Ухвала суду № 24903707, 30.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р.Справа № 2а-14387/10/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Харківбудмонтаж 2005»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року позивач Приватне підприємство «Харківбудмонтаж 2005»(далі -ПП «Харківбудмонтаж 2005») звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі -ДПІ) від 02.08.2010 року №0001011540/0, від 07.09.2010 року №0001011540/1 та від 18.11.2010 року №0001011540/2, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 18.06.2010 року № 3215/15-409/33672743 стосовно допущення підприємством порушень пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/ВР-97 «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на час виникнення правовідносин (далі - Закон № 168/97-ВР) по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Релан».

Позивач зазначає про порушення порядку проведення перевірки, недотримання вимог діючого законодавства при оформленні результатів перевірки, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними. Крім того, позивач посилається на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року по справі № 2а-260/11/2070, відповідно до якої визнано незаконними дії ДПІ по проведенню перевірки, на підставі висновків якої винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року позовні вимоги ПП «Харківбудмонтаж 2005»задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ПП «Харківбудмонтаж 2005».

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Релан»за період з 01.12.2008 року по 30.12.2008 року.

За результатами перевірки 18.06.2010 року складено акт № 3215/15-409/33672743, згідно висновків якого зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого, на думку відповідача, ПП «Харківбудмонтаж 2005»завищено податковий кредит по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року на суму 2 820,00 грн. та по податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року у розмірі 12 286,40 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем безпідставно включено до податкових декларацій з податку на додану вартість та додатку 5 до податкової декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»суми податку на додану вартість по взаємовідносинами з ТОВ «Релан»за листопад 2008 у розмірі 2 820,00 грн. та грудень 2008 року у розмірі 12 286,40 грн., оскільки зазначені суми не підтверджені податковими накладними та іншими документами фінансово-господарської діяльності останнього.

Крім того, ДПІ зазначило, що за матеріалами стосовно контрагента ТОВ «Релан»дане підприємство не подає податкову звітність, не декларує обсяги фінансово-господарської діяльності та не виписувало податкових накладних.

на підставі висновків якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року №0001011540/0.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року №0001011540/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 22 659,60 грн.

За результатом розгляду скарг позивача в порядку апеляційного узгодження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги -без задоволення, прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.09.2010 року №0001011540/1 та від 18.11.2010 року №0001011540/2.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості таких висновків податкового органу та неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій.

Відповідно до п. 1.3 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 10.08.2005 № 327 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання або довідка, яка є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Аналізуючи зазначені норми, колегія суддів приходить до висновку, що в разі порушення податковим органом порядку проведення перевірки, така перевірка не може породжувати правових наслідків, рішення, прийняті на підставі висновків перевірки, яка проведена з порушенням встановленого порядку та є незаконною, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року по справі № 2а-260/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року, визнано незаконними дії ДПІ по проведенню перевірки ПП «Харківбудмонтаж 2005», за результатами якої складений акт від 18.06.2010 року № 3215/15-409/33672743. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що при проведенні перевірки та подальшого направлення копії акту позивачу податковим органом допущено порушення законодавчо встановленого порядку, а саме: ст.11 Закону України «Про державну податкову службу», п. 4.2.2 "в" ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких умов, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними .

Щодо підстав визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону N 168/97-ВР вважається дата настання першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, наявність належним чином оформленої податкової накладної є безумовною підставою для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Релан»було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 97-105).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 07.04.2010 року у позивача вилучені оригінали документів по взаємовідносинам з ТОВ «Релан», згідно протоколу виїмки оперуповноваженого УБОЗ ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції Бородай Є.І., які направлені до Генеральної прокуратури України для долучення до матеріалів кримінальної справи № 49-1522 (т. 2 а.с. 87-88).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством України не покладено на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Право суб'єкта господарювання на формування податкового кредиту не може бути поставлено в залежність від невиконання його контрагентом обов'язку щодо сплати податків до бюджету.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року -без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Частиною 4 ст. 196 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Згідно з оригіналом суддя Мельнікова Л.В.