Ухвала суду № 24913193, 06.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р.Справа № 2а-5512/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

представника позивача - Надашковського В.М.,

представників відповідача - Шепітько Ю.Г., Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2011р. по справі № 2а-5512/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-Україна"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-Україна" - звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова щодо ненадання до Головного управління Державного казначейства України у Харківській області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2006 року, січень, 2007 року ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА", зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі Харкова надати до органу державного казначейства - Головного управління Державного казначейства України у Харківській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2006 року, січень, 2007 року ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА", стягнути на користь ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА" з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 319705,00 грн., стягнути на користь ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА" з Державного бюджету України пеню на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8824,73 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ВЕЗА-УКРАИНА" державне мито у сумі 1703,40.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що має право на бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2006 року, січень, лютий 2007 року в розмірі 319705,00 грн. Податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість скасовані в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веза-Украина" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова та Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веза-Україна" (ЄДРПОУ 31632410, місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Котлова, 183) з Державного бюджету України бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 319705,00 грн. (триста дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ять) гривень, 00 копійок.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веза-Україна (ЄДРПОУ 31632410, місцезнаходження:61017, м. Харків, вул. Котлова, 183, судові витрати в сумі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три) гривень 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем - ДПІ в Ленінському районі м. Харкова - подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 року допущено заміну відповідача на його правонаступника - Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Представники відповідача - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області - в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Веза - Україна" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.07.2003 р. за № 14801050001006945, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, має код 31632410 (а.с.54).

ТОВ "Веза - Україна" знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з 11.07.2003 р., про що свідчить довідка від 27.01.2010 р. № 45 (а.с. 53).

Як платник податку на додану вартість ТОВ "Веза - Україна" зареєстровано в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (правонаступником якого є Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) від 25.01.2006 р., має свідоцтво платника ПДВ № 29148906. Індивідуальний податковий номер 316324120335 (а.с. 52).

Відповідно до п. 7.1.1, п. 7.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", позивач надав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2007 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок платника ПДВ у сумі 122935 грн. (а.с. 14-16).

Відповідно до вказаної податкової декларації з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, склала 122935,0 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2007 р., за результатами якої складено акт № 1284/16-204 від 11.06.2007 р.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2007 р. № 0000111620/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 122935,0 грн.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2007 р. № 0000111620/0, оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2007 р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 15.06.2007 р. № 0000111620/0. Визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо перевірки правильності визначення податкового кредиту за січень 2007 року, яку позивач здійснив у ході перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування за лютий 2007 року (Т.1 а.с. 17-19).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду 21.04.2008 р. постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 р. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2008 р. скасовано та залишено в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2007 р. (а.с. 20-21).

Відповідно до п. 7.1.1, п. 7.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", позивач подав до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова податкові декларації з ПДВ за грудень 2006 року, січень 2007 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок платника ПДВ: за грудень 2006 року, згідно яких позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету ПДВ у сумі 6251 грн.; за січень 2007 року, згідно якої позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету ПДВ у сумі 190519,00 грн. (а.с. 7-13).

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна перевірка підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2006 р. та січень 2007 р., за результатами якої складено акт №1014/16-204/31632410.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова 11.05.2007 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000041620/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за грудень 2006 р. та січень 2007 р.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0000041620/0 від 11.05.2007 року, оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду позов задоволено (Т.1 а.с. 22-23, 24-26).

Оскільки не відбулось бюджетне відшкодування, тому для захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється органами Державного казначейства за висновком податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Поновленням порушеного права позивача як платника ПДВ є стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ, тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення на користь ТОВ "Веза - Україна" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 319705,00 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст.4, 5 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) відповідач є платником податків і зборів.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в України"державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Строки подання податкових декларацій встановлені п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Також, колегія суддів зазначає, що згідно ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини , встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється органами Державного казначейства за висновком податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

З матеріалів справи убачається, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не надавала висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо ненадання до Головного управління Державного казначейства України у Харківській області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2006 року, січень, лютий 2007 року ТОВ "Веза - Україна", зобов'язання ДПІ у Ленінському районі Харкова надати до органу державного казначейства - Головного управління Державного казначейства України у Харківській області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2006 року, січень, лютий 2007 року ТОВ "Веза - Україна" не є способом захисту прав платника податку на додану вартість, вимоги в цій частині не підлягали задоволенню.

Поновленням порушеного права позивача як платника ПДВ є стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення на користь ТОВ "Веза - Україна" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 319705,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Згідно п.п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ТОВ "Веза - Україна"з Державного бюджету України пені на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8824,73 грн., оскільки законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено нарахування пені на суми заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п.п.15.3.1. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", (чинного на час виникнення спірних правовідносин), заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Оскільки порушення права позивача як платника ПДВ тривало з грудня 2006 року до 10.06.2010 року (ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року) та 10.11. 2010 р. (ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.11.2010 р.), право на відшкодування сум ПДВ за грудень 2006 року виникло 10.06.2010 р., січень 2007 року виникло 10.11.2010 р.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що строк звернення до суду за захистом порушених прав позивачем пропущено не було.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2011р. по справі № 2а-5512/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.06.2012 р.