Ухвала суду № 24894997, 11.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2012 р. м. Київ К-8246/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 13.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009

у справі №28/399-А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна група»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

про скасування акту та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Києва від 13.11.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009, позов ЗАТ «Міжнародна інвестиційна група»задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 07.05.2007 №0000462304/0 та №0000472304/0. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.08.2005 по 31.12.2006, за наслідками якої складено акт №218/1-23-04-33690928 від 24.04.2007.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат оплати за отримані від ТОВ «Ернст енд Янг»інформаційно-консультаційні послуги за договором №INC/ОР091/2006 від 03.10.2006, які не підтверджені відповідними документами, обов'язкове ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, та віднесенням до складу валових витрат витрат з оренди складського приміщення площею 685 кв.м. у ТОВ «Одеська джутова фабрика», як таких, що не пов'язані з господарською діяльністю позивача, що призвело до заниження податку на прибуток в на загальну суму 82638,20 грн.; та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 26428,8 грн., у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів (послуг), які не призначались для використання у господарській діяльності.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0000462304/0 від 07.05.2007 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 112009,60 грн., у т.ч. основний платіж 82638,20 грн. та 29371,40 грн. штрафні (фінансові) санкції, та №0000472304/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39643,20 грн., у т.ч. основний платіж 26428,80 грн. та 13214,40 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на оплату інформаційно-консультативних послуг за договором №INC/ОР091/2006 від 03.10.2006 укладеним з ТОВ «Ернст енд Янг». При цьому надання позивачу визначених в договорі та додатках до нього послуг підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у т.ч. копіями актів приймання-передачі послуг, які відповідають вимогам, встановленим для первинних документів ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податковими накладними, відображеними в реєстрі отриманих податкових накладних, суми податку на додану вартість за якими включені до складу податкового кредиту жовтня та листопада 2006 року, оплата наданих послуг проведена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

За змістом договору оренди №56 від 01.01.2006 укладеним з ТОВ «Одеська джутова фабрика»(правонаступником якого є ТОВ «Офісно-Промисловий термінал») об'єктом оренди є офісне приміщення площею 685 кв.м., розташоване по вул.В.Стуса, 2-В у м.Одеса, метою оренди -використання приміщення під офіс. Визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства. Факт оренди позивачем саме офісного приміщення документально підтверджено, витрати, пов'язані з орендою офісного приміщення в якому особа здійснює свою діяльність є таким, що пов'язані з господарською діяльністю та відносяться до валових витрат.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Установлення додаткових обмежень, згідно п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За своїм змістом наведені відповідачем норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, про дотримання позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при віднесенні витрат за вищезазначеними операціями до складу валових витрат, що в свою чергу спростовує висновки податкового органу про порушення положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту.

Наявність у позивача податкових накладних, оформлених відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що є підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за вищезазначеними операціями, відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Києва від 13.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко