Рішення № 24909361, 19.06.2012, Господарський суд Чернігівської області

19.06.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру, 20, тел. 67-88-53

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2012р. справа № 5028/4/4/2012

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі:

- Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

01030, Київ, вул. Хрещатик, 3

- Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України"

01001, Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

Позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»

14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі "

16600, м. Ніжин вул. Глібова, 1

про стягнення заборгованості 4297559,35 грн.

Суддя М.Г.Тимченко ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність від 11.01.12р.

Від відповідача : ОСОБА_2 -довіреність від 21.09.10р.

Від прокуратури: Тишкевич Л.В. -прокурор відділу облпрокуратури

14.06.12р. у судовому засіданні оголошувалася перерва.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором заявлено позов про стягнення з відповідача 4297559,35 грн. заборгованості за поставлений у лютому 2012р. природний газ, згідно з договором від 30.09.2011р.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечує, оскільки вважає, що фактично прокурором заявлено позов не в інтересах держави, а в інтересах акціонерного товариства. Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем не зараховано в погашення заборгованості 200000 грн., перерахованих платіжним дорученням № 394 від 21.03.2012р.

У судовому засіданні 14.06.12р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 4097559,35 грн., вказуючи на те, що згідно з листом відповідача від 29.05.12р. кошти у розмірі 200000 грн., перераховані платіжним дорученням від 21.03.12р., зараховані за газ, поставлений у лютому 2012р.

Господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позов них вимог, оскільки такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, прокурора, господарським судом встановлено.

30.09.11р. між сторонами було укладено Договір № 18 ТЕ-Ц поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

У відповідності до пункту 1.1. договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобов"язаний прийняти і оплатити в обсязі,визначеному у п. 2.1 договору.

Пунктом 3.15 Договору сторони встановили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі актів приймання-передачі обсягів газу між газорозподільним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

Ціна газу визначена розділом 5 Договору і становить 1309,20 грн. за 1000 куб.м. разом з ПДВ.

Пунктом 6.1. Договору сторони встановили, що розрахунки за природний газ проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється до 12 числа, наступного за місяцем поставки.

На виконання умов Договору № 18 ТЕ- Ц поставки природного газу від 30.09.2011 року, позивач передав відповідачу у лютому 2012р. природний газ в кількості 3970,027 тис. м. куб. на загальну суму 5197559,35грн., що підтверджується актом приймання-передачі газу від 29.02.2012р.

В порушення умов Договору оплата за спожитий газ відповідачем проведена частково у розмірі 1100000,00 грн., а тому заборгованість становить 4097559,35 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставку природного газу в установлений строк в повній сумі не сплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету судовий збір у розмірі 60 мінімальних заробітних плат (64380 грн.), оскільки 2% від суми задоволеного позову перевищує максимальну ставку судового збору, встановленого Законом "Про судовий збір".

Заперечення відповідача проти позову господарським судом до уваги не приймаються, з врахуванням наступного.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 36-1 зазначеного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу. НАК "Нафтогаз України" заснована відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 р. № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Пунктом 1.2 статуту НАК "Нафтогаз України" визначено, що компанія є державним акціонерним товариством відкритого типу. Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 статуту НАК "Нафтогаз України" засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, акціонерами компанії є держава в особі Мінпаливенерго. Додатком № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747 встановлено, що пакет акцій ПАТ "Чернігівгаз" - п'ятдесят відсотків плюс одна акція знаходиться у державній власності і передано до статутного фонду НАК "Нафтогаз України".

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Враховуючи, що "інтереси держави" є оціночним поняттям у кожному конкретному випадку, заступник прокурора Чернігівської області правильно обґрунтував у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд України у постанові від 09 березня 2010 р. № 6/203/22.

Відповідно до ст.82 Господарського процесуального кодексу України , обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних відносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1ч.1ст.111-16 цього Кодексу.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 625,626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (код ЄДРПОУ 32750668, вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, рахунок 2603630568 у Ніжинському відділенні ПАТ "Державний ощадний банк", МФО 343121 ) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, рахунок 26008061591001 в ПАТ КБ "Надра" Чернігівське РУ, МФО 353627, код 03358104) 4097559 грн. 35 коп. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Ніжин Тепло Мережі"( код ЄДРПОУ 32750668, вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600, рахунок 2603630568 у Ніжинському відділенні ПАТ "Державний ощадний банк", МФО 343121) в дохід державного бюджету (отримувач: УДКСУ м. Чернігова, Державний бюджет, Рахунок: 31217206783002, код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: ГУДКСУ у Чернігівській обл., МФО: 853592, код бюджетної класифікації 22030001) 64380грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.Г.Тимченко