Ухвала суду № 24893103, 29.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2012 р. м. Київ К-27095/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до якої приєдналась прокуратура Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року

у справі №2а-3746/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» (надалі -ТОВ «Ранг»)

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (надалі -Макіївська ОДПІ у Донецькій області), Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (надалі -ГУДК України у Донецькій області)

за участю Прокуратури Донецької області

про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 67496,00грн. та судові витрати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010р., позов було задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «РАНГ»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008р. у розмірі 67496,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 674,96грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, Макіївська ОДПІ у Донецькій області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Макіївською ОДПІ у Донецькій області також було подано заяву про здійснення заміни Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області її правонаступником Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Донецькій області Держаної податкової служби.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «РАНГ»є юридичною особою, яка зареєстрована 03.02.1999р. виконавчим комітетом Макіївської міської Ради Донецької області (ЄДРПОУ -30102407), та перебуває на податковому обліку у Совєтському відділенні Макіївської ОДПІ, є платником податку на додану вартість з 08.02.1999, що підтверджується свідоцтвом №08930524.

За даними податкової декларації позивача за серпень 2008р., яка була надана до податкового органу 22.09.2008р., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, який підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає - 67496,00грн.

Контролюючим органом - Макіївською ОДПІ у Донецькій області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «РАНГ»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з липня 2008р. по серпень 2008р., про що складено акт №7904/23-3/30102407 від 20.11.2008р. Перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями отриманими від ТОВ «Ранг», яке мало правові відносини з платником податків.

Пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до пункту 13 Перехідних положень, діє з 1 червня 2005 року та встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно приписів п.п. 7.7.2 п.п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем податкова декларація з ПДВ за серпень 2008р. та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, подані вчасно.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість»підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і питання від'ємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків, висновки податкового органу стосовно посилання на не підтвердження зустрічними перевірками постачальників позивача по ланцюгу до кінцевого виробника, що перешкоджає наданню висновку щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до відшкодування судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Вказані відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію у Донецькій області її процесуальним правонаступником Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Донецькій області Держаної податкової служби.

Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області Держаної податкової служби до якої приєдналась прокуратура Донецької області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак