Ухвала суду № 24893531, 31.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2012 р. м. Київ К-24649/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року

у справі №2-а-38817/09/2070

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1.)

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2009р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №0000081702/0 від 23.01.2009р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010р., позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0000081702/0 від 23.01.2009р.; судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом на підставі направлення від 17.12.2008р. №766 було проведено документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р., про що складений акт перевірки №23/17-215/НОМЕР_1 від 10.01.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог ч.1 ст.216, 228, 626, 629, 658, 215, 203 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по здійснених право чинах з ТОВ «Промхімснаб плюс»(код ЄДРПОУ 32905961). За висновками перевірки, відповідно до ч.1-5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу Закону. Крім того, встановлено, що в порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижений податок на додану вартість у сумі 71103,00грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081702/0 від 23.01.2009р., яким визначено зобов`язання з податку додану вартість.

Так, перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, згідно договору поставки від 12.03.2007р. №К-120307/2, ТОВ «Промхімснабплюс»відвантажило позивачеві товар (акронал), транспортування товару здійснюється на умовах СРТ - склад «покупця», (у відповідності з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів у редакції «Інкотермс 2000»).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відвантаження товару підтверджується відповідними накладними, а оплата позивачем отриманого товару здійснена перерахуванням коштів на загальну суму 437872,16грн.

Також встановлено, що отриманий товар, ФОП ОСОБА_1 відвантажив контрагентам: ПП «Акрілика», МПП ВТФ, ТОВ «Строй сіті», ТОВ ПК «Індастрі», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Аякс-РС», ТОВ «Сілєна».

Заперечуючи обґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у складі товару, отриманого від ТОВ «Промхімснабплюс», податковий орган посилався на те, що позивач здійснює підприємницьку діяльність без використання найманих працівників, без використання необхідних трудових ресурсів, приміщення для здійснення підприємницької діяльності не є власністю позивача, відсутні товаротранспортні документи, що підтверджують факт отримання вантажу, що є порушенням п.п.7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість».

Між тим, згідно з приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В ході судового розгляду справи не було встановлено, що позивач придбавав (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для його використання в господарській діяльності, а тому, сума податкового зобов'язання на підставі п.п.7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначена відповідачем неправомірно.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що твердження податкового органу про відсутність у позивача належного приміщення для підприємницької діяльності спростовується наявною в матеріалах справи копією договору оренди, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача в акті перевірки щодо нікчемності правочину не є підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки відповідачем не доведено на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочин, вчинений між позивачем та ТОВ «Промхімснабплюс» є нікчемним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Оскільки в ході судового розгляду справи не встановлено, що при укладанні та виконанні договору поставки від 12.03.2007р. №К-120307/2 між позивачем та ТОВ «Промхімснабплюс»порушено приписи ст.203 ЦК України, то суди дійшли вірного висновку, що твердження податкового органу про недійсність такого правочину є безпідставними.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак