Рішення № 24882469, 20.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/7363-2012 20.06.12

За позовом Державної податкової інспекції у Солом»янському районі

міста Києва

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона -33»

Про стягнення 1 316, 68 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -по дов. №9 від 06.03.2012р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція У Солом»янському районі міста Києва звернулася з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона -33» 1 316,68 грн., мотивуючи тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договорів про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань з його боку, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, визначених ч. 12 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", є проведення роботи, пов'язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 "Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого (безхазяйного) та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним" визначено, що оцінка майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, зокрема безхазяйного майна, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, представників міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - місцеві податкові інспекції), органів (організацій), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (організацій), які здійснюватимуть розпорядження цим майном.

Місцеві податкові інспекції на основі актів опису, оцінки та передачі майна забезпечують здійснення загального контролю за повнотою та своєчасністю перерахування до державного бюджету виручки від реалізації майна, а також відповідних податків.

Між Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона 33" укладено ряд договорів про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, а саме: від 17.01.2011 № 1/11Д, від 19.02.2010 № 2/1 0Д, від 06.03.2009 № 2/09-Д та додаткова угода №1 від 20.10.2009р. до договору №2/09Д, від 19.05.2008 № 1/08Д.

За умовами цих договорів, позивач, як замовник, доручив відповідачу, як виконавцю, виконання послуг, пов'язаних з транспортуванням, належним зберіганням та реалізацією безхазяйного та іншого майна, яке переходить у власність держави. Серед іншого, відповідач зобов'язався прийняти майно за місцем його знаходження попредметно згідно з актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави або по акту приймання-передачі на відповідальне зберігання. Також відповідач взяв на себе зобов'язання щодо зберігання і належної охорони майна та його споживчих якостей.

Сторони також погодили, що з моменту передачі замовником майна представнику виконавця відповідальність за цілісність та збереження майна несе виконавець. У випадку нестачі та/або псування отриманого майна складається акт недостачі або псування майна, згідно якого виконавець сплачує до бюджету в десятиденний термін від дня подання вимоги замовником суму вартості пошкодженого та/або зіпсованого майна та майна, якого не вистачає, за ціною, вказаною в актах опису та попередньої оцінки майна (для майна, переданого на відповідальне зберігання).

На виконання умов зазначених вище договорів позивачем передано відповідачу на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності на загальну суму 217700,00 грн. згідно актів опису і оцінки № 3/10 від 10.03.2010, № 2/10 від 02.03.2010 та № 1/10 від 02.03.2010.

В подальшому, в ході інвентаризації майна, переданого відповідачу на відповідальне зберігання та реалізацію, виявлено нестачу частини майна на суму 1 316,68 грн., що відображено в акті №08/12 від 09.04.2012р.

12.04.2012р. позивач направив відповідачу вимогу про перерахування коштів до бюджету за майно, якого не вистачає, на загальну суму 1 316,68 грн. за вих. № 4410/10/19-311 від 12.04.2012р. Однак відповіді на претензію відповідач позивачу не надав.

Укладені між сторонами договори за своєю природою є договорами зберігання.

За договором зберігання (ст. 936 Цивільного кодексу України) одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 950 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили.

В силу положень ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику у зв'язку із втратою (нестачею) речі, відшкодовуються виконавцем у розмірі її вартості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав зобов'язання належним чином, оскільки не забезпечив зберігання переданого йому майна відповідно до умов договорів та законодавства. Жодного доказу на спростування цих обставин відповідачем не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості втраченого майна визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача і підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-33"(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 9 кв. 39, ідентифікаційний код 32775609, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь місцевого бюджету (рахунок 31416574700010, код 31010200, в ГУДКУ м. Києва МФО 820019, одержувач ВДК у Солом'янському районі м. Києва, код 26077951) 1 316 грн. 68 коп. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-33"(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 9 кв. 39, ідентифікаційний код 32775609, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) 1609 грн. 50 коп. судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення

складено 21.06.2012р