Постанова № 24890438, 13.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1425/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представника позивача Замлинського С.С.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цунамі» (далі - ТзОВ «Цунамі», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2012 року № 0000632302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Цунамі» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, про що складено акт № 895/22-1/31572226 від 25.04.2012 року. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Цунамі» пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 52683 грн. 00 коп., у тому числі за третій квартал 2011 року в сумі 52683 грн. 00 коп. На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 року № 0003632301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 52683 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 52683 грн. 00 коп.

ТзОВ «Цунамі» не погоджується з висновками перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з таких підстав.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пункту 138.2 статті 138 ПК України позивач згідно з даними рядку 05.1 декларації «Витрати операційної діяльності» в третьому кварталі 2011 року включено транспортно-експедиційні послуги по перевезенню шпону за кордоном на суму 229060 грн. 00 коп. без підтверджуючих документів (відсутні CMR) від підприємця ОСОБА_3 згідно з актами виконаних робіт, складених протягом липня - вересня 2011 року. Проте, оскільки ТзОВ «Цунамі» презентує свою продукцію за кордон за межами України, у товариства існують витрати щодо транспортування продукції за кордон, тому на підставі первинних документів позивач правомірно включив згідно із підпунктом «е» пункту 138.10 статті 138 ПК України до складу витрат витрати на транспортно-експедиційні послуги.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 10.05.2012 року № 0000632302.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 13.06.2012 року № 555/10/10-007 (а. с. 140) представник відповідача адміністративний позов не визнав з тих підстав, що перевіркою встановлено порушення пункту 138.2 статті 138 ПК України, позивач згідно з даними рядку 05.1 декларації «Витрати операційної діяльності» в третьому кварталі 2011 року включено транспортно-експедиційні послуги по перевезенню шпону за кордоном на суму 229060 грн. 00 коп. без підтверджуючих документів (відсутні CMR) від підприємця ОСОБА_3 Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових заперечення проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Цунамі» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 390963 (а. с. 67), знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, про що Луцькою ОДПІ видана довідка про взяття на облік платника податків від 26.07.2001 року № 2008 (а. с. 80), діє на підставі статуту (а. с. 68-79).

Луцькою ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Цунамі» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, про що складено акт № 895/22-1/31572226 від 25.04.2012 року (а. с. 5-21). Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Цунамі» пункту 138.2 статті 138 ПК України, позивач згідно з даними рядку 05.1 декларації «Витрати операційної діяльності» в третьому кварталі 2011 року включено транспортно-експедиційні послуги по перевезенню шпону за кордоном на суму 229060 грн. 00 коп. без підтверджуючих документів (відсутні CMR) від підприємця ОСОБА_3, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 52683 грн. 00 коп., у тому числі за третій квартал 2011 року в сумі 52683 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 року № 0003632301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 52683 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 52683 грн. 00 коп. (а. с. 22). Вказане податкове повідомлення-рішення позивач в адміністративному порядку не оскаржував.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 10.05.2012 року № 0003632301, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «е» підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Судом встановлено, що 06.05.2010 року між ТзОВ «Цунамі» (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) було укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг № 06/05-2010, згідно з умовами якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень (а. с. 57). Протягом липня - вересня 2011 року підприємець ОСОБА_3 надала позивачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 229060 грн. 00 коп., що підтверджується такими первинними документами, як актами виконаних робіт (а. с. 40-56), міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) (а. с. 23-39), платіжними дорученнями (а. с. 81-84), вантажно-митними деклараціями (а. с. 87-129).

Відтак, на думку суду, позивач правомірно відобразив у складі витрат операційної діяльності у третьому кварталі 2011 року витрати на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню шпону за кордоном на суму 229060 грн. 00 коп., надані підприємцем ОСОБА_3, оскільки у платника податків наявні первинні документи, що підтверджують здійснення таких витрат, зазначені витрати пов'язані із господарською діяльністю позивача. При цьому, суд також враховує, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 знаходиться на податковому обліку, працює на загальній системі оподаткування, здійснює такий вид діяльності, як організація перевезення вантажів, що підтверджується довідкою ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 13.04.2011 року № 7164/10/17-129 (а. с. 59).

Суд не бере до уваги висновки акту перевірки про порушення позивачем пункту 138.2 статті 138 ПК України у зв'язку із ненаданням CMR як підтверджуючих документів, оскільки такі документи були надані позивачем суду (а. с. 23-39), а відповідачем не надано доказів того, що платнику податків до чи під час проведення перевірки направлявся запит на отримання таких документів і позивач відмовив у їх наданні.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 року № 0003632301 прийняте неправомірно та необґрунтовано, відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 526 грн. 84 коп., сплачений платіжним дорученням № 13607 від 15.05.2012 року (а. с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 10 травня 2012 року № 0003632301.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» судовий збір в розмірі 526 гривень 84 копійки (п'ятсот двадцять шість гривень вісімдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 18 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх