Рішення № 24906550, 20.06.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1819/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Пархета А.В. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко В. Д. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоІваненка В.Д. суддівВініченка Б.Б., Фетісової Т.Л.при секретаріБурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9 - ОСОБА_10, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, -

в с т а н о в и л а :

Звертаючись з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9 - ОСОБА_10, ПАТ КБ "ПриватБанк" вказував, що відповідно до умов кредитного договору № CSU0GA00000112 від 24.04.2008 року ОСОБА_6 отримав від банку кредит у розмірі 122 920 грн. зі сплатою 21,6 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.04.2015 року.

Умовами даного кредитного договору передбачено щомісячне часткове погашення кредиту та щомісячна плата відсотків за користування коштами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 24 квітня 2008 року був укладений договір іпотеки. Згідно цього договору ОСОБА_6 надав в заставу нерухоме майно, а саме: будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1, що належать йому на праві приватної власності. Заставна вартість будинку визначена сторонами у розмірі 158 000 грн.

ОСОБА_6 свої зобов'язання про погашення кредиту та оплати відсотків не виконує. Станом на 03 серпня 2011 року його заборгованість становить 191 226 грн.

Просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSU0GA00000112 від 24.04.2008 року звернути стягнення на будинок загальною площею 157,10 кв.м та земельну ділянку по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у житловому будинку по АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС. Стягнути з ОСОБА_6 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк». Просив ухвалити рішення, яким визнати з моменту укладення кредитного договору № CSU0GA00000112 від 24.04.2008 року недійсним пункт 2.3.1. та визнати недійсною з моменту вчинення ПАТ КБ «ПриватБанк» односторонню зміну умови ч. 1 п. 8.1 вказаного договору, яка стосується збільшення відсоткової ставки за користування кредитом, зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» залишити розмір відсотків за користування кредитом встановлений у ч. 1 п. 8.1 кредитного договору на рівні, який існував на момент укладення договору, зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» зарахувати в рахунок погашення основного боргу по кредиту грошової суми, сплаченої після підняття відсоткової ставки, розірвати кредитний договір з 16.10.2008 року та зобов'язати ОСОБА_6 сплатити 58 619, 75 грн. реальної суми заборгованості.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2012 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано недійсною з моменту вчинення ПАТ КБ «ПриватБанк» односторонню зміну умови частини 1 п. 8.1 кредитного договору № CSU0GA00000112 від 24.04.2008 року про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 01.02.2009 року до 29,04%.

Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» зарахувати в рахунок погашення основного боргу по кредиту за кредитним договором грошову суму, що була сплачена після підняття відсоткової ставки за кредитним договором з 01.02.2009 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.03.2012 року, як незаконне, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб які з'явилися судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково з таких підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно зі законом.

Колегія суддів вважає, що ці вимоги закону при вирішенні даної справи судом порушені.

Вирішуючи справу суд прийшов до висновку, що банк , порушивши вимоги ст. 1056-1 ЦК України та умови договору, в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за користування кредитом. Тому є безпідставними вимоги банку до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Щодо зустрічних вимог ОСОБА_6 до банку про визнання незаконним збільшення відсотків за користування кредитом то вони, на думку суду, є обґрунтованими.

З такими висновками суду погодитися не можливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права яким регулюються правовідносини сторін.

Право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів передбачено пунктом 2.3.1 укладеного сторонами кредитного договору. Є помилковими посилання суду, що банк з 10 січня 2009 року не мав права застосовувати положення вказаного пункту договору.

Збільшення процентної ставки за договором про іпотечний кредит в односторонньому порядку було правомірним, оскільки договір укладено сторонами 24 квітня 2008 року на власний розсуд, із дотриманням вимог чинного на той час законодавства , та з повідомленням про це позичальника в порядку, встановленому договором. Рішення банку про підвищення процентної ставки з 1 лютого 2009 року прийнято до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банком змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким ЦК України доповнено статтею 1056-1. Тому зазначені норми не підлягали застосуванню судом до правовідносин які виникли між банком та ОСОБА_6 До того ж банк збільшував процентну ставку не в односторонньому порядку , а відповідно до умов договору.

Посилання суду, що банк направив боржнику лист про збільшення процентної ставки до видачі 5 січня 2009 року наказу про таке збільшення , не свідчить про незаконність дій банку. До того ж таке посилання суду не відповідає матеріалам справи. Згідно реєстру відправлень ( а. с. 143) вказаний лист хоча і датований 31 грудня 2008 року, фактично був направлений боржнику 9 січня 2009 року, тобто у строки, передбачені пунктом 2.3.1 кредитного договору. Також суперечать матеріалам справи висновки суду про порушення банком встановленого договором порядку повідомлення боржника про наступне збільшення процентної ставки, оскільки відсутні докази отримання ним вказаного листа. Згідно умов договору банк повідомляє боржника про наступне підвищенню процентної ставки. Ці умови договору банк виконав. За умовами договору дії банку по підвищенню процентної ставки не ставляться у залежність від підтвердження боржником факту отримання від банку повідомлення про таке збільшення.

Колегія суддів приходить до висновку , що суд відмовив у позові банку та задовольнив зустрічний позов ОСОБА_6 з підстав не передбачених законом. Нааявні у справі докази дають можливість виправити помилку суду винесенням нового рішення по суті справи.

Згідно положень статті 589,590,591 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Аналогічні положення містить розділ 3 договору «Звернення стягнення і реалізація предмету іпотеки»..

З метою забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань між сторонами 24 квітня 2008 року був укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_6 передав у заставу банку належний йому будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1. Заставна вартість будинку визначена сторонами у розмірі 158 000 грн.

Згідно наданих банком доказів ОСОБА_6 не виконує обов'язок по погашенню кредиту та на час звернення до суду мав заборгованість у розмірі 191226 грн. Відповідач проти цього фактично не заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог банку щодо звернення стягнення на належний ОСОБА_6 предмет застави - будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 шляхом його продажу з публічних торгів. Колегія суддів визначає початкову ціну предмету застави для його продажу з публічних торгів відповідно до умов договору - 158 000 грн.

У зв'язку зі зверненням стягнення на предмет застави ОСОБА_6 та інші особи які проживають разом з ним підлягають виселенню з будинку без надання іншого житла відповідно до вимог ч. 2 ст. 39 закону «Про іпотеку».

З ОСОБА_6 на користь банку підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 2776 грн.

Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9 - ОСОБА_10, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, - скасувати.

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

З метою погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» по кредитному договору від 24 квітня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки - належні ОСОБА_6 будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 шляхом продажу з публічних торгів.

Визначити початкову ціну предмету іпотеки для його продажу з публічних торгів у розмірі заставної вартість будинку - 158 000 грн.

Виселити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9 - ОСОБА_10 із будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 2776 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :