Ухвала суду № 24912520, 29.03.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа-22ц-2887/2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Орєхов О.І.

Категорія: 27 Доповідач: Канурна О.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Новосядлої В.М.

суддів Алексєєва А.В., Канурної О.Д.

при секретарі Тихомирові С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 липня 2011 року за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» про визнання дій незаконними, зобов'язання повернути суму безпідставно списаних грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма» про визнання дій езаконними, зобов'язання повернути суму безпідставно списаних грошових коштів, задоволені. Визнані дії товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма» щодо списання коштів позивача ОСОБА_1 з депозитних рахунків незаконними. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма» повернути суму безпідставно списаних грошових коштів у сумі 38174,23 грн. та відсотки у сумі 317,15 грн., а всього 38491,38 грн. на рахунки, на яких вони раніше обліковувалися або аналогічні. Зобов'язано ліквідатора товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма» внести суму безпідставно списаних грошових коштів у сумі 38174,23 грн. та відсотки у сумі 317,15 грн., а всього 38491,38 грн. до реєстру вкладників, та передати для їх подальшої виплати до Фонду Гарантування Вкладників Фізичних Осіб. Стягнуто з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма» на користь позивача ОСОБА_1 державне мито у сумі 8,50 грн. та витрати на ІТЗ у сумі 120 грн., а всього 128,50 грн.

З даним рішенням не погодився відповідач і оскаржив його в апеляційної інстанції. В обгрунтування скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порушення норм процесуального права та невірно застосовані норми матеріального права. Просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, хоча належним чином і своєчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, надіслали до суду письмові заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 січня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» був укладений договір № 5/1/840-ДД/767 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в іноземній валюті) , згідно якого позивачем були надані, а банком прийняті грошові кошти (вклад) у сумі 4355,95 дол. США на строк до 25 січня 2009 року, зі сплатою 12% річних, а також договір № 5/1/980-ДД/1570 від 01.09.2008 року для фізичних осіб в національній валюті на суму 3500 грн. по 06.09.2009 року зі сплатою 17,5% річних.

22 січня 2008 року майнові права за депозитним договором № 5/1/840-ДД/767 від 22.01.2008 року були передані позивачем в заставу банку згідно договору застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-1, а також 01.09.2008 року майнові права за депозитним договором № 5/1/980-ДД/1570 від 01.09.2008 року були передані позивачем в заставу банку згідно договору застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-2 від 01.09.2008 року в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 4/1/980-KL/15 від 24.10.2007 року, укладеного між ТОВ КБ «АРМА» та ТОВ «Перфект Продукт», термін закінчення якого спливав 22.10.2009 року. Тобто договори застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-1 від 22.01.2008 року та № 4/1/980-KL/15-3-2 від 01.09.2008 року були припиненими у день закінчення строку розміщення депозиту у Банку, майнові права по яким є предметом застави.

Позивач ОСОБА_1 04.02.2009 року звернувся до банку із заявою про отримання вкладу № 5/1/840-ДД/767 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в іноземній валюті) та відсотків за ним, позивачу біло відмовлено.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Як вибачається із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «АРМА» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором № 5/1/840-ДД/767 в сумі 4355 дол. 95 центів, а також витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн.

Вищевказане рішення суду набрало чинності 05.05.2009 року.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ТОВ КБ «АРМА» в наступний час знаходиться в стадії ліквідації відповідно до постанови НБУ № 79 від 19 лютого 2010 року, банківська ліцензія вилучена, проведення усіх активних операцій заборонено з 25 лютого 2010 року, а списання коштів з рахунків ОСОБА_1 відбулось 22 березня 2010 року.

Як вбачається із частини 2 статті 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законних підстав для списання грошових коштів з рахунка позивача у відповідача не було.

Умовами договору застави передбачено право банку звернути стягнення на майнові права у разі не повернення позичальником кредиту.

Статтею 51 Закону України «Про заставу» передбачено, що при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбачені статтею 50 цього Закону.

Як вбачається із статті 23 вищевказаного Закону, при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 28 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється також при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.

Договори застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-1 від 22.01.2008 року та № 4/1/980-KL/15-3-2 від 01.09.2008 року були припиненими у день закінчення строку розміщення депозиту у банку, майнові права по яким є предметом застави.

Відповідачем була списана вся сума вкладу з нарахованими відсотками, які не були предметом застави і які були 22.03.2010 року самостійно проконвертовані банком, а потім самостійно списані банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 4/1/980-KL/15 від 24.10.2007 року на рахунок № 20674024 в Донецькій філії ТОВ КБ «АРМА», а також в сумі 3500 грн. з рахунку № 263530094 та відсотки за договором банківського вкладу № 5/1/980-ДД/1570 від 01.09.2008 року в сумі 317,15 грн. з рахунку № 263860641 на рахунок № 20699054 в Донецькій філії ТОВ КБ «АРМА».

Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що судом винесено рішення, що зачіпає права та обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який до участі в справі не залучався та не давав свої пояснення по сути позовної заяви, оскільки рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05.07.2011 року права та обов'язки вищевказаного Фонду нічим не зачіпаються, а рішенням суду зобов'язано ліквідатора ТОВ КБ «АРМА» внести суму безпідставно списаних грошових коштів до реєстру вкладників та передати для їх подальшої виплати до Фонду Гарантування Вкладників Фізичних Осіб.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, Апеляційний суд.-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :