Ухвала суду № 24894903, 11.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2012 р. м. Київ К-13769/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника відповідача Линовицького Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009

у справі №6/116

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.12.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 09.07.2007 №0003022302/1 на суму 448421,25 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 по 01.06.2007, за результатами якої було складено акт від 22.06.2007 №61/35-30/21553329.

За висновками акта перевірки позивачем за період з 01.01.2005 по 30.06.2005 в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесено до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними документами, що призвело до заниження об'єкту оподаткування за перше півріччя 2005 року на суму 1195790,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2007 №0003022302/1, яким донараховано податок на прибуток в сумі 298947,50 грн. основного платежу та 149473,75 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон) визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Крім цього, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено укладення позивачем з ТОВ «Авеню»договору підряду по знесенню будівель та споруд від 11.04.2005 №23 загальною вартістю 1039949,00 грн., у т.ч. ПДВ 173325,00 грн., та від 05.05.2007 №28 загальною вартістю 395000,00 грн., у т.ч. ПДВ 65833,33 грн., виконання яких підтверджено актами виконаних робіт та податковими накладними, оплата проведена в повному обсязі шляхом безготівкових розрахунків, згідно банківських виписок ЗАТ «Альфа Банк»по рахунку позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про недотримання позивачем вимог пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доводи відповідача, що за висновком судово-почеркознавчої експертизи проведеної в межах кримінальної справи від 24.05.2007 підписи на договорах підряду №23 та №28, в актах виконаних робіт та податкових накладних від імені директора ТОВ «Авеню»Загороднюк Л.І. виконані іншою особою, правильно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки відповідачем не надано доказів того, що директор ТОВ «Авеню»Загороднюк Л.І. заперечувала укладення та виконання зазначених договорів, а також відсутні докази визнання зазначених договорів недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень і доводи касаційної скарги відповідача щодо наявності у суду підстав дійти висновку щодо нікчемності спірних угод, оскільки для визнання угоди недійсною необхідно встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, зокрема, наявності у відповідачів податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання таких договорів, чи обвинувального вироку, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів. Самі по собі вищезазначені угоди не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства.

Постанова Солом'янського районного суду м.Києва від 19.10.2007 у кримінальній справі №1-п30/2007 не є тим рішенням, що відповідно до п.4 ст.72 КАС України є обов'язковим для адміністративного суду, крім того інкриміновані директору позивача у даній кримінальній справі діяння не стосуються ухилення від сплати податків посадовими особами відповідачів.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та не вбачає підстав для їх скасування з мотивів наведених у касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко