Ухвала суду № 24893052, 29.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2012 р. м. Київ К-35520/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010р.

у справі №2а-251/10/1870

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»(надалі -ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»)

до Державної податкової інспекції в м.Суми (надалі -ДПІ в м.Суми), Головного управління державного казначейства України в Сумській області (надалі -ГУ ДК України в Сумській області)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

встановив:

Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 18.06.2009р. №0000412306/0/41853 та стягнення з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 218427,66грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010р., позов було задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 18.06.2009р. №0000412306/0/41853. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 218427,66грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та судові витрати у сумі 1703,40грн.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ в м.Суми звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2008р., про що складено акт №4280/23-6/30991664-90 від 15.06.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, з посиланням на порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено відсутність підтверджень заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2009р. у зв'язку з неможливістю встановлення надмірної сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу до постачальника.

За наслідками проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009р. №0000412306/0/41853, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 218427,66грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що сума бюджетного відшкодування за липень 2009р. виникла по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Агро-групп», які були здійснені на підставі договору від 07.04.2008р. № 9/9-28-08.

Так, контрагентом ТОВ «Арго-Групп»здійснювались поставки товару - ферохрому, феросиліцію, феромарганцю, феромолібдену, у т.ч. у червні 2008р. На підтвердження факту поставки товару суду надано копії податкових накладних та платіжних доручень, якими проведено оплату за поставлений товар, з урахуванням ПДВ.

Отже, суму податкового кредиту позивачем було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008р., яка разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування була подана контролюючому органу 20.08.2008р.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно приписів п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Факт здійснення зазначеної господарської операції, обумовленої договором від 07.04.2008р. №9/9-28-08 підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, копії яких надані до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем податкова декларація з ПДВ за липень 2008р. та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, подані вчасно.

Заперечуючи щодо правомірності заявлення суми бюджетного відшкодування за вказаним договором, податковий орган посилається на те, що Спільне українсько-російське підприємство «Технополіс»є посередником, постачальником газу є ТОВ «Українська газопромислова компанія», місцезнаходження якої не встановлено, в зв'язку з чим неможливо здійснити її перевірку.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість»підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і питання від'ємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків, висновки податкового органу стосовно посилання на не підтвердження зустрічними перевірками постачальників позивача по ланцюгу до кінцевого виробника, що перешкоджає наданню висновку щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до відшкодування судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Вказані відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми -залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак