Ухвала суду № 24896133, 31.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2012 р. м. Київ К-40119/09-С

К-40119/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009

у справі № А2/277-07 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Україна»

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009, позов задоволено частково: скасовані податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 05.12.2006 № 00002212320/0 у частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 5590,72 грн. (у тому числі: 2795,36 грн. -основний платіж, 2795,36 грн. -штрафні (фінансові) санкції) та рішення Новомосковської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.12.2006 № 00001022330 у частині санкцій в розмірі 6378,18 грн.

В касаційній скарзі Новомосковська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову та направити справу на новий розгляд, вважаючи, що судами порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що підставою для нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з податковим повідомленням-рішенням та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 30.11.2006 № 169/232/00429499, про порушення норм пункту 4.2 ст.4, підпункту 7.4.3 пункту 7.4 ст.7, пункту 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР, що призвело до заниження податкових зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 12978,92 грн. Крім того, за висновками податкового органу позивачем порушено норми пунктів 2.8 та 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (Положення № 637) щодо порушення ліміту залишку готівки в касі на 6378,18 грн. та перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки у сумі 19624,76 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення -рішення від 05.12.2006 № 00002212320/0 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 25396,30 грн. (у тому числі: 12978,92 грн. -основний платіж, 12417,38 грн. -штрафні (фінансові) санкції) та рішення від 06.12.2006 № 00001022330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26002,94 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач уклав договори про виконання сільськогосподарський робіт від 07.07.2006 з ПП ОСОБА_4, 20.07.2005 з ПП ОСОБА_5 та 13.07.2006 з СФГ «Славутич», за умовами яких позивач надавав вказаним суб`єктам господарювання послуги по збиранню ранніх зернових культур з використанням власних паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до пункту 4.2 ст.4 Закону № 168/97-ВР у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Надання послуг, визначених вказаними договорами, підтверджується копіями актів виконаних робіт (а.с. 14,16,17), які містять всі передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»реквізити та інформацію, яка характеризує ці акти як документи бухгалтерського обліку, а використання пального при виконанні договорів - актами видачі та списання пального (а.с. 79-81). Надання позивачем послуг із збирання зернових ДПІ не оспорюється.

Суди попередніх інстанції зробили правильний висновок, що у силу норми частини 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів факт поставки позивачем паливно-мастильних матеріалів ПП ОСОБА_4., ОСОБА_5 та СФГ «Славутич», тоді як досліджені в судовому процесі докази, надані позивачем, підтверджують його доводи про використання паливно-мастильних матеріалів для виконання позивачем сільськогосподарських робіт на користь цих суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) може здаватися до операторів поштового зв'язку для її переказу на банківські рахунки підприємства.

Підпунктом «в»пункту 5.1 вказаного положення визначено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази ( витяги з касової книги (аркуші 22 та 58) (а.с. а.с. 21, 23), довідка виконавчого комітету Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 17.07.2007 № 348 (а.с. 82), додаткова угода № 124414 до Договору банківського рахунка від 01.10.2006 (а.с.90)), оцінка яким дана з дотриманням вимог ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність у позивача з урахуванням специфіки роботи кооперативу можливості щоденної здачі готівки, зарахування у зв'язку з цим коштів, що перевищує ліміт у вечірню касу, а отже і відсутність порушень норм пункту 2.8 Положення № 637 з боку позивача 04.09.2005 та 26.12.2005.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій зробили юридично правильний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.

У силу норм ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 224 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко