Постанова № 24891670, 01.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 червня 2012 р. № 2-а- 3947/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Гусарової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс - Брок" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Хорс -Брок" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд скасувати податкові повідомлення -рішення №0001902302.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення -рішення, було винесене на підставі акту №584/235/35587084 від 22.02.2012 року, за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки з питань фінансово - господарських відносин з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.03.2011 року по 30.09.2011 року. Позивач, посилаючись на вимоги ст. 198 Податкового кодексу України вважав рішення прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі та зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та вважає неправомірним донарахування позивачу ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки позивач мав законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ. Позивач зазначив, що бухгалтерський та податковий облік підприємства здійснювався без порушень цивільного, господарського законодавства України, вимог Податкового кодексу України. Укладені позивачем угоди, що визнані відповідачем нікчемними, а саме з ТОВ "Промтехноопт" є дійсними, спрямовані на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обов'язків, за якими відбулося фактичне отримання поставленого товару, його переробка та подальша реалізація, проведені розрахунки. Отримані за угодою первинні документи оформлені відповідно до вимог законодавства, є підставою для відображення здійснених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав до суду письмові пояснення, де зазначив, що при проведенні перевірки позивача було взято до уваги висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки господарських відносин ТОВ "Промтехноопт" щодо документальної підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ "Агро - Синергетика" та ТОВ "Торговий Дім - Антон" за період липень 2011 року, ТОВ "Агро - Синергетика", ТОВ "Експертно - Консалтингова Група "Анталекс" за період серпень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку", яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, порушення ч.1,5 ст.203, 215, п.1. ст.216, ст.228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення ними по правочинах здійснених із постачальниками та покупцями. Тобто, відповідач вважає, що ТОВ "Хорс - Брок" задіяно в ланцюгу взаємовідносин з ТОВ "Промтехноопт", про що свідчить складений Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі за текстом ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС) акт від 22.02.2012 року №584/235/35587084, в якому встановлено, що господарські відносини між Позивачем та ТОВ "Промтехноопт" не спричиняють реального настання правових наслідків. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

З огляду на 2 аркуш акту перевірки, судом вбачається, що Позивача взято на податковий облік в органах податкової служби з 15.01.2008 року за реєстраційним номером 12835 (а. с. 18).

Згідно ліцензії серії АВ №481066, товариство з обмеженою відповідальністю "Хорс - Брок" (далі за текстом ТОВ "Хорс - Брок") займається посередницькою діяльністю митного брокера строк з 05.08.2009 року по 05.08.2014 року (а. с. 243).

З матеріалів справи вбачається, що спірне податкове повідомлення -рішення про визначення грошового зобов'язання з ПДВ було винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова з посиланням на акт перевірки від 22.02.2012 року №584/235/35587084, яким зафіксовані порушення: ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Хорс -Брок" з ТОВ "Промтехноопт"; п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 227867,00 грн., в т. ч. за березень 2011 року на 15769 грн., за липень 2011 року на 48592 грн., за серпень 2011 року на 57159 грн., за вересень 2011 року на 106347 грн. (а. с. 17-26).

В ході перевірки, було встановлено, що контрагентом позивача в перевіряємому періоді було ТОВ "ПРОМТЕХНООПТ" (код за ЄДРПОУ 37092055) (а. с. 21).

За результатом перевірки зазначеного контрагента позивача, ДПІ у якому підприємство перебуває на податковому обліку було складено акт перевірки.

Відповідно до висновку вказаного акту перевірки зазначається, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Також ДПІ зазначає, що вказане підприємство не знаходяться за юридичною адресою та всі укладені правочини між позивачем та контрагентом вважаються нікчемними.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до безпідставного віднесення сум до складу податкового кредиту ПДВ.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення -рішення №0001902302 від 05.03.2012 року на загальну суму 318147,00 грн., з яких: основний платіж +212098 грн., штрафні (фінансові) санкції 106049 грн. (а. с. 7).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Хорс - Брок" (Замовник) та ТОВ "Промтехноопт" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №68/11 від 01.03.2011 року (а. с. 27-28). За умовами даного договору Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату послуги з підготовки, заповненню документів для отримання дозвільних документів та послуги з отримання дозвільних документів уповноважених органів, до яких відносяться державні та інші структури, які у відповідності до діючого законодавства мають повноваження на видачу документів дозвільного характеру, необхідних для проведення процедур митного оформлення. Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи реєстрами отриманих та виданих податкових накладних: за листопад 2011 року, жовтень 2011 року, вересень 2011 року, серпень 2011 року, липень 2011 року, березень 2011 року (а. с. 35-53); податковими накладними: №226 від 12.03.2011 року на загальну суму 47500,00 грн., в т. ч. ПДВ -7916,67 грн., №349 від 22.03.2011 року на загальну суму 19500,00 грн., в т. ч. ПДВ -3250,00 грн., №518 від 31.03.2011 року на загальну суму 27612,00 грн., в т. ч. ПДВ -4602,00 грн., №219 від 11.03.2011 року на загальну суму 90000,00 грн., в т. ч. ПДВ -15000,00 грн., №1022 від 30.09.2011 року на загальну суму 518778,02 грн., в т. ч. ПДВ -86463,00 грн., №662 від 20.09.2011 року на загальну суму 119304,00, в т. ч. ПДВ -19884,00 грн., №1010 від 31.08.2011 року на загальну суму 268696,00 грн., в т. ч. ПДВ -44782,67 грн., №665 від 17.08.2011 року на загальну суму 7456,00 грн., в т. ч. ПДВ -12376,00 грн., №358 від 08.07.2011 року на загальну суму 308,00 грн., в т. ч. ПДВ -51,33 грн., №612 від 19.07.2011 року на загальну суму 95000,00 грн., в т. ч. ПДВ -15833,33 грн., №889 від 29.07.2011 року на загальну суму 196244,00 грн., в т. ч. ПДВ -32707,34 грн., №919 від 29.09.2011 року на загальну суму 26500,00 грн., в т. ч. ПДВ -4416,67 грн., №670 від 31.10.2011 року на загальну суму 213464,16 грн., в т. ч. ПДВ -35577,36 грн. (а. с. 98-110). Факт виконання зобов'язань по договору від 01.03.2011 року підтверджується складанням актів здачі -прийняття робіт: від 31.03.2011 року, від 29.04.2011 року, від 31.05.2012 року, від 30.06.2011 року, від 29.07.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, від 31.10.2011 року, 30.11.2011 року (а. с. 89-97). Оплата виконаних послуг в повному обсязі здійснювалась безпосередньо з поточного рахунку ТОВ "Хорс - Брок", що підтверджується залученими до матеріалів справи виписками з банку (а. с. 54-88).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у свого контрагента відповідач до суду не подав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно порушення ТОВ "Хорс - Брок" вимог: п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року; ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність у Відповідача підстав застосування штрафної (фінансової) санкції до Позивача передбаченої п.п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних ТОВ "Промтехноопт" рахувалось в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, було зареєстроване за адресами, вказаними на виданих податкових накладних (а. с. 215-222).

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями та їх контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Також, чинне законодавство України, не передбачає для сторони цивільно-правової угоди, яка є платником податків обов'язку, щодо перевірки відповідності законодавству установчих документів своїх постачальників товару, умов для ведення ними господарської діяльності, наявність у них основних фондів, технічного персоналу та дотримання ними вимог податкового законодавства. З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Крім того, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд бере до уваги, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акти податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення - рішення не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем приписів чинного податкового законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищенаведене суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс - Брок" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0001902302.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 8 червня 2012 року.