Ухвала суду № 24893011, 29.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2012 р. м. Київ К-1993/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року

у справі №2а-15798

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Слов'янський завод «Тореласт» (надалі -ВАТ «Слов'янський завод «Тореласт»)

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі -Слов'янська ОДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (надалі -ГУДК України у Донецькій області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Слов'янської ОДПІ №00002/2342/0 від 14.09.2009р. та про стягнення з Державного бюджету України через ГУДК України у Донецькій області на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2009р., позов було задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №00002/2342/0 від 14.09.2009р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Слов'янський завод «Тореласт»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за червень 2009р. у сумі 128347,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1274,83грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, Слов'янська ОДПІ звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення №00002/2342/0 від 14.09.2009р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ «Слов'янський завод «Тореласт»є юридичною особою, яка зареєстрована 25.05.1994р. виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 00300363 (свідоцтво про державну реєстрацію Серія А00 №328289). Починаючи з 29.02.1996р. позивач перебуває на податковому обліку в Слов'янській ОДПІ за №1127 як платник податків та має свідоцтво платника податку на додану вартість.

За даними податкової декларації позивача за червень 2009р. визначено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 334511,00грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі -171145,00грн., сума, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника в установі банку дорівнює 171145,00грн.

Контролюючим органом -Слов'янською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2009р. по 31.05.2009р., за результатами якої складений акт від 07.09.2009р. №6504/23-4-00300363.

В ході перевірки підтверджено правомірність заявлення до відшкодування сума ПДВ в розмірі 128347,00грн.

Разом з тим, за висновком акту перевірки встановлено порушення вимог:

- п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищена заявлена сума бюджетного відшкодування за червень 2009р. в сумі 42798,00грн.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №00002/2342/0 від 14.09.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 42798грн.

При цьому, підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивача за червень 2009р. є твердження відповідача, що податковий кредит травня 2009р., сформований на підставі відповідних податкових накладних, наданих від постачальників позивача, не підтверджується фактами отримання цих накладних саме у травні 2009р. Тобто, податковий орган зазначав, що відсутні підстави для вираховування податкових накладних, які видані постачальниками та отримані підприємством у попередніх податкових періодах, ніж місяць, що передує звітному періоду, в якому заявляється бюджетне відшкодування.

Суди попередніх інстанцій визнали такі твердження податкового органу безпідставними з огляду на те, що відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції станом на дату виникнення бюджетного відшкодування) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Згідно п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом правомірності декларування платником бюджетного відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, будь-які порушення постачальниками вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог. Крім того, якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Суди встановили, що податковим органом за наслідками проведеної перевірки не встановлено порушення з боку позивача положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, оскільки право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що податкове повідомлення-рішення №00002/2342/0 від 14.09.2009р. підлягає скасуванню.

Стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції на час правовідносин, встановлювала порядок визначення суми податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог в частині заявлення до відшкодування суми ПДВ за червень 2009р. в сумі 128347,00грн., яка підтверджена перевіркою, однак не відшкодована у визначений законом строк.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак