Постанова № 24891441, 23.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року (11 год. 00 хв.) Справа № 0870/3173/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Сокол О.О.,

за участі представників:

позивача - Тягушева Д.О.,

відповідача - Харламової О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування рішення.

06.04.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - відповідач), в якому позивач, після уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 № 0001430805, прийняте заступником начальника відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем визначене податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток за І квартал 2010 року від 07.05.2010 №2066 у сумі 17943 грн. по строку сплати 20.05.2010 та декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року №9003038444 від 03.08.2010 у сумі 1701460,01 грн. по строку сплати 19.08.2010.

Разом з тим, позивачем зазначені податкові зобов'язання були перераховані своєчасно та в повному обсязі, тому висновки відповідача є необґрунтованими.

Проте, відповідачем зазначені платежі позивача були зараховані на погашення іншого податкового зобов'язання, яке виникло у зв'язку із прийняттям Верховним Судом України постанови від 07.02.2010 у справі № 5/328. Зазначеним судовим рішенням Верховний Суд України скасував судові рішення, які були прийняті на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» і залишив в силі прийняте на підставі акту від 19.07.2004 № 14/32-03-00130926 позапланової документальної перевірки з питання відображення у податковому обліку понаднормативних витрат електроенергії ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.04.2001 по 01.04.2004 податкове повідомлення-рішення від 21.07.2004 № 0000180203/0, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 84168703,08 грн.

04.06.2011 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» від 12.05.2011 № 3320-ІV (далі - Закон № 3320-ІV).

Відповідно до п.п. 3 п. 1 Закону № 3320-ІV підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнений пунктом 2-1, яким передбачено наступне: підлягає списанню податковий борг суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, перед бюджетом, який виник внаслідок визначення податковими органами податкового зобов'язання суб'єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року.

На виконання вимог п.п. 3 п. 1 Закону № 3320-ІV рішенням відповідача від 18.07.2011 № 1 «Про списання безнадійного податкового боргу», позивачу було списано безнадійний податковий борг з податку на прибуток, який виник станом на 01.06.2011 у сумі 71156962,45 грн., у тому числі: 28338721,56 грн. - податок на прибуток, 733889,36 грн. - пеня, 42084351,54 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням відповідача від 18.07.2011 № 1 не списано залишок податкового боргу в сумі 13745629,98 грн.

Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 09.04.2012 її було залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 26.04.2012.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову, про які йшлося в ухвалі від 09.04.2012.

Ухвалою від 27.04.2012 було відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 16.05.2012.

За клопотанням представника позивача у судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.05.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позові, зокрема зазначивши, що протиправність дій відповідача щодо зміни цільового призначення платежів за платіжними дорученнями зазначеними в акті перевірки, встановлена низькою судових рішень, які набрали законної сили, а саме: постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2010 у справі №2а-3117/10/0870, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2010, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 у справі №2а-0870/840/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011. Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 у справі №2а-0870/6081/11 були визнані протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви позивача від 05.07.2011 №001-008/5051 про списання податкового боргу з податку на прибуток у сумі 13185617,98 грн., зобов'язано відповідача прийняти рішення про списання зазначеної суми податкового боргу позивача з податку на прибуток, який виник внаслідок визначення відповідачем зобов'язання позивача з податку на прибуток через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних втрат електроенергії). Зазначене судове рішення залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011. Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування податкового зобов'язання за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 13185617,98 грн., внаслідок обов'язку відповідача списати цю суму податкового боргу позивача. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток позивача за період з 20.05.2010 по 31.10.2011. Перевіркою встановлено, що позивачем було подано декларацію з податку на прибуток за І кварталу 2010 року від 07.05.2010 № 2066 та декларацію з податку на прибуток за півріччя 2010 року від 03.08.2010 № 9003038444. Відповідно до діючого на той час п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1 цього Закону для подання податкової декларації. Перевіркою встановлено, що позивачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання у встановленні п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України терміни.

Вважає висновки, викладені в акті невиїзної документальної перевірки від 30.11.2011 № 236/08-05/00130926 обґрунтованими, зміст порушень в акті викладено у відповідності з нормами діючого законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 23.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

З 10.11.2011 по 23.11.2011 працівниками відповідача проведено документальну невиїзну перевірку, за наслідками якої складено акт від 30.11.2011 № 236/08-05/00130926 про результати документальної невиїзної перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток позивача за період з 20.05.2010 по 31.0.2011 (далі - Акт перевірки).

З висновків Акту перевірки вбачається, що позивачем порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток по декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року від 07.05.2010 № 2066 на суму 17943,00 грн. по строку сплати 20.05.2010 та декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року від 03.08.2010 № 9003038444 у сумі 1701460,01 грн. по строку сплати 19.08.2010.

За наслідками перевірки податківцями було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 № 0001430805 на загальну суму 343880,60 грн. - штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Не погоджуючись з вказаними в акті перевірки порушеннями та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав первинну скаргу до Державної податкової служби у Запорізькій області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги Державної податкової служби у Запорізькій області від 19.03.2012 за № 4774/6/10-2215 скарга позивача залишена без задоволення.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для повного та всебічного дослідження обставин справи необхідною є оцінка правильності висновків Акту перевірки.

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки використано:

- платіжне доручення від 30.06.2011 № 11023 на суму 9810,00 грн.;

- платіжне доручення від 30.06.2011 № 11000 на суму 491,00 грн.;

- платіжне доручення від 14.07.2011 № 11473 на суму 215606,70 грн.;

- платіжне доручення від 14.07.2011 № 11472 на суму 239563,00 грн.;

- платіжне доручення від 29.07.2011 № 13016 на суму 543385,10 грн.;

- платіжне доручення від 29.07.2011 № 13015 на суму 712970,00 грн.;

- платіжне доручення від 10.08.2011 № 13547 на суму 345,00 грн.;

- платіжне доручення від 10.08.2011 № 13548 на суму 4801,69 грн.;

- декларація з податку на прибуток за І квартал 2010 року № 2066;

- декларація з податку на прибуток за півріччя 2010 року № 9003038444;

- Постанова Верховного Суду України від 02.02.2010.

Відповідно до декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року від 07.05.2010 № 2066 ВАТ «Запоріжжяобленерго» в рядку 22 «Сума штрафу, самостійно нарахованого у зв'язку з виправленням помилок» заявлено до сплати 17943,00 грн. Строк сплати відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 - 20.05.2010.

В декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року від 03.08.2010 № 9003038444 позивачем задекларовано податкове зобов'язання в сумі 4767986,00 грн. та по рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суми дивідендів та прирівняних до них платежів» у сумі 1083895,00 грн., з якої 5743,00 грн. було задекларовано в декларації за І квартал 2010 року. Строк сплати відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 припадає на 19.08.2010.

В пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкові зобов'язання, задекларовані ВАТ «Запоріжжяобленерго» в вище зазначених деклараціях, сплачені позивачем в повному обсязі у встановлений законом строк, що підтверджено копіями платіжних доручень з вказівкою на призначення платежу, які наявні в матеріалах справи.

Постановою Верховного Суду України від 02.02.2010 у справі № 21-2310во09 були скасовані ухвала Вищого адміністративного суду від 14.03.2007, ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006, рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2005, в задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 21.07.2004 № 0000180203/0, яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 84168703,08 грн. (42084351,54 грн. основного платежу та 42084351,54 грн. штрафних санкцій), - відмовлено.

04 червня 2011 року набрав чинності Закон України № 3320-VІ від 12.05.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» (далі - Закон № 3320).

Відповідно до п.п.3 п.1 Закону № 3320 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнений пунктом 2-1, яким, зокрема, передбачено наступне: - підлягає списанню податковий борг суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, перед бюджетом, який виник внаслідок визначення податковими органами податкового зобов'язання суб'єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року.

На виконання Закону № 3320 Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 18.07.2011 № 1 «Про списання безнадійного податкового боргу» підприємству ВАТ «Запоріжжяобленерго» було списано безнадійний податковий борг з податку на прибуток, який виник станом на 01.06.2011 у сумі 71156962,45 грн., у тому числі: 28338721,56 грн. - податок на прибуток; 733889,36 грн. - пеня; 42084351,54 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Тобто, не списано залишок податкового боргу в сумі 13745629,98 грн.

Згідно Акту перевірки, СДПІ самостійно здійснило зміну призначення платежів (розподіл) за платіжними дорученнями, які були використані під час перевірки, і пропорційно зменшила суму несписаного податкового боргу визначеного податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2004 № 0000180203/0.

Постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2010 у справі № 2а-3117/10/0870 та від 14.03.2011 у справі № 2а-0870/840/11 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, які набрали законної сили, встановлено неправомірність дій відповідача щодо зміни призначення платежів, які ВАТ «Запоріжжяобленерго» самостійно визначало у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В обґрунтування свого права на здійснення зарахування платежів позивача, здійснених протягом 2010 року на погашення поточних податкових зобов'язань з податку на прибуток за деклараціями з цього податку за І квартал 2010 року та півріччя 2010 року, відповідач посилається на норму абз. 1 п. 87.9 ст. 87 ПК України, відповідно до якої: у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Разом з тим, зазначена норма набула чинності лише з 01.01.2011 року разом із набранням чинності Податковим кодексом України.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За таких обставин відповідач наділений правом змінювати напрям сплати податкового зобов'язання, визначений платником податків, лише щодо тих платежів, які здійснені таким платником податків починаючи з 01.01.2011, оскільки до цієї дати відповідач не був наділений таким правом.

Отже, у податкового органу були відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Також суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 у справі №2а-0870/840/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011. Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 у справі №2а-0870/6081/11 були визнані протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви позивача від 05.07.2011 №001-008/5051 про списання податкового боргу з податку на прибуток у сумі 13185617,98 грн., зобов'язано відповідача прийняти рішення про списання зазначеної суми податкового боргу позивача з податку на прибуток, який виник внаслідок визначення відповідачем зобов'язання позивача з податку на прибуток через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних втрат електроенергії). Зазначене судове рішення залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування податкового зобов'язання за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 13185617,98 грн., внаслідок обов'язку відповідача списати цю суму податкового боргу позивача.

Через наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 14.12.2011 № 0001430805 про нарахування Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» штрафу за платежем податок на прибуток у розмірі 343880,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 28.05.2012.