Рішення № 24888825, 12.06.2012, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження у справі № 2/532/942/2012 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі :

головуючої судді Данилюк О.С.,

при секретарі Іншаковій О.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Фумжи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відокремленого Підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. Н.С. Сургая»державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що у період з 25 вересня 1997 року по 29 червня 2006 року він працював у Відокремленому Підрозділі «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. Н.С. Сургая»державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»на посадах гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем у шахті, машиніст підземний з повним робочим днем у шахті, гірничомонтажник підземний 4 розряду з повним робочим днем у шахті, електрослюсар черговий з ремонту устаткування 4 розряду. 29.06.2006 року він був звільнений. Умови його праці на шахті на протязі всього періоду праці на посадах гірника підземного, ГРОЗ були тяжкими, пов'язаними з промисловим шумом, вібрацією, запиленістю повітря. Показники тяжкості праці та запиленості повітря значно перевищують показники допустимих норм. Зазначені вище дані, на його думку, свідчать про недотримання Відокремленим Підрозділом «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. Н.С. Сургая»державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці. Згідно висновку експертної комісії Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»№ 6224 від 07 грудня 2004 року йому вперше встановлено професійне захворювання: хронічна вертеброгєнна попереково-крижова радікулопатія в стадії згасаючого загострення з помірним больовим, легким м'язово-тонічним, лівостороннім корінцевим синдромом. Захворювання професійне. Згідно даних вищевказаного висновку № 6224 від 07.12.2004 року, відповідальним за виникнення зазначених вище професійних хвороб слід вважати професію ГРОЗ, гірник підземний пропорційно відпрацьованого в даних професіях часу. Крім того, згідно даних висновку експертної комісії Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»№ 5/5 від 10.01.2012 року, йому повторно встановлено діагноз: хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія в стадії тривалого загострення з вираженим больовим, м'язово-тонічним, лівостороннім корінцевим синдромом, легким парезом лівої стопи, рецидивуючий перебіг. На теперішній час стан його здоров'я значно погіршився у порівнянні з його станом на момент первинного встановлення професійного захворювання. Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 20.12.2004 року встановлено, що він працював у на шахті (у шкідливих умовах) 11 років 5 місяців, умови праці на зазначених вище посадах слід відносити к шкідливим, фізична праця відноситься до важкої, професійне хронічне захворювання виникло за наступних обставин: недосконалість технологічних процесів, причина виникнення професійного захворювання: фізичне перенавантаження, підвищені показники запиленості повітря в робочій зоні, локальної вібрації. Згідно Довідки серії 10 ААБ №283260 від 15.02.2012 року йому повторно, безстроково встановлено у зв'язку із професійними захворюваннями третю групу інвалідності. Відповідно до виписки з акту МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії ДОН-04 №060253 від 18.01.2005 року йому також ступень втрати професійної працездатності у відсотках визначено на рівні 40 відсотків, відповідальним за розвиток професійного захворювання слід вважати професії ГРОЗ та гірник підземний. Також йому було призначене медикаментозне і санаторно-курортне лікування. Зазначив, що втрата працездатності завдає йому значних моральних та фізичних страждань. Так, він втратив нормальні життєві зв'язки з тієї причини, що він не має можливості вести активний спосіб життя, вимушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя та побуту, у нього погіршилися стосунки з членами його родини, він не може нормальним чином виконувати навіть просту роботу по господарству. Також, внаслідок професійного захворювання він не має можливості зустрічатися з друзями. Крім того, постійно погіршується стан його здоров'я, захворювання прогресує з кожним днем, він вимушений рухатися виключно з палицею. Починаючи з 2006 року постійно знаходився на лікуванні в обласній клінічній лікарні профзахворювань, Інституті невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака з діагнозом: хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія в стадії тривалого загострення з вираженим больовим, м'язово-тонічним, лівостороннім корінцевим синдромом, легким парезом лівої стопи, рецидивуючий перебіг. Враховуючи вищевикладене, а також значну (на рівні 40%) втрату працездатності, встановлення йому довічно третьої групи інвалідності, і, відповідно, враховуючи глибину його страждань, що виникли і продовжуються внаслідок зазначеного, просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000, 00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідач Фумжи О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач дійсно працював з 1997 року на Відокремленому Підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. Н.С. Сургая»державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в різних посада. 29.06.2006 року він був звільнений на підставі п. 7 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, оскільки знаходився на роботі у нетверезому стані. Вважав недоведеним ступінь та тяжкість спричиненої позивачу моральної шкоди, втім завдану шкоду здоров'ю позивачу не заперечував. Просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 153 КЗпПУ відповідно на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Так, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника, у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків або виникнення необхідності для працівника прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Судом встановлено, що у період з 25 вересня 1997 року по 29 червня 2006 року позивач ОСОБА_3 працював у Відокремленому Підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. Н.С. Сургая»державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»на посадах гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем у шахті, машиніст підземний з повним робочим днем у шахті, гірничомонтажник підземний 4 розряду з повним робочим днем у шахті, електрослюсар черговий з ремонту устаткування 4 розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 8-13).

29.06.2006 року позивача було звільнено на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП.

Згідно висновку експертної комісії Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»№ 6224 від 07 грудня 2004 року, позивачу було вперше встановлено професійне захворювання: хронічна вертеброгєнна попереково-крижова радікулопатія в стадії згасаючого загострення з помірним больовим, легким м'язово-тонічним, лівостороннім корінцевим синдромом. Захворювання професійне. Відповідальним за виникнення зазначених вище професійних хвороб слід вважати професію ГРОЗ, гірник підземний пропорційно відпрацьованого в даних професіях часу (а.с.17).

Відповідно до висновку експертної комісії Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»№ 5/5 від 10.01.2012 року позивачу повторно встановлено діагноз: хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія в стадії тривалого загострення з вираженим больовим, м'язово-тонічним, лівостороннім корінцевим синдромом, легким парезом лівої стопи, рецидивуючий перебіг (а.с. 18).

Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 20.12.2004 року встановлено, що позивач працював у шахті (у шкідливих умовах) 11 років 5 місяців, умови праці на зазначених вище посадах слід відносити к шкідливим, фізична праця відноситься до важкої, професійне хронічне захворювання виникло за наступних обставин: недосконалість технологічних процесів, причина виникнення професійного захворювання: фізичне перенавантаження, підвищені показники запиленості повітря в робочій зоні, локальної вібрації (а.с. 16).

Згідно довідки серії 10 ААБ № 283260 від 15.02.2012 року позивачеві повторно, безстроково встановлено у зв'язку із професійними захворюваннями третю групу інвалідності (а.с. 14).

Відповідно до виписки з акту МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії ДОН-04 № 060253 від 18.01.2005 року йому також ступень втрати професійної працездатності у відсотках визначено на рівні 40 відсотків, відповідальним за розвиток професійного захворювання слід вважати професії -ГРОЗ та гірник підземний (а.с. 15).

Починаючи з 2006 року позивач знаходився на лікуванні в обласній клінічній лікарні профзахворювань, Інституті невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака з діагнозом: хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія в стадії тривалого загострення з вираженим больовим, м'язово-тонічним, лівостороннім корінцевим синдромом, легким парезом лівої стопи, рецидивуючий перебіг, що підтверджується наданими позивачем медичними документами (а.с. 19-34).

Таким чином, суд вважає, що втрата часткової працездатності позивача настала внаслідок професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов'язків, що свідчить про те, що роботодавець не створив нешкідливі умови праці позивачу.

Зазначене також підтверджується довідкою про санітарно - гігієнічну характеристику умов праці №67/04 від 27.03.2004 року(а.с. 35-37).

Як зазначається в абзаці першому п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зі змінами і доповненнями (надалі - Постанова), судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.23 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 року зі змінами і доповненнями (надалі -ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (п.1 ч.2 ст.23 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з втратою ним частково професійної працездатності, неможливості відновлення професійної працездатності, стану здоров'я, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 12 000 гривень. При цьому суд вважає, що підстави звільнення позивача з підприємства відповідача на факт спричинення моральної шкоди позивачеві не впливає.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір»від 08 липня 2011 р. №3674-У1 з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

На підставі ст. ст. 153, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Вимоги ОСОБА_3 до Відокремленого Підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. Н.С. Сургая»державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»про стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Відокремленого Підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. Н.С. Сургая»державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Відокремленого Підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. Н.С. Сургая»державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»на користь держави судовий збір у розмірі 107 гривень 30 копійок (отримувач коштів: УДКСУ у Ленінському районі м. Донецька (Ленінський район), ЄДРПОУ банку 38033975, банк отримувача ГУДКC України у Донецькій області МФО 834016, розрахунковий рахунок 31219206700009, код класифікації доходів бюджету 22030001"Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)" ЄДРПОУ суду 02895509).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ: