Рішення № 24882664, 12.06.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5016/572/2012(8/39)

За позовом Приватного підприємства імені лейтенанта Шмідта,

57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, вул. Очаківська, 11,

до відповідача Березанської районної державної адміністрації,

57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33,

про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі та визнання дійсним державного акту на право постійного користування землею.

Суддя Гриньова -Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача -Артеменко С.А., директор.

Від відповідача -ОСОБА_3, довіреність № 274/41/01-10/32/12 від 17.04.2012р.

Суть спору: Приватне підприємство імені лейтенанта Шмідта (далі - позивач) звернулося з позовом до Березанької районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі від 22.09.2005р. щодо земельної ділянки площею 50 га, розташованої в межах території Тузлівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та визнання дійсним Державного акту на право постійного користування землею I-MK №000048, виданого на підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 12.06.1996р. № 134.

Ухвалою від 12.06.2012р. суд задовольнив клопотання відповідача та продовжив строк розгляду справи.

Заявою від 23.05.2012р. за № 87, користуючись правом, наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання дійсним Державного акту на право постійного користування землею I-MK №000048, виданого на підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 12.06.1996р. № 134.

Позивачу роз'яснені правові наслідки відмови від позову, передбачені ч. 2 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи, що відмова позивача від позову в частині позовних вимог про визнання дійсним Державного акту на право постійного користування землею I-MK № 000048, виданого на підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 12.06.1996р. № 134, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, чинному законодавству не суперечить, її прийнято судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дійсним Державного акту на право постійного користування землею I -MK № 000048, виданого на підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 12.06.1996р. № 134, слід припинити.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі від 22.09.2005р. щодо земельної ділянки площею 50 га, розташованої в межах території Тузлівської сільської ради Березанського району Миколаївської області і просив їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну та у судовому засіданні позовні вимоги частково заперечив, але жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги, не представив.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

встановив:

16.08.1996р. на підставі розпорядження Березанської райдержадміністрації від 12.06.1996р. за № 134 Рибколгоспу імені лейтенанта Шмідта, правонаступником якого є позивач, був виданий Державний акт на право постійного користування землею І-МК №000048.

Земельна ділянка площею 50 га, на яку був виданий вказаний Державний акт на право постійного користування землею, розміщена в межах території Тузлівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

На виконання ст. 92 та п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, в якому йшлося про те, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, позивачем замовлено у землевпорядній організації технічну документацію для укладення договору оренди на вищевказану земельну ділянку.

Технічна документація, що розроблялася на підставі дозволу Березанської райдержадміністрації від 28.09.2004р. №1180-01, пройшла державну землевпорядну експертизу та була затверджена відповідним розпорядженням адміністрації.

22.09.2005р. між сторонами був укладений Договір оренди землі. В той же день Конституційний Суд України прийняв рішення N 5-рп/2005, справа N 1-17/2005, яким визнав неконституційними положення ст. 92 і п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Тобто, позивач мав право не укладати Договір оренди і користуватися земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею, сплачуючи фіксований сільськогосподарський податок.

З 2005 року позивач продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою та сплачує за неї фіксований сільськогосподарський податок.

Таким чином позивач повинен сплачувати за одну й ту ж саму ділянку земельний податок, який входить в склад фіксованого сільськогосподарського податку, та орендну плату за землю на підставі договору оренди землі. Одночасна сплата цих двох податків за одну й ту ж саму земельну ділянку не передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про розірвання договору оренди з тих підстав, що укладення договору суперечить рішенню Конституційного Суду України, яке є обов'язковим до виконання, але його звернення були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з вищевикладеного, зміст правочину (Договору оренди землі) суперечить рішенню Конституційного Суду України. Реального настання правових наслідків також немає, так як не втратив чинність Державний акт на право користування землею, і Державний акт існує разом із Договором оренди. Це призводить до подвійного оподаткування однієї і тієї самої земельної ділянки, за користування якою позивач змушений сплачувати і фіксований сільськогосподарський податок, і орендну плату за землю.

Крім того, при укладенні Договору оренди було порушено вимоги ст. 17 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що передача об'єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору оренди, але акту приймання - передачі не існує до цього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські судові витрати покладаються на обидві сторони.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з дати укладання Договір оренди землі від 22.09.2005р., укладений між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33; ідентифікаційний код 04056693) та Риболовецьким господарським кооперативом імені лейтенанта Шмідта, правонаступником якого є Приватне підприємство імені лейтенанта Шмідта (57460, Миколаївська область, Березанський район, с.Рибаківка, вул. Очаківська,11; ідентифікаційний код 00466879) щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 50 га, кадастровий номер 4820985400:05:000:0458, із земель запасу в межах території Тузлівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Стягнути з Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33; ідентифікаційний код 04056693) на користь Приватного підприємства імені лейтенанта Шмідта (57460, Миколаївська область, Березанський район, с.Рибаківка, вул. Очаківська,11; ідентифікаційний код 00466879) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Прийняти відмову позивача від позову в частині вимог про визнання дійсним Державного акту на право постійного користування землею I-MK № 000048, виданого на підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 12.06.1996р. № 134.

Припинити провадження у справі в частині вимог про визнання дійсним Державного акту на право постійного користування землею I-MK №000048, виданого на підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 12.06.1996р. № 134.

Повне рішення складено та підписано "18" червня 2012 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька