Рішення № 24890201, 19.03.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/2033/332/2012

Справа № 2-2280/2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2012 року.

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі судді Алфьорової Т.М. за участю секретаря судових засідань Базарової А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічне акціонерне товариства „ Інвестиційно -фінансовий консалтинг" до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті доожньо -транспортної пригоди,

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»звернувся в суд з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В позові просить суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_3 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 4654, 00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що 01.07. 2007 року в місті Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля „ВМW", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "ЗАЗ DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю ЗАЗ DAEWOO".Згідно довідки ДАІ від 16.05.2008р. ДТП сталося внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 13.1. ПДР України.

У водія ОСОБА_4, як у власника автомобіля, виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданого збитку ОСОБА_4 18.09.2006р. уклав з ЗАТ СК «ВУСО»договір добровільного страхування наземного транспорту № 20705-02-02 .

В зв'язку з настанням страхового випадку, шкода заподіяна внаслідок ДТП, -страховою компанією було виплачено страхове відшкодування на підставі страхового акту № 3939-02 від 27.05.2008 року та заяви страхувальника в розмірі 4654,00 грн. Сума збитку підтверджується платіжним дорученням № 10466 від 31.10.2007 року та. № 7997 від 27.05.2008р. Згідно з Договором відступлення права вимоги від 23.12.2009р. ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах. Однак, не зважаючи на свій обов'язок, відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду, відповідач не реагує на їх законні вимоги.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги, викладені в позовній заяви, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Ним було дана заява, про неможливість з'явитися до суду у зв'язку з хворобою, але ніяких доказів поважності неявки в судове засідання не були надані. В судове засідання від 21.10.2011 р. він також не з'явився і надавав заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з хворобою, але документи не були надані. 21.02.2012р не з'явився, без вказівки причин неявки. Такі дії відповідача, суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 п.4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної не явки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Заперечень від відповідача на пред'явлений позов не надійшли, доказів не надано.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, задовольняє позов з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07. 2007 року в місті Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля „ВМW", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "ЗАЗ DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 .

Згідно Постанови Московського районного суду м. Харкова від 10.09.2007 року, особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнаній водій ОСОБА_3

ОСОБА_4 18.09.2006р. уклав з ЗАТ СК «ВУСО»Договір добровільного страхування наземного транспорту № 20705-02-02 .

02.08.2007 року страхувальник ОСОБА_4 звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування на підставі настання страхового випадку згідно до умов вказаного договору.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування)

Згідно Договору страхування страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настанні страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.

В результаті противоправних дій ОСОБА_3 автомобіль «ЗАЗ DAEWOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, отримав пошкодження, що нанесли майновий збиток власнику автомобіля. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми, а підставою для виплати страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку -фактури № 00367 СПД ОСОБА_6 від 09.10.2007р. та товарного чеку від 12.07.2007р. ПП ОСОБА_7, вартість матеріального збитку складає 4654,00 грн. Виплати страхового відшкодування у вказаному розмірі, була здійснена страховиком на підставі страхового акту № 3939-02 від 27.05.2008 року та заяви страхувальника і цій факт підтверджується платіжним дорученням № 10466 від 31.10.2007 року та. № 7997 від 27.05.2008р.

На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який сплатив страхове відшкодування за Договором страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за нанесений збиток.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винної особою.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги(регресу) до винної особи в розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ СК «ВУСО»виникло право вимоги до ОСОБА_3 . щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрат ЗАТ СК «ВУСО», що дорівнює 4 654,00грн.

Згідно з Договором відступлення права вимоги від 23.12.2009 р. ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах. Однак, незважаючи на свій обов'язок відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду, відповідач не реагує на законні вимоги ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг».

В позовній заяві, позивач прохає суд, стягнути на його користь з відповідача, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 120,00 гривень, державне мито в розмірі 51,00 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею ї документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 60, ч.1 ст.79, ч.1 ст.88, 208-210, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.8, 25, 27 Закону України «Про страхування», суд, -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(п/р: 26004000100561 в Донецькій філії ТОВ УКБ "КАМБІО», МФО 394523, ЕДРПОУ 33792667) суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 4 654,00 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн..) судовий збір у розмірі 51,00 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, якій не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Рішення виготовлено в нарадій кімнаті.

Суддя: