Ухвала суду № 24913264, 14.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 р.Справа № 2а-3233/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-3233/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База"

до Основ'янської державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чудо База" (далі - ТОВ "Чудо База"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова: від 13.01.2012 року №0000012320 та від 08.02.2012 року №0000102320; стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на користь позивача суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1152,90 грн.

У зв'язку з закінченням реорганізації, первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі м. Харкова замінено на належного відповідача -Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-3233/12/2070позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, TOB "Чудо База", зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.04.2010 р. № 14801020000046589, про що свідчить виписка з ЄДРПОУ (а.с. 28). Згідно копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, TOB "Чудо База" має код 36984982 (а.с.30-31). Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з 26.04.2010 р., про що свідчить довідка (а.с. 33). TOB "Чудо База" є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100282189, індивідуальний податковий номер 369849820325 (а.с. 34).

В період з 28 по 30 грудня 2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова Ємець В.В. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB "Чудо База" щодо з'ясування та повноти відображення в податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із TOB "АПК Харківцукорзбут" за вересень 2011 року.

Результати перевірки оформлені Актом № 2779/23-206/36984982 від 30.12.2011 р. (а.с. 7-14).

13.01.2012 року з посиланням на даний акт ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012320 про збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 96075, 00 грн., з яких: за основним платежем - 76860,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19215,00 грн. (а.с. 5).

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, подав заперечення № 6/АС від 10.01.2012 р. (а.с. 15).

На вказані заперечення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова надано відповідь № 158/10/23-215 від 10.01.2012 р. (а.с. 16-18).

TOB "Чудо База" звернувся з первинною скаргою до ДПС України у Харківській області № 14/АС від 17.01.2012 р. (а.с. 19-20).

Рішенням ДПА України в Харківській області № 391/10/25-103 від 27.01.2012 р. скаргу позивача залишено без задоволення та додатково донараховано штрафні санкції в сумі 19 215, 00 грн. (а.с. 21-23). На підставі цього Рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102320 від 08.02.2012 р. на суму штрафних санкцій 19215,00 грн. (а.с. 6).

Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України № 3611/6/10-2115 від 29.02.2012 р. про результати розгляду скарги (а.с. 27).

З дослідженого акту перевірки, рішень за результатами адміністративного оскарження, слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугував висновок про порушення ТОВ "Чудо База" п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, яке полягає в неправомірному формуванні податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій по операціям з TOB "АПК Харківцукорзбут", котрі реально не відбулись, а отже не спричиняють реального настання правових наслідків, внаслідок чого товариством безпідставно завищено суму податкового кредиту та як наслідок занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 76860 грн., в ч.т. у вересні 2011 року у сумі 76860 грн.

При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки акту перевірки № 2771/07-010/37190987 від 30.12.2011 р. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань документального підтвердження бухгалтерських та фінансово-господарських відносин для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах TOB "АПК Харківцукорзбут"

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 01.04.2011 р. між позивачем, TOB "Чудо База" (покупець) та TOB "АПК Харківцукорзбут" (продавець) було укладено договір поставки № 0104А6, предметом якого є цукор-пісок (а.с. 39-41).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Відповідно до умов укладеного договору постачання TOB "АПК Харківцукорзбут" зобов'язується поставити та надати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та сплатити товар -цукор-пісок.

Поставка товару у вересні 2011 р. підтверджується прибутковими накладними, наявними в матеріалах справи: № 3644 від 01.09.2011 р., № 3703 від 05.09.2011 р., № 3702 від 05.09.2011 р., № 3744 від 07.09.2011 р., № 3806 від 10.09.2011 р., № 3807 від 10.09.2011 р., № 3827 від 13.09.2011 р., № 3978 від 20.09.2011 р., № 3977 від 20.09.2011 р., № 4045 від 21.09.2011 р., № 4044 від 21.09.2011 р. (а.с. 43-53).

Згідно додатку до договору поставки № 0104А6 від 01.04.2011 р. сторони домовились використовувати постійну довіреність при централізовано-кільцевих перевезеннях та повідомили зразки печаток (штампів) (а.с. 42).

На виконання умов договору № 0104А6 від 01.04.2011 р. позивачем отримані податкові накладні: № 9 від 01.09.2011 р., № 75 від 05.09.2011 р., № 74 від 05.09.2011 р., № 123 від 07.09.2011 р., № 186 від 10.09.2011 р., № 187 від 10.09.2011 р., № 211 від 13.09.2011 р., № 363 від 20.09.2011 р., № 362 від 20.09.2011 р., № 434 від 21.09.2011 р., № 433 від 21.09.2011 р. (а.с. 54-64).

Надані позивачем платіжні доручення (а.с. 65-76), засвідчують факт виконання TOB "Чудо-база" зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У спірних правовідносинах товар діставлявся автомобільним транспортом.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно- транспортними накладними, з яких вбачається, що вантажовідправником є TOB "АПК Харківцукорзбут", вантажоодержувачем -TOB "Чудо-база", перевезення вантажу здійснювалося автопідприємством ТОВ «Архар» (а.с. 43-53).

Отримані підприємством податкові накладні від TOB "АПК Харківцукорзбут" на суму 76 860,00 грн. були включені до складу податкового кредиту за вересень 2011 р., та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних (а.с. 85).

Витрати понесені на придбання товарів у TOB "АПК Харківцукорзбут" були включені до складу податкових витрат в декларацію з податку на прибуток за 2-3 кв. 2011 р. (а.с. 77-82).

Придбані товари відображені бухгалтерськими проводками та використані у власній господарській діяльності (а.с. 84).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного TOB "Чудо-база" товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки висновки ДПІ про формування TOB "Чудо-база" податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складеному ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова акті про неможливість проведення зустрічної звірки, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення TOB "Чудо-база" податкового правопорушення.

Щодо донарахування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 19 215,00 грн., суд зазначає наступне. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102320 від 08.02.2012 р. на суму штрафних санкцій 19 215,00 грн., яке прийняте на підставі необхідності, на думку ДПІ, застосування штрафної санкції за ставкою 50 %, а не 25%.

В якості обґрунтування необхідності застосування штрафних санкцій відповідач посилається на встановлене в ході розгляду скарги безпідставне незастосування ДПІ штрафної санкції за ставкою 50 % на суму повторно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вересні 2011 року у розмірі 19215,00 грн., оскільки вперше збільшення ДПІ грошового зобов'язання TOB "Чудо База" з цього податку за порушення, допущені платником після 1 січня 2011 р., було здійснене згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000722320 від 21.09.2011 р. (а.с. 23).

З наданої позивачем до суду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 р. вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0000722320 від 21.09.2011 р. скасоване (а.с. 98-101).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, застосування штрафної санкції за ставкою 50 % та прийняття податкового повідомлення-рішення №0000102320 від 08.02.2012 р. на суму штрафних санкцій 19 215,00 грн. суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки на час його прийняття податкове повідомлення-рішення № 0000722320 від 21.09.2011 р. узгодженим не було і в подальшому було скасовано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-3233/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Пянова Я.В. Русанова В.Б.