Постанова № 24891408, 18.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 року 2а-2429/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача - Пехенька В.С,

представника відповідача - Дубовика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства фірми "Фактура"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство фірма "Фактура" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про:

визнання нечинним та скасування наказу від 25.04.2012 № 381 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства фірми "Фактура" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з 01.07.2011 по 31.07.2011;

визнання протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 04.05.2012 № 965/22-3/30537065/83, та відображенні в ньому висновків про нікчемність господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентами;

зобов'язання відповідача утриматись від використання акта перевірки від 11.04.2012 № 555/22-3/30537065/67, який позивач вважає неправомірним;

зобов'язання відповідача утриматись від використання акта перевірки від 04.05.2012 № 965/22-3/30537065/83, який позивач вважає неправомірним;

зобов'язання відповідача вилучити з АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки позивача, оформленої актом перевірки від 04.05.2012 № 965/22-3/30537065/83, та поновити в ній дані, що задекларовані позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, дії посадових осіб, що виявились у відображені в акті перевірки висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також унесення до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомостей про зняття податкового кредиту, сформованого позивачем за результатами господарських операцій, які податковий орган вважає нікчемними, є неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що не має інформації про те, чи вносились відомості про зняття податкового кредиту, сформованого позивачем за результатами господарських операцій, які податковий орган вважає нікчемними, до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, тому позовні вимоги ґрунтуються на припущенні. Однак, у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що наказ про проведення перевірки позивача прийнято податковим органом правомірно у зв'язку з отриманням податковим органом податкової інформації про можливі порушення позивачем податкового законодавства; повторна перевірка також проводилась податковим органом правомірно з метою з'ясування додаткових обставин за результатами розгляду заперечень позивача на перший акт перевірки; використання даних, одержаних за результатами перевірок платників податків, є обов'язком органів державної податкової служби і підставою для прийняття певних рішень податковим органом, що випливає з закону і не залежить від бажання платників податків; до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомостей про зняття податкового кредиту, а також облікової картки позивача з податку на додану вартість, жодні зміни не вносились.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Приватне підприємство фірма "Фактура" є юридичною особою, що зареєстрована 14.09.1999 Білоцерківською міською радою Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

У лютому 2012 року Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби одержала від Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області податкову інформацію щодо результатів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагро 2007", про можливі порушення податкового законодавства з боку Приватного підприємства фірми "Фактура" в частині повноти обчислення, своєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 31.07.2011.

У зв'язку з отриманням податкової інформації Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби надіслала на адресу позивача запит від 20.02.2012 № 3358/10/23-2 щодо надання документів на підтвердження господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагро 2007".

Оскільки позивач не надав у повному обсязі документи, які вимагав податковий орган, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби видала наказ від 27.03.2012 № 171 "Щодо проведення документальної позапланової перевірки ППФ "Фактура" по взаємовідносинах з ТОВ "Інтерагро 2007" за період з 01.07.2011 по 31.07.2011.

За результатами перевірки позивача посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби складено акт перевірки від 11.04.2012 № 555/22-3/30537065/67, який оскаржуються позивачем в даній справі.

Позивач, не погоджуючись з висновками посадових осіб податкового органу, подав заперечення щодо висновків, викладених в акті.

У зв'язку з надходженням до податкового органу заперечень щодо висновків, викладених в акті перевірки від 11.04.2012 № 555/22-3/30537065/67, з метою з'ясування додаткових обставин, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби видала наказ від 25.04.2012 № 381 "Щодо проведення документальної позапланової перевірки ППФ "Фактура", який оскаржуються позивачем в надій справі.

За результатами перевірки Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби складено новий акт перевірки від 04.05.2012 № 965/22-3/30537065/83, в якому посадові особи податкового органу дійшли висновку про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем і ТОВ "Інтерагро 2007".

Тобто, на день судового розгляду справи, обидві перевірки позивача відбулись. Однак, не погоджуючись з висновками посадових осіб податкового органу, позивач вирішив оскаржити в суді наказ про проведення повторної перевірки, обидва акти перевірки, а також просив суд заборонити податковому органу використовувати дані, одержані в результаті перевірки.

З метою з'ясування обставин, пов'язаних з твердженнями позивача про неправомірне зняття з податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерагро 2007", в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", суд витребував від відповідача інформацію про те, чи відбувалось збільшення (зменшення) податкових зобов'язань позивача на підставі рішень податкового органу, витяг з облікової картки позивача з податку на додану вартість, а також інформацію з АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відносно позивача.

У судовому засіданні сторони заявили, що на день судового розгляду за результатами перевірки позивача жодних податкових повідомлень-рішень, якими б визначались податкові зобов'язання позивача чи застосовувались до нього штрафні (фінансові) санкції, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби не приймалось.

З дослідженого у судовому засіданні витягу з облікової картки позивача з податку на додану вартість убачається, що жодні коригування податкових зобов'язань позивача за період, який перевірявся, податковим органом не здійснювались.

Як вже зазначалось, під час судового розгляду позивач заявив, що позовні вимоги про вилучення з АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки позивача, ґрунтуються на припущенні, жодних доказів того, що цей факт мав місце в дійсності у позивача немає.

З дослідженої в судовому засіданні Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України щодо податкового кредиту Приватного підприємства фірми "Фактура", у тому числі й щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагро 2007", встановлено, що відхилення щодо сум ПДВ відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Конституція України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Крім того, відповідно до 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки в разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

У даній справі судом встановлено, що податковий орган отримав податкову інформацію про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача, а позивач не надав податковому органу документи на письмовий запит.

Таким чином, наказ від 27.03.2012 № 171 про проведення (першої) документальної перевірки позивача податковим органом прийнято правомірно.

Підставою для проведення додаткової документальної перевірки згідно з наказом від 25.04.2012 № 381 (оскаржуються в даній справі), слали одержані податковим органом заперечення позивача на акт перевірки та необхідність з'ясування додаткових обставин, що не були досліджені під час перевірки.

Отже, наказ від 25.04.2012 № 381 про проведення документальної перевірки позивача податковим органом також прийнято правомірно, а вимоги позивача є безпідставними.

Суд також звертає увагу й на інший аспект даної справи.

Позивач оскаржує акт індивідуальної дії - наказ податкового органу щодо проведення перевірки позивача. Однак, як з'ясувалось, на день розгляду даної справи перевірку фактично проведено податковим органом. Таким чином, наказ щодо проведення перевірки позивача є реалізованим і вичерпав свою дію.

Вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом як не можуть бути скасовані будь-які події минулого.

Таким чином позов про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію, задоволенню не підлягає як такий, що не може призвести до захисту прав позивача (позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права).

З приводу позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб податкового, що виявились у проведенні перевірки позивача і відображенні в акті перевірки певних висновків з приводу виявлених порушень, з якими позивач не погоджується, суд назначає наступне.

Акти ревізій, документальних перевірок, висновки посадових осіб контролюючих органів, викладені в актах перевірок, інші дії, вчинені у процесі чи за результатами перевірки, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Це означає, що права позивача у зв'язку з відображенням посадовими особами податкового органу в акті перевірки певних висновків не тягнуть за собою порушення права позивача, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

З приводу позовних вимог про зобов'язання податковий орган утриматись від використання актів перевірок (даних, одержаних за результатами перевірок), суд зазначає, що дані вимоги суперечать закону і не підлягають задоволенню. Здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, у тому числі й використання результатів перевірок платників податків, є обов'язком органів Державної податкової служби, що покладений на ці органи Законом України "Про державну податкову службу" та Податковим кодексом України. Будь-яке перешкоджання органу державної влади в реалізації визначеної законом компетенції є неприпустимим і тягне передбачену законом відповідальність.

З приводу позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки позивача, суд встановив, що дані вимоги ґрунтуються на припущенні, є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 червня 2012 р.