Рішення № 24912863, 07.06.2012, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 0124\3040\2012

2/0124/1265/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року Ялтинський міський суд АР Крим

у складі суду: головуючого судді - Прищепа О.І., при секретарі - Сьомченко В.В.

за участі: представника позивача - Мотва А.С.,

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовною заявою Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості та просить суд:

стягнути з ОСОБА_5 на користь Кримського Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» (розрахунковий рахунок 26004310070001 Ялтинської філії АБ «Південний», МФО 384522, ОКПО 03348005) суму заборгованості за надані комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 5503.40 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» та ОСОБА_5 укладено договір № НОМЕР_1 від 11.11.2008 р. про надання послуг з водопостачання і водовідведення. Послуги за договором було фактично надано відповідачу, але за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. за відповідачем виникла заборгованість у сумі 5503 грн. 40 коп., яку ОСОБА_5 відмовляється сплатити у добровільному порядку. Розрахунок заборгованості за послуги здійснено з 01.01.2009 р. по 16.12.2010 р. згідно загально будинкового засобу обліку, з 17.12.2010 р. по 31.03.2012 р. за показанням індивідуального засобу обліку.

Представник позивача просив задовольнити позові вимоги з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки вони не обґрунтовані, не засновані на законі, та суперечать обставинам справи, оскільки позивач мешкаючи за вказаною адресою не в змозі потребити таку кількість води.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, відповідача та представника, вивчивши матеріали дійсної цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11 листопада 2008 р. між КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» та ОСОБА_5 укладено договір № НОМЕР_1 про надання послуг з водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник, КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму», зобов`язується надавати вчасно і відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, згідно з Правилами надання населенню послуг з водопостачання і водовідведення на території Великої Ялти та умовами, встановленими діючими рішеннями органів місцевого самоврядування, а Споживач, ОСОБА_5, зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором та Правилами.

Відповідно до п. 6.2. договору розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладання цього договору становить 36,48 грн., у тому числі за централізоване постачання холодної води 21,28 грн. (за 15,2 куб.м.), водовідведення 15,20 грн. (за 15,2 куб.м.).

Відповідно до п. 6.3 договору передбачено, що плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за його показаннями згідно з пунктами 10.1, 10.4, 11.1, 11.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у місті та поселках України, а у разі наявності будинкового засобу обліку води також за його показаннями.

Відповідачем в матеріали справи надано копії сторінок абонентських книжок по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, у тому числі в період с січня 2009 р. по травень 2012 року, оригінали книжок оглянуті судом у судовому засіданні.

Також наданий Акт № 139677 про прийом водоміру в експлуатацію, згідно якого водомір встановлено у квартирі ОСОБА_5 17.12.2010 року (а.с.45).

Відповідно до вказаних документів в період, за який позивачем нараховано заборгованість у сумі 5503 грн. 40 коп., оплата послуг по водопостачанню на водовідведенню здійснювалась відповідачем з 01.01.2009 р. по листопад 2010 року згідно нормативів споживання, вказаного у пункті 6.2. договору в сумі 36,48 грн. щомісяця. З грудня 2010 року оплата проводилась відповідно показань встановленого 17.12.2010 р. водоміру щомісяця за використаний обсяг води.

Представник позивача пояснив у судовому засіданні, що оскільки лише квартира № 58, що належить ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 до 17.12.2010 року не була оснащена індивідуальним засобу обліку води, тому до цієї дати обсяг споживаної води нараховувався відповідачу згідно показань будинкового водоміру, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку згідно «Правил надання населенню послуг по водопостачанню і водовідведенню на території Великої Ялти».

Як слідує із позовної заяви та наданої до позову Довідки по кубам по лицевому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_5 (а.с. 5) за період з 01.01.2009 року по 16.12.2010 р. відповідачу нараховувався обсяг споживаної води згідно з показаннями загальнобудинкового засобу обліку, а після 17.12.2010 р. по 31.03.2012 р. відповідно індивідуального засобу обліку.

При цьому судом проаналізовано інші розрахунки по лицевому рахунку, надані представником позивача, які надходили на адресу відповідача від КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» (а.с. 60,61,74), порівнявши їх із розрахунком, який міститься у Довідці по кубам по лицевому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_5 (а.с. 5).

Так, обсяги води, які нараховані як спожиті відповідачем за період с січня 2009 р. по вересень 2011 року щомісячно у розрахунках (а.с. 60,61,74) практично по всім щомісячним нарахуванням відрізняються від розрахунку, доданому до позовної заяви (а.с. 5). Так, наприклад, у розрахунках (а.с. 60,61,74) в січні, лютому 2010 р. обсяг використаної води вказано 90,62 куб.м. та 111,80 куб.м. відповідно, а у розрахунку (а.с. 5) за січень 2010 року нараховано вже 274 куб.м., а за лютий 2010 р. - 184 куб.м. Більш того, в розрахунку на аркуші справи 74 за лютий 2011 року відповідачу нараховано обсяг використаної води 87,40 куб.м., але в цей період ОСОБА_5 вже сплачував послуги водопостачання та водовідведення згідно показань індивідуального водоміру, встановленого в квартирі 17.12.2010 р. За лютий 2011 року, як свідчить квитанція про сплату за цей місяць, було використано лише 4 куб.м. води (показання водоміру: «теперішні 00016; попередні 00012; різниця 4 куб.м. Сума до сплати 16,44 грн.).

Представник позивача, не оспорюючи правильність показань водоміру, пояснив такі розходження у показаннях тим, що по будинку в 2011 року було проведено перерахування, але ніяких документів, підтверджуючих факт такого перерахування та його правомірність і достовірність суду не надав.

Враховуючи такі розбіжності у розрахунках, суд приходить до висновку, що різниця у вказаних розрахунках свідчить про неналежне виконання позивачем обліку води по особовому рахунку ОСОБА_5

Щодо нарахувань відповідачу об`ємів води згідно показань будинкового засобу обліку в період відсутності у нього індивідуального водоміру з 01.01.2009 р. по 17.12.2010 року, суд вважає, що вони здійснені позивачем неправомірно. Відповідно до пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 р., у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

У пункті 2 вказаних Правил приведено терміни, які вживаються у них, при цьому вказано, що інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону, виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, яким у даному випадку є позивач, КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму».

Суд вважає, що обов`язковою умовою здійснення розрахунку щомісячних обсягів води відповідачу в період відсутності у нього індивідуального водоміру, за показаннями будинкового засобу обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку, є складання щомісяця в цей період Актів обстеження про відсутність витоків із загальнобудинкової мережі, який повинен складатися виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку згідно пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення і затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 р. При відсутності таких Актів розрахунки є неправомірними і не можуть бути прийняти судом у якості обґрунтування заборгованості відповідача.

В матеріалах справи є листування між позивачем і відповідачем, згідно якої ОСОБА_5 неодноразово звертав увагу керівництва КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» про необгрунтованність нарахування йому великих обсягів споживаної води, вказував на відсутність у його квартирі витоків води і просив створити комісію для обстеження його квартири, інших квартир та будинкових мереж на предмет витоків води (а.с. 46, 54). У відповідях на вказані звернення позивач вказав, що таке обстеження не входить до його компетенції (а.с. 47, 52).

Таким чином, суд вважає, що відповідач в період відсутності у нього індивідуального водоміру до 17.12.2010 р., виконував свої обов`язки по Договору № НОМЕР_1 від 11.11.2008 р. належним чином, сплачуючи послуги за водопостачання та водовідведення відповідно до нормативів 36,48 грн. щомісяця, у тому числі за централізоване постачання холодної води 21,28 грн. (за 15,2 куб.м.), водовідведення 15,20 грн. (за 15,2 куб.м.) згідно пункту 6.2. Договору. Відповідно, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості у сумі 5503,40 грн. не основані на законі, оскільки позивач без Актів обстеження про відсутність витоків із загальнобудинкової мережі взагалі не мав права виконувати нарахування для осіб, які не мають індивідуальних засобів обліку води, за показаннями будинкового водоміру.

Згідно з положеннями ст.ст. 88, 214, 215 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення по справі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, відносяться, у тому числі, витрати на правову допомогу.

Вимогами ст.84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Статтею 1 Закона України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Представником відповідача, адвокатом ОСОБА_4 суду надані документи, які підтверджують оплату правової допомоги адвоката у сумі 4000 грн., а саме Угода з адвокатом від 23.04.2012 р., довідка ПАТ «Приватбанк» від 07.06.2012 р. про відкриття рахунку адвоката, Калькуляція вартості адвокатських послуг від 07.06.2012 р., копія квитанції про сплату ОСОБА_5 4000 грн. на рахунок адвоката ОСОБА_4.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат по оплаті правової допомоги адвоката суд, відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», враховує граничний розмір, який не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» з 1 квітня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати в Україні встановлено в розмірі 1094 грн. в місяць. Згідно калькуляції, наданої адвокатом, ним по справі на правову допомогу було витрачено 6,5 години, вартість 1 години встановлено у розмірі 615 грн. При визначенні розміру витрат на правову допомогу суд приймає за вартість 1 години 437,60 грн., що відповідає 40 відсоткам мінімальної заробітної плати в Україні, встановленої на час розгляду справи. Таким чином, розмір компенсації витрат на правову допомогу суд визначає у сумі 2844 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуюсь пунктом 11 Правил надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення і затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р., ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст.ст.11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 196, 197, 208 - 216 ЦПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у сумі 5503 грн. 40 коп. відмовити.

Стягнути з Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу в сумі 2844 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені статтями 294 -296 ЦПК України.

Суддя Прищепа О.І.