Ухвала суду № 24911832, 12.06.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15552/11/0170/25

12.06.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 07.06.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 31.01.12 по справі № 2а-15552/11/0170/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс" (вул. Чехова, буд.8 кв.84,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,- задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0005632301 від 27 травня 2011 року, винесене Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі, яким ТОВ "Фірма "Промсейс" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 2306,67 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 гривня.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс" судовий збір в сумі 28,23 грн..

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2012 та прийняти нове рішення по справі.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що постанова суду винесена з додержанням вимог діючого законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що ТОВ «Фірма «Промсейс»є юридичною особою, та перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у місті Сімферополі та з 17.12.2002 року є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію № 100122143 від 17.06.2008 року.

З 29.04 по 11.05.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Фірма «Промсейс»з питань його взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи»за січень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 5867\23-4\20695814 від 11.05.2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено, що в січні 2011 року ТОВ «фірма «Промсейс»сформувало податковий кредит на суму ПДВ 2306,67 гривень за рахунок взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи». В свою чергу ПП «Кримспецтехнолоджи»в січні 2011 року мало взаємовідношення щодо придбання будівельних матеріалів з ПП «ОСОБА_3», за рахунок якого ним був сформований податковий кредит на суму 406228 гривень. В той же час, ПП «ОСОБА_3»податкове зобов'язання на цю суму задекларовано не було, воно має стан платника «8»- внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, в нього не має власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово господарської діяльності, з 28.08.2010 року звітність в ДПІ в м. Сімферополі підприємством не надавалась.

На підставі цього, податкова інспекція дійшла висновку про фіктивність формування кредиту у ПП «Кримспецтехнолоджи», а як наслідок неможливість здійснення ним в січні 2011 року постачання товарів (робіт, послуг) до покупця ТОВ «фірма «Промсейс».

Встановивши ці обставини, ДПІ в м. Сімферополі дійшла висновку про порушення ТОВ «фірма «Промсейс»п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року в сумі 2306,67 гривень.

На підставі висновків акту позапланової перевірки, відповідачем булл прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0005632301 від 27 травня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2306,67 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 1 гривня.

Позивач з цим податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку, але рішенням ДПА в АР Крим від 29.06.2011 року та рішенням ДПС України від 02.11.2011 року його скарги були залишені без задоволення.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач ТОВ «Фірма «Промсейс»має ліцензію, видану Державною геологічною службою на здійснення господарської діяльності у вигляді пошуку (розвідки) корисних копалин, в тому числі виконання наступних робіт: геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт; складання проектів та кошторисів; геолого економічна оцінка; підрахунок запасів; складання звітів про виконані роботи.

12.01.2011 року між ТОВ «Фірма «Промсейс»та ПП «Кримспецтехнолоджи»було укладено договір на надання послуг № 108 у вигляді математичної обробки сейсмічних даних по польовим матеріалам дослідження скважин, представлених замовником.

31.01.2011 року між сторонами договору був підписаний акт здачі приймання робіт щодо обробки сейсмоданих вартістю 5340 гривень, в тому числі ПДВ 890 гривень.

31.01.2011 року ПП «Кримспецтехнолоджи»позивачу була видана податкова накладна № 124 на загальну суму 5340 гривень, в тому числі ПДВ 890 гривень.

Крім того, 12.01.2011 року між ПП «Кримспецтехнолоджи»та ТОВ «Фірма «Промсейс»було укладено договір оренди обладнання № 70 строком на три роки зі сплатою орендної плати щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця.

31.01.2011 року між сторонами договору був підписаний акт здачі приймання робіт (надання послуг) з орендної плати за січень 2011 року на загальну суму 8500 гривень, в тому числі ПДВ 1416,67 гривень.

31.01.2011 року ПП «Кримспецтехнолоджи»позивачу було видано податкову накладну № 125 на загальну суму 8500 гривень, в тому числі ПДВ 1416,67 гривень.

Оплата коштів за цими накладними підтверджується наданою в матеріали справи роздруківкою платежів по картці клієнта «Промсейс»з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року та не заперечується представником відповідача.

На момент укладення позивачем договорів з ПП «Кримспецтехнолоджи»і на цей час, це підприємство зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Згідно п. 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів \ послуг платник податку продавець товарів \ послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів \ послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Цим же пунктом встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів \ послуг.

Норми цієї статті застосовуються з урахуванням наступного:

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, податкові накладні, які були видані ПП «Кримспецтехнолоджи»його контрагенту в перевіряємому періоді містять суми податку на додану вартість, що не передбачає реєстрацію цих накладних в Єдиному реєстрі.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та \ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт поставки послуг. Представником відповідача в судовому засіданні також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами. Безпосередній контрагент позивача ПП «Кримспецтехнолоджи»продовжує перебувати зареєстрованим в реєстрі платників ПДВ, що вказує на те, що ним не допускалось порушень, наслідком яких є анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до Податкового Кодексу України.

Згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Крім того, питання щодо неправомірності формування ПП «Кримспецтехнолоджи»в січні 2011 року податкового кредиту за рахунок ПП «ОСОБА_3»внаслідок нікчемності укладених між цими підприємствами угод також було предметом судового розгляду по справі № 2а-4790/11/0170/4, по якій судом було призначено проведення судово економічної експертизи. Відповідно до висновку цієї експертизи, висновки податкової інспекції щодо завищення ПП «Кримспецтехнолоджи»податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у розмірі 406228 гривень за рахунок ПП «ОСОБА_3»не підтвердилися.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.12 по справі № 2а-15552/11/0170/25 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.12 по справі № 2а-15552/11/0170/25 залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта