Ухвала суду № 24913190, 06.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р.Справа № 2а-17652/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2а-17652/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 16.12.2011 року № 0005282302.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 198 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що угоди, які були укладені позивачем з його контрагентом ТОВ «Промтехноопт» не були направлення на здійснення господарської діяльності, а носять ознаки фіктивності.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів було проведено заміну відповідача з Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію в Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС України відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру та постанови Уряду України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі наказу від 23.11.2011 року № 2501 та направлення № 1800 від 24.11.2011 року та відповідно до п.п. 78.1.1, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., в ході якою встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 93500,00 грн.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 05.12.11 за №4281/235/34467044, на підставі якого було винесено податкове повідомлення - рішення за №0005282302 від 16.12.2011 року на загальну суму 116875,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок ДПІ в Київському районі м. Харкова про заниження ТОВ «Будівельна компанія «Партнер» податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 93500,00 грн., зроблений за правовідносинами позивача з ТОВ "Промтехноопт".

Так, між ТОВ "Будівельна компанія "Партнер", як замовником та ТОВ "Промтехноопт" як виконавцем, укладено договір на поставку будівельних матеріалів, а саме №010801 від 01.08.2011р., згідно яких замовник доручає, а виконавець бере на себе поставку будівельних матеріалів згідно рахунків або специфікацій які є невід'ємною частиною вищезгаданих договорів.

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ "Промтехноопт" виконало та передало, а ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" прийняло будівельні матеріали на загальну суму 467500,00 грн., крім того ПДВ 20% 93500,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зокрема, видаткові накладні № 15/1 від 15.08.2011р. та № 31/1 від 31.08.2011р., податкові накладні № 160 від 02.08.2011р., №282 від 04.08.2011р., №367 від 08.08.2011р., №774 від 22.08.2011р., №818 від 23.08.2011, платіжні доручення №309 від 02.08.2011р., №111 від 04.08.2011р., №328 від 04.08.2011р., №341 від 08.08.2011р., № 115 від 22.08.2011р., №390 від 23.08.2011р. та товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування товару вказаного в податкових накладних до позивача від його контрагента, акти виконаних робіт.

Крім того, як вбачається з пояснень представника позивача та наданих позивачем доказів, отримання будівельних матеріалів за договором №010801 від 01.08.2011р., було необхідно ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" для виконання зобов'язань за договором №05-11 від 05.05.2011р., який укладено між позивачем, як виконавцем, та ТОВ "Магазин "Білочка", як замовником. ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" свої зобов'язання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №30, 32, 33, 37, 38, 39.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про реальність виконання господарських операцій, проведених між ТОВ "Промтехноопт"

Матеріалами справи встановлено, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих послуг, на підставі виданих ТОВ ""Промтехноопт" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за серпень 2011 року.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" виконало вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, сплативши податок на додану вартість в ціні придбаного у ТОВ "Промтехноопт" товару, який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону У№ 168/97-ВР - видав позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманого товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, судова колегія відмічає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні придбаного у ТОВ "Промтехноопт" товару.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та недоведеності правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності збільшення суми податкового зобов'язання ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Висновки податкового органу про те, що правочини, укладені та такі, що виконувались, від імені ТОВ "Промтехноопт" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, є безпідставними, оскільки в судовому порядку правочини, укладені між ТОВ "Будівельна компанія "Партнер" та ТОВ "Промтехноопт", визнано недійсними не було. Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем надано не було.

Твердження відповідача про порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2а-17652/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 11.06.2012 р.