Рішення № 24882550, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/4946-2012 13.06.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерне страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", м. Київ

про стягнення 19 854,04 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Акціонерне страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" про стягнення 19 854,04 грн., з яких орендна плата в сумі 17 500,00 грн., вартість комунальних послуг у розмірі 788,48 грн., 3% річних у розмірі 225,84 грн., інфляційні у розмірі 175,00 грн. та пеня у розмірі 1 164,72 грн., нараховані за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно договору оренди нежитлового приміщення №1 від 06.08.2009 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою "за заначеною адресою не знаходиться" а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Неприбуття у судове засідання представників відповідача та прокуратури, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерне страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"), далі Орендар, та ФОП ОСОБА_1, далі Орендодавець, укладений договір оренди нежитлового приміщення №1 від 06.08.2009 р. , далі Договір.

Відповідно до п. 1.1 Договору даним договором регулюються правовідносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендарю в строкове платне користування нежитлового приміщення №316 площею 24,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2

Згідно з п. 4.1 Договору строк оренди складає 11 місяців з дати підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди з можливістю продовження при згоді сторін.

Пунктом 5.1 Договору плата за об'єкт оренди складає 3 500.00 грн. в місяць, а відповідно до п. 5.4 даного Договору орендна плата щомісячно перераховується орендарем у гривні в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця в строк до 05 числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця.

Відповідно до п. 5.9 Договору вартість комунальних послуг та електроенергії не входить в орендну плату та оплачується щомісячно по окремому рахунку, виставленому орендодавцем.

Згідно з п. 11.1 Договору даний договір вважається укладеним та вступає в дію з моменту його підписання сторонами та завірення печатками сторін та діє протягом 11 місяців. Пункт 11.6 Договору передбачає випадки дострокового розірвання Договору, до яких відносяться:

· за згодою сторін;

· за ініціативою орендаря згідно п. 11.6.1

· за ініціативою орендодавця у випадках, передбачених діючим законодавством та даним договором.

Відповідно до п. 11.6.1 Договору при розірванні Договору орендарем, орендар зобов'язаний повідомити про це орендодавця не менше, ніж за 1 місяць до запропонованого розірвання Договору.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі об'єкту оренди від 06.08.2009 р.

Враховуючи відсутність заперечень та претензій, сторонами була пролонгована дія Договору до 05.05.2012 р.

Позивачем на виконання умов п. 5.4 Договору на адресу відповідача направлялися рахунки на оплату орендних платежів за період з травня по вересень 2011 року на загальну суму 17 500,00 грн. та вартості комунальних послуг за серпень та вересень 2011 року на загальну суму 788,48 грн.

Проте, всупереч прийнятих обов'язків за Договором, орендар обов'язки з внесення орендної плати та інших платежів не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 17 500,00 грн. та 788,48 грн. відповідно.

Позивач стверджує, що відповідно до п. 9.3 Договору несвоєчасне виконання зобов'язання забезпечено неустойкою в розумінні вимог статті 549 ЦК України. Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 1 164,72 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 225,84 грн. за період прострочення грошового зобов'язання з 05.11.2011 р. по 10.04.2012 р. та інфляційні у розмірі 175,00 грн. за період прострочення грошового зобов'язання з 01.11.2011 р. по 01.04.2012 р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Належність доказів та їх правова оцінка здійснюється судом згідно вимог статті 43 ГПК України, оскільки ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом на підставі внутрішнього переконання керуючись законом. Позивачем згідно ст. 33 ГПК України доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди. Втім, відповідач доказів виконання зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного внесення ним орендної плати та інших платежів суду не надав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ст. 599 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ст. 193 ГК України. Зобов'язання за договором оренди щодо внесення орендної плати та інших платежів не припинилося виконання проведеним належним чином з боку відповідача.

Стосовно правомірності нарахування орендної плати та комунальних платежів за вересень 2011 року суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні.

25.08.2011 р. відповідачем на адресу позивача направлений лист, в якому відповідач повідомляв позивача про свій намір припинити Договір оренди з 01.09.2011 р.

В той же час, п. 11.6.1 Договору передбачає можливість дострокового розірвання Договору з ініціативи орендаря, зокрема при розірванні Договору орендарем, орендар зобов'язаний повідомити про це орендодавця не менше, ніж за 1 місяць до запропонованого розірвання Договору.

Тобто, суд відзначає, що даний пункт договору передбачає можливість дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря, що не є односторонньою відмовою від договору в розумінні положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Враховуючи лист відповідача від 25.08.2011 р. та умови пункту 11.6.1 Договору, Договір оренди не був достроково розірваний з 01.09.2011 року, а тому нарахування заборгованості з орендної плати та комунальних платежів за вересень 2011 року є правомірним.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання зі сплати орендних платежів у спірний період у розмірі 17 500,00 грн. за договором оренди. Вказана заборгованість відповідачем не визнана, доказів її погашення не надано.

Відповідно до п. 5.9 Договору вартість комунальних послуг та електроенергії не входить в орендну плату та оплачується щомісячно по окремому рахунку, виставленому орендодавцем.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача комунальних платежів у розмірі

788,48 грн. на підставі Договору.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі

18 288,48 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 164,72 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 225,84 грн. та інфляційних у розмірі 175,00 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору в сумі 1 609,00 грн. покладаються на відповідача у справі -Концерн "Військторгсервіс" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.06.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 18, 19, 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 627, 629, 638, 652,759 ЦК України, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 69, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Акціонерне страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерне страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13-Є, код ЄДРПОУ 31451838, на користь:

- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 95044, Автономна АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість у розмірі 18 288,48 грн., пеню в сумі 1 164,72 грн., три відсотки річних в сумі 225,84 грн., інфляційні у розмірі 175,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -18.06.12р.

Суддя Ю.О.Підченко