Рішення № 24912080, 19.06.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-810/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2012 року. Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

20.11.2008 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Моторно -транспортне страхове бюро України та просив стягнути з відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 29326,24 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27.08.2009 року позов було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, на користь позивача затрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 29326,24 грн., 293,26 грн. - судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 420 грн. - витрат пов'язаних з опублікуванням оголошення про виклик відповідача у пресі, а всього 30069,50 грн.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.01.2011 року вищевказане рішення суду було скасоване та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

В ході розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_1 затрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 3826,24 грн. та з МТСБУ в сумі 25500,00 грн. (Т.1, а.с. 225).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.03.2007 року на вул. Боричів узвіз в м. Києві сталася дорожньо -транспортна пригода, за участю автомобіля «Міцубісі»д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Тойота Рав 4», д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

Вина водія ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 14.05.2007 року.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Тойота Рав 4», д.н. НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Автомобіль «Тойота Рав 4»д.н. НОМЕР_2, був застрахований власником у ЗАТ «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам», скорочена назва ЗАТ «Просто-страхування», правонаступником якого є ПрАТ «Просто-страхування»за договором добровільного страхування транспортних засобів №104463 від 20.03.2006 року.

04.04.2007 року спеціалістами ЗАТ «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної едичної допомоги іноземним громадянам»було складено розрахунок №1794 страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику, згідно якого страхове відшкодування складає 29326,24 грн.

На виконання умов зазначеного договору та відповідно до платіжного доручення №4388 від 13.04.2007 року ЗАТ «Просто-страхування», правонаступником якого є ПрАТ «Просто-страхування»виплатило страхувальнику страхове відшкодування в сумі 29326,24 грн.

Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ повинне провести виплату страхового відшкодування.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2012 року провадження по справі в частині позовних вимог до МТСБУ про відшкодування шкоди в порядку регресу було закрито, у зв'язку зі сплатою МТСБУ позивачу 25500,00 грн.

В решті вимог до ОСОБА_1 розгляд справи було продовжено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судові засідання 19.03.2012 року, 04.04.2012 року, 19.04.2012 року, 14.05.2012 року та 19.06.2012 року не з'явились про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином (Т.1 а.с. 208, 239), однак конверти повернулись на адресу суду без вручення адресату з відміткою «за зазначеною адресою не проживає»(Т.2 а.с.1, а.с.8)

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.03.2007 року о 08.45 годин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Міцубісі»д.н. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Боричів узвіз не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота Рав 4»д.н. НОМЕР_2, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

Автомобіль «Тойота Рав 4»д.н. НОМЕР_2, був застрахований власником у ЗАТ «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(скорочена назва ЗАТ «Просто-страхування»), правонаступником якого є ПрАТ «Просто-страхування»за договором добровільного страхування транспортних засобів №104463 від 20.03.2006 року.

Вищевказана подія була визнана страховою, що підтверджується страховим актом №2151/АТ від 11.04.2007 року.

Внаслідок ДТП автомобілю «Тойота Рав 4»д.н. НОМЕР_2 завдано механічних пошкоджень.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «Міцубісі»д.н. НОМЕР_1, що підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 14.05.2007 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно -правові наслідки дій осби, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_1 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керував автомобілем «Міцубісі»д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого позивач поніс значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП.

Згідно акту №593/1794 товарознавчого дослідження від 02.04.2007 року складеного ТОВ «Респект», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота Рав 4»д.н. НОМЕР_2 внаслідок пошкодження при ДТП, складає 29326,24 грн.

У суду не виникає сумнівів у повноті, ясності та правильності проведеного дослідження.

Відповідно до платіжного доручення №4388 від 13.04.2007 року ЗАТ «ПРОСТО -страхування», правонаступником якого є ПрАТ «Просто-страхування»виплатило страхувальнику страхове відшкодування в сумі 29326,24 грн.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов"язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використьанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 (Т.1, а.с. 221).

Відповідно до п. 13.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 цього ж закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 цього ж закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до платіжного доручення №2273 від 15.05.2012 року МТСБУ сплатило ПрАТ «Просто-страхування»затрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 25500,00 грн. (Т. 2, а.с. 10).

Таким чином, сума страхового відшкодування яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 складає 3826,24 грн. (29326,24 грн. -25500,00 грн.).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми затрат по виплаті страхового відшкодування 3826,24 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на це, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 293,26 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України; ст.ст. 27, 28, 29, 30, 57-58, 60, 88, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», код ЄДРПОУ 24745673, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 10, затрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 3826,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», код ЄДРПОУ 24745673, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 10, судовий збір в сумі 293,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня наступного після ухвалення рішення.

Суддя