Рішення № 24898809, 22.06.2012, Кельменецький районний суд Чернівецької області

22.06.2012

Справа 2-163/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Малій Ж.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованостей по нарахованих відсотках за користування кредитом та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"подало до суду позовну заяву у якій просить:

- стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, солідарно, на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"п/р 290904960 в Чернівецькій обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль"МФО 356464, код ЄДРПОУ 21418784 всю суму заявленого позову 27335 гривень 45 копійок.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, солідарно, судові витрати у розмірі 273 гривні 35 копійок.

В якості підстав позови позивач зазначив, що за кредитним договором укладеним між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 12 грудня 2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит на суму 15 000 гривень з кінцевим терміном повернення до 11 грудня 2010 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3. було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3. взяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_2 по умовах кредитного договору. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ОСОБА_2 не виконав. У зв'язку з цим ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" звернулося з позовом до суду. Згідно рішення Кельменецького районного суду від 06 жовтня 2008 року з відповідачів солідарно на користь позивача було стягнуто 1459 гривень 86 копійок заборгованості та судові витрати. Однак зобов'язання не було виконане і позивач продовжує нараховувати відсотки за користування кредитними коштами та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Додаткова сума заборгованості до суми стягнення за виконавчим листом по нарахованих відсотках за період з 14 лютого 2011 року по 13 лютого 2012 року становить 27335 гривень 45 копійок, а саме 10797 гривень 76 копійок нарахованих та не сплачених відсотків за користування кредитом та 16537 гривень 69 копійок пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Цю суму позивач просить стягнути солідарно із відповідачів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3. змінила прізвище на ОСОБА_3.

Представник позивача Куриш В.І. в судове засідання не з'явився надіславши заяву в якій підтримує позовні вимоги, просить слухати справу без його участі.

Відповідачі до суду не з'явилися.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Судом досліджені наступні докази: розрахунок позовних вимог ЧОД АТ „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, що витікають з умов кредитного договору №014/0034/82/44199 від 12.12.2007 року станом на 13 лютого 2012 року, копія кредитного договору №014/0034/82/44199 від 12 грудня 2007 року укладеного між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, копія договору поруки №23520/0034/356464 від 12 грудгя 2007 року укладеного між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3., копія виконавчого листа виданого Кельменецьким районним судом Чернівецької області 27 листопада 2008 року по цивільній справі №2-414/08 за позовом відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по неповернутому кредиту, відсотків за користування кредитом та пені, копія листа -попередження від 24 березня 2011 року №С25-0000-101/246, копія листа -попередження від 17 лютого 2012 року №С25-114-1/764, копія листа -попередження від 17 лютого 2012 року №С25-114-1/763.

Судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/0034/82/44199, відповідно до якого ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" надав ОСОБА_2 кредит в сумі 15000 гривень. Кредит був наданий на 36 місяців до 11 грудня 2010 року. Процентна ставка за користування кредитом складала 24 відсотків річних. Комісія за надання кредиту склала 3%.

Згідно до пункту 6.5 укладеного між сторонами договору ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником в повному обсязі у випадках невиконання Позичальником умов цього договору.

Згідно до п. 10.1 кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом, комісій, а також інших платежів, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 процента від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в цьому Договорі.

12 грудня 2007 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3. був укладений договір поруки №23520/0034/356464, згідно до якого ОСОБА_3. на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" відповідати по боргових зобов'язаннях ОСОБА_2, а саме повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, пеню та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі. Згідно до п.3.1 договору поруки, поручитель та боржник несуть перед банком солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, неустойки та відшкодування збитків. Згідно до пункту 5.1 договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання Боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Відповідачі належним чином не виконували свої обов'язки за кредитним договором та договором поруки, а саме несвоєчасно повертали кредитні кошти та не сплачували своєчасно відсотки за користування кредитом.

06 жовтня 2008 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області було винесено рішення по цивільній справі згідно до якого з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" було стягнуто 13497 гривень 11 копійок заборгованості за кредитом, 601 гривню 78 копійок заборгованості по процентах за користування кредитом, 460 гривень 97 копійок пені за порушення терміну повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, 145 гривень 60 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору та 30 гривень в рахунок відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.

Станом на 13 лютого 2012 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором склала 65464 гривні 79 копійок. В тому числі сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом складає 10797 гривень 76 копійок. Пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 14 лютого 2011 року по 13 лютого 2012 року складає 16537 гривень 69 копійок. Пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 14 лютого 2011 року по 13 лютого 2012 року складає 24632 гривні 23 копійки.

Вказані обставини стверджуються дослідженими судом доказами.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом. Ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604- 609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином, що передбачено ст. ст. 599 ЦК України.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Виходячи з аналізу норм ст. ст. 11, 12, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України слід зробити висновок, що право, яке захищає суд, повинно існувати на день прийняття судового рішення.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Частиною 4 ст. 559 ЦК встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Договором поруки, який укладений між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3., яка на момент розгляду справи змінила прізвище на ОСОБА_3, передбачено, що строк договору поруки визначений повним погашенням заборгованості за кредитним договором.

Умова договору поруки щодо припинення поруки повним погашенням кредитного зобов'язання не відповідає правилам ст. 252 ЦК України, оскільки умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитором або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Оскільки строк договору поруки не встановлено, а кредитор не пред'явив вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання кредитного зобов'язання 11 грудня 2010 року, у задоволенні позову про стягнення боргу з поручителя слід відмовити.

Така правова позиція закріплена в Постанові № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", постанові судових палат у цивільних та господарських справах ВСУ від 23 травня 2012 року, ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ від 07 жовтня 2009 року.

Відповідач ОСОБА_2 в порушення умов договору, які згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цими договорами, порушив свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків та пені.

Згідно ч. 2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порушення умов кредитного договору допущене відповідачем ОСОБА_2 є істотним і внаслідок завданої цим шкоди позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Суд вважає, що кредитний договорі слід розірвати та стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 10797 гривень 76 копійок нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом та 16537 гривень 69 копійок пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 14 лютого 2011 року по 13 лютого 2012 року З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача також слід стягнути судові витрати.

Суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 також слід стягнути на користь держави 107 гривень 30 копійок судового збору. Зокрема позовна вимога про розірвання кредитного договору при звернення позивача до суду не була оплачена судовим збором.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі ст.ст. 11, 16, 526, 530, 533 -559, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України 2003 року, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 15, 58, 60, 79, 84, 88, 213, 214, 225,226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" про розірвання кредитного договору, стягнення відсотків за користування кредитом та пені - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" 10797 (десять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 76 (сімдесят шість) копійок нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період по 13 лютого 2012 року, 16537 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять сім) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 14 лютого 2011 року по 13 лютого 2012 року.

Кредитний договір №014/0034/82/44199 від 12 грудня 2007 року укладений між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 -розірвати.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" 273 (двісті сімдесят три) гривні 35 (тридцять п'ять) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави 107 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Чернівецької області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Кельменецький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Це заочне рішення може бути переглянуте Кельменецьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: