Ухвала суду № 24893088, 29.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2012 р. м. Київ К-1988/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2009р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009р.

у справі №15а/173-3365(14/197-4526)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт»(надалі -ТОВ «Стар Софт»)

до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції (надалі -Тернопільська ОДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області (надалі -ГУ ДК України у Тернопільській області)

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання висновку органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню та стягнення з Державного бюджету України бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 51501,00грн. за листопад 2006р.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2009р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009р., позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Стар Софт»заборгованість з бюджетного відшкодування за листопад 2006р. в сумі 51501,00грн. та 85,00грн. судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, Тернопільська ОДПІ звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ТОВ «Стар Софт», як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2006р. у встановленому порядку позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2006р. в сумі 5150 відповідачу розрахунок суми бюджетного відшкодування на суму 51501,00грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Між тим, відшкодування надміру сплаченого ПДВ не відбулось у зв'язку із тим, що податковий орган заперечував правильність визначення податкових зобов'язань та включення сум ПДВ до податкового кредиту за попередній період.

Так, під час провадження у справі податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку по питанню правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету ПДВ за листопад 2006р., результати якої викладені в акті від 12.03.2007р. №2297/23-623/21133679. За наслідками вказаної перевірки позивачеві згідно податкового повідомлення-рішення №0000092306/0/22781 від 22.03.2007р. зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на 51501,00грн.

Між тим, постановою господарського суду Тернопільської області від 02.11.2007р. у справі №14/41-1057, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2008р. (справа про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092306/0/22781 від 22.03.2007р.), позовні вимоги було задоволено та підтверджено право ТОВ «Стар Софт» на бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 51501,00грн.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість»пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі -ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Суми, невідшкодовані платнику податків вважаються бюджетною заборгованістю.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, з урахуванням постанови господарського суду Тернопільської області від 02.11.2007р. у справі №14/41-1057, яка набрала законної сили, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак