Ухвала суду № 24892966, 24.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2012 р. м. Київ К/9991/87570/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне Агро»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року

у справі №2а-8037/10/2270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне Агро»(надалі -ТОВ «Полонне Агро»)

до Державної податкової інспекції у Полонському районі (надалі -ДПІ у Полонському районі)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

В листопаді 2010р. позивач звернувся до сулу з позовом до ДПІ у Полонському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002912301/0 від 18.08.2010р.. №0002912301/1 від 21.10.2010р.. №Ю002912301/2 від 04.11.2010р.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2010р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Полонському районі від 18.08.2010р. №0002912301/0. від 21.10.2010р. №0002912301/1.'від 04.11.2010р. №0002912301/2.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, ТОВ «Полонне Агро» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що посадовими особами ДПІ у Полянському районі здійснено документальну невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 10.08.10р. №1135/231-36009500. Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, п.7.4., п.п.7.5.1 11.7.5. п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження спірної суми податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження ДПІ у Полонському районі було прийнято податкове повідомлення -рішення від №0002912301/2 від 04.11.2010р.. яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

На думку податкового органу вчинені правочини між ТОВ «Полонне Агро»та ТОВ «Дефендер»спрямовані на отримання податкової вигоди, що суперечить ст.228 Цивільного кодексу України та в силу ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України є нікчемними. Враховуючи нікчемність правочинів між ТОВ «Полонне Агро»та ТОВ «Дефендер»первинні документи оформленні на підтвердження їх вчинення є недійсними, як наслідок ТОВ «Полонне Агро»сформовано валові витрати та податковий кредит з порушенням п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Спростовуючи вказані висновки податкового органу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.

Під терміном податковий кредит, який наведений у п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», слід розуміти суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 даного Закону податкова накладна видасться платником податку, який поставляє товари (послуги), на вилогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплаті товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції встановлено, що правомірність включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених за використання послуг ТОВ «Дефендер»підтверджується договорами про надання послуг, податковими накладними, використанням коштів по рахункам.

При цьому, суд звернув увагу па те, що реальність господарських операції, укладених між ТОВ «Полонне Аіро»та ТОВ «Дефендер», підтверджується договорами про надання послуг, актами передачі-приймання послуг по пошуку та організацією процесу укладення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, поясненнями свідка ОСОБА_1 (керівник ТОВ «Дефендер»на момент надання відповідних послуг).

Також зазначено, що первинні бухгалтерські документи складені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються па засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції цілком правильно дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «Полонне Агро»дотримуючись вказаних вище вимог законодавства, на підставі проведених розрахунків за господарськими операціями проведеними в лютому-вересні 2009р., відніс до податкового кредиту в травні 2010р. спірну суму податку на додану вартість, у зв'язку із фактичним отриманням податкових накладних на початку травня 2010р. що підтверджується реєстрами податкових накладних, показами свідка ОСОБА_1 та не спростовано відповідачем.

Такими чином, податкові накладні обгрунтовано отримані позивачем у періодах, наступних за періодами їх виписки та правомірно включені до податкового кредиту з ПДВ в травні 2010р.

Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2010р.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне Агро»-задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко