Рішення № 24885383, 19.06.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/736/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Старова Н. А.,

при секретарі -Гетманчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, за участю третьої особи - сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим,- встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, за участю третьої особи - сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим.

Свої вимоги мотивує наступним. Він є власником будинку АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.02.1987 року Азовською селищною радою Джанкойського району Автономної Республіки Крим. 28.09.1987 року між ним та відповідачем укладений договір найму житлового приміщення та відповідач була за його згодою зареєстрована в належному йому домоволодінні. Відповідачка мешкала в його будинку до 14.02.2008 року та вибула на постійне місце проживання до іншого місця проживання у с. Азовське. Реєстрація відповідача в належному йому на праві власності будинку порушує його права як власника нерухомого майна. Посилаючись на ст. 391 ЦК України, 167 ЖК України, просить визнати відповідачку ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

У судове засідання позивач з'явився, позов підтримав у повному обсязі, пояснив, що будинок АДРЕСА_1 належить йому на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу. 28.09.1987 року на підставі укладеного між ним та відповідачем договору найму житлового приміщення, ОСОБА_2 за його згодою зареєстрована в належному йому домоволодінні. Відповідачка мешкала в його будинку до 14.02.2008 року та вибула до іншого постійного місця проживання у с. Азовське. Оскільки відповідач вибула до іншого місця проживання біля п'яти років потому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням в належному йому домоволодінні.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.

Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що позивач є його другом, зазначив, що відповідачка не мешкає в будинку АДРЕСА_1 більш трьох років.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позивач є його знайомим, він підтримує з ним дружні відносини, зазначив, що відповідачка проживала в будинку, належному позивачу, однак більше трьох років не проживає.

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши, досліджені у судовому засіданні докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 23.02.1987 року Азовською селищною радою Джанкойського району Автономної Республіки Крим (а.с. 5-6).

28.09.1987 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір найму, без визначення строку дії договору, договір був посвідчений Азовською селищною радою (а.с. 7).

Відповідно до будинкової книги для реєстрації громадян, що мешкають в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2 значиться зареєстрованою в цьому домоволодінні з 28.09.1987 року (а.с. 8-10).

Позовні вимоги позивача полягають у визнанні відповідачки ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Правовідносини сторін регулюються ст. ст. 16, 379, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. 167 Житлового кодексу України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини й основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу й протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 24.03.1999 року, дія яких поширюється й на випадки порушення прав юридичних осіб, кожний при рішенні спору, щодо його цивільних прав і обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, а саме право особи на безперешкодне користування, володіння і розпорядження своїм майном, право на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа може звернутися до суду за захистом майнового свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для особистого проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Суд, задовольняючи позовні вимоги виходить з того, що позивач на підставі договору купівлі-продажу є власником будинку АДРЕСА_1, відповідач як наймач житлового приміщення, була в ньому зареєстрована та залишилася зареєстрованою до цього часу, однак в даному житловому приміщенні не проживає, оскільки вибула до іншого постійного місця проживання.

Факт вибуття відповідача до іншого місця проживання підтверджується довідкою виконавчого комітету Азовської селищної ради №1187 від 06.06.2012 року, актом обслідування, складеним депутатом Азовської селищної ради Лежніною С.С., показаннями свідків ОСОБА_3,ОСОБА_4

Суд вважає, що у зв'язку з вибуттям до іншого місця проживання відповідач втратила право користування житловим приміщенням, а право позивача підлягає захисту шляхом визнання особи - відповідачки у справі ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 107 гривень 30 копійок.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. 167 Житлового кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60, 212, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, за участю третьої особи - сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Степне Сакського району такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: будинок АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 гривень 30 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 (десяти днів) з дня отримання копії.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. А. Старова