Ухвала суду № 24903750, 12.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р.Справа № 1807/2а-32/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, третя особа: Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення, про визнання постанови незаконною, -

В с т а н о в и л а:

У січні 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 16.12.2011 року № 29223338 про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №2-а-5952/11, виданого 22.06.2011 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2012 року позов задоволено, визнано незаконною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №2-а-5952/11, виданому 22.06.2011 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області щодо зобов'язання Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення виплатити ОСОБА_1 як учасниці ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у розмірах, встановлених ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2012 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2012 року належить залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.10.2011 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області надійшла заява ОСОБА_1 стосовно примусового виконання виконавчого листа №2-а-5952/11, виданого 22.06.2011 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області щодо зобов'язання Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення виплатити ОСОБА_1 як учасниці ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у розмірах, встановлених ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше виплачених сум.

11.10.2011 року на підставі даної заяви відповідно до приписів ст. ст. 17, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження»старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Сумській області відкрито виконавче провадження, боржника повідомлено, що постанова підлягає негайному виконанню. Рішення суду добровільно виконане не було.

У зв'язку з чим, 24.10.2011 року старшим державним виконавцем в порядку ст..ст.75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»винесена постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 680, 00 грн. Боржника було попереджено, що у разі повторного невиконання рішення суду до нього буде застосовано заходи, передбачені законодавством.

04.11.2011 року в зв'язку з повторним невиконанням постанови суду старшим державним виконавцем прийнята постанова про накладення на боржника штрафу у розмірі 1 360,00 грн.

16.12.2011 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області відповідно до п. 11 ст. 49, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, копія якої була направлена сторонам. Виконавчий лист № 2-а-5952/11 разом з копією постанови про закінчення виконавчого провадження направлений до Конотопського міськрайонного суду Сумської області.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону. Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, регламентується главою 8 Закону України «Про виконавче провадження». Статтею 76 Закону визначено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

В силу ст. 87 даного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону. Приписи даної норми конкретизовані в п. 8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5.

Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого виконавчий документ постановою, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Як встановлено при розгляді справи, відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику строк для добровільного виконання, у встановленому порядку направлялися вимоги про виконання рішення суду, у зв'язку з невиконанням у встановлені державним виконавцем строки до боржника двічі застосовано штраф.

Між тим, згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно п. 38 до рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі «Жовнер проти України»державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи не вбачається, що неможливість виконання судового рішення підтверджується будь-якими доказами, таким чином висновки державного виконавця про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження є необґрунтованими.

Ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження. У разі закінчення виконавчого провадження скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачене цим Законом. Відтак, позивач позбавлений права повторно пред'явити виконавчий лист до виконання.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що закриття виконавчого провадження є фактично відмовою у виконанні судового рішення.

Також, відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

До матеріалів справи не надано доказів звернення державного виконавця до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, прийняте судове рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2012 року -без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Частиною 4 ст. 196 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) Н.С. Водолажська

З оригіналом згідно суддя Мельнікова Л.В.