Ухвала суду № 24911827, 12.06.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12858/11/0170/13

12.06.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Сервіс"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 30.10.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 24.01.12 по справі № 2а-12858/11/0170/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Сервіс" (вул. Ладигіна/Будьоного, буд.54/41,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Сервіс" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 №0005082301.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектор Сервіс" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 гривня 70 копійок.

В задоволені іншої частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012 та прийняти нове рішення по справі.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції винесена з додерженням вимог діючого законодавства.

Представник відповідача, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що позивач по справі є юридичною особою.

29.04.2011 року відповідачем було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП "Пан-буд" за грудень 2010, за результатами якої 11.05.2011 було складено акт №5806/23-4/24877379.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 п.7.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97р., в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 у сумі 36212,00 грн., у результаті чого донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 36212,38 грн. ПДВ.

На підставі акту перевірки від 11.05.2011 №5806/23-4/24877379 винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 №0005082301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 45265,47 грн., з них 36212,38 грн. - за основним платежем, 9053,09грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням звернувся зі скаргами до органів податкової служби вищого рівня

ДПА в АР Крим своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги від 15.07.2011 №2642/10/25-023 скаргу позивача не задоволено а податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі від 25.05.2011 №0005082301 залишено чинним.

28.09.2011 ДПА України було прийнято рішення №2564/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, згідно з яким в задоволенні вимог було відмовлено.

Висновки акту про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Спектор Сервіс»з питань взаємовідносин з ПП «Пан-буд»за грудень 2010 року основані на твердження, що підприємствами, серед яких є й ПП «Пан-буд»і в зазначеному періоді були здійснені нікчемні фінансові операції, метою яких є формування транзитних фінансових потоків з метою формування податкової вигоди третім особам.

Між зазначеними підприємствами були проведені фіктивні та нікчемні фінансові операції, які були незаконно відображені у податковому обліку ТОВ «Спектор Сервіс»та призвели до заниження обсягу податкових зобов'язань по ПДВ .

Між ТОВ «Спектор Сервіс»та ПП «Пан-буд»був укладений договір купівлі-продажу промислових товарів №40 від 01.10.2010, згідно з яким, продавець в період дії цього договору надавав обладнання, матеріали та комплектуючи частини, а покупець - сплачував вартість придбаного товару. В рамках дії цього договору в грудні 2010 року ТОВ «Спектор Сервіс»придбало у ПП «Пан-буд»промислові товари для монтажу кондиціонерів та вентиляційної техніки на 217618,00 грн., відображені в видаткових накладних від 01.12.2010 №731, від 03.12.2010 №744, від 08.12.2010 №776, від 09.12.2010 №775 та від 10.12.2010 №783.

Згідно частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Судом з'ясовано, що жодний із правочинів до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку.

Крім того податковий орган самостійно зазначає, що відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають. За таким висновки про відсутності у позивача об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону про ПДВ, та визнання даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період недійсними, - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України.

Посилання відповідача на частину1 статті 203, статтю 215, частину 1 статті 216 є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно з п. 13. Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 327 підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків.

Враховуючи те, що в ході проведеної перевірки ТОВ «Промфес»були виявлені порушення вимог податкового законодавства, про що судом зазначалось вище, правомірними є дії податкового органу щодо складення за результатами проведеної перевірки відповідного акту.

Акт невиїзної документальної перевірки 11.05.2011 №5806/23-4/24877379 та його висновки не є по своєї суті рішенням суб'єкта владних повноважень, не є кінцевим рішенням суб'єкта власних повноважень по результатам проведеної перевірки, по суті носить суб'єктивний характер.

Висновки акту не породжують правових наслідків для позивача та не мають обовязкового характеру для нього, а отже, вони не можуть бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.12 по справі № 2а-12858/11/0170/13 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.12 по справі № 2а-12858/11/0170/13 залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта