередні результати досліджень, які кожного місяця були іншими, передавалися позивачу у звітах, які додавалися до актів.
Крім того апелянт зазначає, що у жодному чинному нормативно-правовому акті не закріплена заборона тотожності форми та змісту актів виконаних робіт(чи наданих послуг), що складені відносно однотипних робіт(послуг).
Також апелянт вказує, що судом в оскаржуваній постанові зазначається, що в актах прийому-передачі виконаних маркетингових послуг не зазначається, які саме послуги надано, яким чином досліджувався попит на лікарські засоби, ринок збуту, як надавались відомості про потенційних споживачів, який їх зв'язок з виробничою діяльністю, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, фактично понесені витрати на здійснення цих робіт, економічний ефект для товариства від її використання, а також не надано аналітичних і порівняльних даних, які б відповідали сутності маркетингу.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у п.5.11 ст. 5 закріплено заборону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі. При цьому, у ст. 11 даного Закону, яка встановлює правила ведення податкового обліку, відсутні будь-які вимоги до документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа(форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції,
одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надані суду акти прийому-передачі виконаних маркетингових послуг містять назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції (а саме: напрями маркетингових досліджень), одиницю виміру господарської операції (сторонами погоджено одиницю виміру в національній валюті - гривнях), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи.
Крім того у Положенні(стандарті) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248 відсутні будь-які додаткові вимоги або реквізити до актів виконаних робіт.
Безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що в актах прийому-передачі маркетингових послуг тільки зазначено перелік послуг, однак не вказано яким чином досліджувався попит на лікарські засоби, ринок збуту, як надавались відомості про потенційних споживачів і який їх зв'язок з виробничою діяльністю. У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відсутня вимога щодо обов'язкового зазначення цих відомостей у первинних облікових документів. Окрім того, ці дані відображались у звітах ФОП ОСОБА_1 по наданню маркетингових послуг, що були надані суду першої інстанції і які є додатками до актів виконаних робіт(наданих послуг). У вказаних звітах також містяться усі дані щодо методики проведення маркетингових досліджень, а саме: яким чином досліджувався попит на лікарські засоби, ринок збуту, як надавались відомості про потенційних споживачів, аналітичні та порівняльні дані.
Щодо висновку суду першої інстанції про те, що акти прийому-передачі виконаних маркетингових послуг не підтверджують факту надання маркетингових послуг то апелянт вказує, що Акти виконаних робіт є цивільно-правовим документом, який підтверджує ступінь виконання договору і є невід'ємною частиною договору, з якого виникло зобов'язання, а тому він не може тлумачитись окремо від такого договору. Аналіз договорів про надання маркетингових послуг дає підстави стверджувати про чітке визначення предмету та змісту зобов'язання. Тому апелянт вважає, що акти прийому-передачі свідчать про належне виконання виконавцем своїх обов'язків за вказаними договорами.
Крім того апелянт вказує, що Угоди про надання маркетингових послуг, укладені з ФОП ОСОБА_1, вчинені позивачем у ході здійснення господарської діяльності та спрямовані на отримання в подальшому прибутку. Як зазначалось вище, ТзОВ «ВАША АПТЕКА» провадить господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Для здійснення діяльності по продажу лікарських засобів товариству необхідний аналіз даного ринку, вивчення цін на продукцію. Враховуючи відсутність у штаті підприємства маркетолога, і необхідність проведення маркетингових досліджень товариством було укладено ряд договорів про надання маркетингових послуг з ФОП ОСОБА_1 За результатами наданих послуг складались Акти прийому-передачі виконаних маркетингових послуг.
Вищий адміністративний суд України у п.1 Оглядового листа від 06.07.2009р. №982/13/13-09 звертає увагу, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.
Під час укладення та виконання договорів про надання маркетингових послуг позивач не лише мав намір отримати користь від даних досліджень, на чому наголошує Вищий адміністративний суд, але й активно впроваджував їх результати у процесі здійснення господарської діяльності, що дало змогу товариству забезпечувати постійну наявність медикаментів, які користуються попитом, вживати заходів для врегулювання цін на ці препарати, запровадити ефективну дисконтну програму, службу доставки ліків, проводити необхідні тренінги для підвищення кваліфікації фармацевтів та провізорів мережі аптек: протокол робочої наради № 4 від 02.04.09 р., протокол робочої наради №5 від 05.05.2010 р., якими затверджено рішення про проведення для персоналу аптечних закладів інструктажів та навчання щодо правил правильного розміщення медикаментів; наказ №07/04/09 від 07.04.09 р. «Про проведення інструктажу персоналу аптечних закладів», наказ № 11/05/10 від 11.05.10 року «Про проведення інструктажу та навчання персоналу аптечних закладів мережі «Ваша аптека», наказ № 10/04/09 від 10.04.09 р. «Про впровадження накопичувальної дисконтної програми для постійних покупців»; наказ № 15/09/09 від 15.09.09 року «Про запровадження служби доставки ліків». Придбання вище згаданих маркетингових послуг сприяло зростанню обсягу продажу лікарських засобів та медичних препаратів та систематичному збільшенню доходів ТзОВ «ВАША АПТЕКА».
На підтвердження зазначеного, суду першої інстанції були надані для дослідження акти прийому-передачі виконаних маркетингових послуг, щомісячні звіти по виконанню наданих послуг, квитанції до прибуткового касового ордера.
Апелянт вважає, що вищенаведені документи у повній мірі підтверджують реальність надання та факт отримання маркетингових послуг від ФОП ОСОБА_1 та оформлені згідно вимог, передбачених чинним законодавством і їх нерозривний зв'язок із господарською діяльністю.
Крім того апелянт зазначає, що судом першої інстанції зроблено висновок про невідповідність змісту результатів маркетингових досліджень, які викладені у звіті, опису виконаних маркетингових послуг у відповідному акті прийому-передачі. Такий висновок суду ґрунтується на відсутності належного аналізу змісту Звіту (на прикладі квітня 2010 року), з якого випливає, що, наприклад, розділи 3 «Топ-100 препаратів на ринку (в кількісних показниках)» та 4 «Топ-100 препаратів на ринку (в якісних показниках)» охоплюють пункт 1 Акту «Попит на лікарські засоби та вироби медичного призначення та перспективи його розвитку», а вивчення ринку збуту лікарських засобів та виробів медичного призначення (пункт 2 Акту), міститься у розділі 2 «Попит і ціни» Звіту. Аналогічно відповідає пункту 9 Акту розділ Звіту «Аналіз структури чеків як один із маркетингових заходів, що сприяє збільшенню продажів. Таким чином детальне з'ясування змісту відповідних розділів Звіту по наданих маркетингових послугах та відповідних пунктів Акту прийому-передачі маркетингових послуг спростовує висновок суду першої інстанції про їх невідповідність.
Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню визначено ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», та надання послуг з проведення маркетингових досліджень до даного переліку не включено. Відповідно до ст. 2 вказаного Закону види господарської діяльності, не передбачені у статті 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню. Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відтак, вибір ТзОВ «ВАША АПТЕКА» у якості контрагента за договором про надання маркетингових послуг ФОП ОСОБА_1 відповідає принципам свободи договору та свободи здійснення підприємницької діяльності. Окрім того, наявність у ОСОБА_1 спеціальних знань у галузі лікувальної справи дає підстави стверджувати про його більшу обізнаність у фармацевтичній сфері ніж особи, що володіє спеціальними знаннями у сфері маркетингу. Так, особа, яка володіє виключно знаннями у сфері маркетингу не може зробити належних висновків про, наприклад, взаємозамінність або взаємодоповнення препаратів, тощо.
Крім того апелянт зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Судом першої інстанції було порушено дану норму процесуального права, оскільки відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного повідомлення-рішення, не спростував факту подання ФОП ОСОБА_1 звітів про надані послуги, які вичерпно розкривають суть наданих послуг, не спростував факту впровадження результатів наданих послуг в господарську діяльність позивача тощо.
На основі викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТзОВ «Ваша аптека» за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., за наслідком якої складено Акт від 10.01.2011р. №31/23-209/31442745 згідно якого податковий орган вважав, що товариством порушено вимоги п.1.32 ст. 1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 105 000,00 грн., в тому числі за І квартал 2009 року в сумі 15 000,00 грн., за II квартал 2009 року 15 000,00 грн., III квартал 2009 року в сумі 15 000,00 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 15 000,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 15 000,00 грн., за II квартал 2010 року в сумі 15 000,00 грн., за III квартал 2010 року в сумі 15 000,00 грн. На підставі вище вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2011 р. №0000122321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 105 000,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 26 250,00 грн. Як зазначено в акті перевірки, в ході проведення такої товариством надано Договір від 02.01.2009 р. та Договір від 04.01.2010 р. про надання маркетингових послуг, згідно яких ТзОВ «Ваша аптека» (Замовник) доручає, а приватний підприємець ОСОБА_1 (Виконавець) зобов'язується надати послуги по проведенню маркетингових досліджень за напрямками, які зацікавлять Замовника. До перевірки представлено акти про виконання послуг від 28.01.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 27.02.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 23.03.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 24.04.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 28.05.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 25.06.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 24.07.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 28.08.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 29.09.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 27.10.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 27.11.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 30.12.2009 р. на суму 20 000,00 грн., від 28.01.2010 р. на суму 20 000,00 грн., від 25.02.2010 р. на суму 20 000,00 грн., від 29.03.2010 р. на суму 20 000,00 грн., від 29.04.2010 р. на суму 20 000,00 грн., від 28.05.2010 р. на суму 20 000,00 грн., від 24.06.2010 р. на суму 20 000,00 грн., від 29.07.2010 р. на суму 20 000,00 грн., від 30.08.2010 р. на суму 20 000,00 грн., від 29.09.2010 р. на суму 20 000,00 грн., при цьому податковий орган вважав, що вказані Акти складені за одним змістом, не надають детальної інформації про зміст наданої послуги та її пов'язаність із господарською діяльністю, крім того в акті зазначено, що документи, які були пред'явлені до перевірки, не містять інформації про економічний ефект для Товариства від її використання. З врахуванням цього ДПІ прийшла до висновку про неможливість встановити пов'язаність наданих послуг із господарською діяльністю Товариства, чим завищено валові витрати на загальну суму 420 000 грн.
Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Розглядаючи спір суд першої інстанції також правильно вказав, що маркетинг - це одна з систем управління та діяльності підприємства по розробці нової продукції, виробництву та збуту товарів або надання послуг з ціллю отримання монопольного прибутку на основі комплексного обліку процесів, що відбуваються на ринку. Питання вивчення попиту, ціноутворення, ринку збуту, планування товарного асортименту, тощо є основними функціями маркетингу.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом Договорів про надання маркетингових досліджень від 02.01.2009р. та від 04.01.2010р., які укладено між товариством (Замовник) та ПП ОСОБА_1 (Виконавець) є надання Виконавцем Замовнику послуг по проведенні маркетингових досліджень за напрямками, які зацікавлять Замовника. Пунктом 4 Договорів визначені напрямки маркетингових досліджень: попит на лікарські засоби та вироби медичного призначення та перспективи його розвитку: вивчення ринку збуту лікарських засобів та виробів медичного призначення; можливості та перспективи ведення комерційних операцій; визначення діючих та потенційних конкурентів; розрахунки цін та відомості про їх динаміку по періодах; ступінь розвитку комерційної інфраструктури (біржі, оптові торги, тендери, аукціони, посередники); відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; прогноз стану кон'юктури.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що акти прийому-передачі про проведені маркетингових досліджень ПП ОСОБА_1 (Виконавцем), складені за однією формою та змістом, в актах зазначено, що проведено Виконавцем маркетингові дослідження за напрямками, які ідентичні переліку напрямків згідно п.4 Договорів. Окрім того, в актах прийому - передачі виконаних маркетингових послуг тільки зазначено перелік послуг, однак, із змісту актів виконаних робіт неможливо встановити які саме послуги надано, яким чином досліджувався попит на лікарські засоби, ринок збуту, як надавались відомості про потенційних споживачів і який їх зв'язок з виробничою діяльністю. В актах виконаних послуг не зазначено ні обсягу наданих послуг, ні їх вартості, а також не надано аналітичних та порівняльних даних, які б відповідали сутності маркетингу. Види маркетингових послуг, наданих згідно актів прийому-передачі, носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору про надання маркетингових послуг стосовно зобов'язань Виконавця за цими Договорами. Крім того Акти виконаних робіт не містять такого обов'язкового реквізиту, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. № 27/4248, як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих робіт, не містять інформації про економічний ефект для Товариства від її використання.
З огляду на це суд першої інстанції вважав, що Акти виконаних послуг не підтверджують факту надання маркетингових послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції робіт, послуг), не доведено їх використання у власній господарській діяльності , а відтак відсутня підстава для включення вартості даних робіт до складу валових витрат.
Крім того судом першої інстанції досліджувались Звіти ПП ОСОБА_1(Виконавця) по наданню маркетингових послуг, і даючи оцінку одному з типових звітів, а саме за квітень 2010 року, суд встановив, що він складений згідно змісту результатів маркетингових досліджень: АВС аналіз; попит і ціни; топ-100 препаратів на ринку (в кількісних показниках); топ-100 препаратів на ринку (у вартісних показниках); кон'юктура ринку; результати дослідження щодо надання рекомендацій у випадку звернення клієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для службових приміщень; дослідження розміщення товару у аптеках м.Львова: недоліки та шляхи їх усунення; аналіз структури чеків як один із маркетингових заходів, що сприяє збільшенню продажів, однак при цьому суд першої інстанції вважав, що в акті прийому-передачі виконаних маркетингових послуг за квітень 2010 року від 29 квітня 2010 року маркетингові дослідження за напрямками не відповідають змісту результатів маркетингових досліджень, які викладені у Звіті за квітень 2010 року та п.4 Договору №5/2010 від 04.01.2010р. Типові невідповідності щодо "змісту результатів маркетингових досліджень" та "маркетинговими дослідженнями за напрямками" містяться у Звітах та Актах виконаних послуг по кожному окремо взятому місяці періоду, що був предметом перевірки. При цьому суд зазначав, що Виконавець згідно Договорів - ПП ОСОБА_1, станом на 26 червня 2009 року отримав диплом за спеціальністю «Лікувальна справа», проте надавав послуги щодо маркетингових досліджень в галузі фармації.
Крім того суд першої інстанції вважав, що витрати по зазначених договорах не пов'язані з веденням господарської діяльності позивачем.
Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх суб'єктивним та таким що не відповідає фактичним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, протягом тривалого часу, на підставі вище вказаних Договорів, надавались позивачу маркетингові послуги за напрямками: попит на лікарські засоби та вироби медичного призначення та перспективи його розвитку; вивчення ринку збуту лікарських засобів та виробів медичного призначення; можливості та перспективи ведення комерційних операцій; визначення діючих та потенційних конкурентів; розрахунки цін та відомості про їх динаміку по періодах; ступінь розвитку комерційної інфраструктури (біржі, оптові торги, тендери, аукціони, посередники); відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; прогноз стану кон'юктури. Надання маркетингових послуг протягом тривалого часу за одними і тими ж напрямками та формами, давало можливість позивачу досліджувати ринок в динаміці, а відповідно такі послуги оформлювалося актами виконаних робіт(наданих послуг), які є аналогічними за формою, безпосередні ж результати досліджень, які кожного місяця були іншими, передавалися позивачу у звітах, які додавалися до актів. Колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що у жодному нормативно-правовому акті не закріплена заборона тотожності форми та змісту актів виконаних робіт(чи наданих послуг), що складені відносно однотипних робіт(послуг).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа(форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Акти прийому-передачі виконаних маркетингових послуг містять назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції (а саме: напрями маркетингових досліджень), одиницю виміру господарської операції (сторонами погоджено одиницю виміру в національній валюті - гривнях), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи, і у Положенні(стандарті) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248 відсутні будь-які додаткові вимоги або реквізити до актів виконаних робіт Крім того у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відсутня вимога щодо обов'язкового зазначення, як то вважав суд першої інстанції, відомостей яким чином досліджувався попит на лікарські засоби, ринок збуту, як надавались відомості про потенційних споживачів і який їх зв'язок з виробничою діяльністю, такі дані відображались у звітах ФОП ОСОБА_1 по наданню маркетингових послуг, що є в матеріалах справи, у даних звітах також містяться усі дані щодо методики проведення маркетингових досліджень, а саме: яким чином досліджувався попит на лікарські засоби, ринок збуту, як надавались відомості про потенційних споживачів, аналітичні та порівняльні дані.
Колегія суддів звертає увагу на те, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Як вбачається з матеріалів справи позивач впроваджував результати маркетингових послуг у своїй господарській діяльності, що підтверджується: протоколом робочої наради № 4 від 02.04.09 р., протоколом робочої наради №5 від 05.05.2010 р., якими затверджено рішення про проведення для персоналу аптечних закладів інструктажів та навчання щодо правил правильного розміщення медикаментів; наказом №07/04/09 від 07.04.09 р. про проведення інструктажу персоналу аптечних закладів, наказом № 11/05/10 від 11.05.10 року про проведення інструктажу та навчання персоналу аптечних закладів мережі «Ваша аптека», наказом № 10/04/09 від 10.04.09 р. про впровадження накопичувальної дисконтної програми для постійних покупців; наказом № 15/09/09 від 15.09.09 року про запровадження служби доставки ліків Вказані докази підтверджують реальність надання та факт отримання маркетингових послуг від ФОП ОСОБА_1 та оформлені згідно вимог, передбачених чинним законодавством і їх зв'язок із господарською діяльністю.
Крім того колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що з урахуванням вимог ст. 627 ЦК України, згідно якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, товариство у якості контрагента за договором про надання маркетингових послуг обрало ФОП ОСОБА_1, що відповідає принципам свободи договору та свободи здійснення підприємницької діяльності, крім того, наявність у ОСОБА_1 спеціальних знань у галузі лікувальної справи свідчить про його обізнаність у фармацевтичній сфері, а позиція суду про необхідність спеціальних знань у сфері маркетингу є помилковим та не грунтується на вимогах вище вказаного законодавства, більше того колегія суддів вважає, що суд першої інстанції перебрав на себе не властиві для суд функції - визначати, хто повинен бути контрагентом по договорах з надання маркетингових послуг.
Слушним є покликання апелянт на вимоги ст. 71 КАС України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Податковим органом ні в суді першої інстанції ні при розгляді апеляційної скарги не надано жодних доказів які би спростовували твердження позивача, щодо неправомірності прийнятого повідомлення-рішення.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, і постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а позовні вимоги товариства - задовольнити.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ваша аптека» - задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а-8546/11/1370 - скасувати.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ваша аптека» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000122321/0 від 28.01.2011 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді І.М. Обрізко
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст постанови виготовлений 01.06.2012 року
Судове рішення № 24913809, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8546/11/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: