Рішення № 24882200, 18.06.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2012 р. Справа № 2/5007/59/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" (м.Житомир)

про стягнення 407993,24 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 407993,24грн. заборгованості, з яких: 397216,31грн. основного боргу, 1986,08грн. інфляційних, 8790,85грн. пені. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.06.2012р. (а.с.34).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2006 року між Філією "Новоград-Волинська ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" (покупець/відповідач) в особі начальника, який діяв на підставі положення про філію та доручення, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (продавець/позивач) було укладено договір №8 (а.с.11), за умовами якого продавець зобов'язується на протязі дії даного договору реалізувати покупцю паливо-мастильні матеріали (ПММ) з доставкою, по талонах та відпуск по відомостях (п..1.1. договору).

Загальна сума даного договору складає 7000000,00грн. з ПДВ, в тому числі: 20006 рік - 900000,00грн., 2007 рік - 1000000,00грн., 2008 рік - 1100000,00грн., 2009 рік - 1000000,00грн., 2010р. - 1000000,00грн., 2011 рік - 1000000,00грн., 2012 рік - 1000000,00грн. (п.1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору від 26.01.2006р., продавець зобов'язаний передати покупцеві у власність товар, названий у п.1.1. договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар від продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором (п.2.2. договору).

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 413179,80грн., що підтверджується довіреностями №232 від 03.10.2011 р., №266 від 01.11.2011 р., №293 від 01.12.2011 р., №17 від 02.01.2012 р. та видатковими накладними №ПП-001563 від 03.10.2011р. на суму 166566,47грн., №ПП-001754 від 01.11.2011 р. на суму 168501,13грн., №ПП-001896 від 01.12.2011 р. на суму 63391,80грн., №ПП-000124 від 02.01.2012р. на суму 14720,40грн. (а.с.12-19).

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати товару виконав частково на суму 15963,49грн., зокрема оплатив частину отриманого бензину А-95 в кількості 1590 літрів, перерахувавши на банківський рахунок Позивача 15963,49грн.

Оскільки за отримані паливно-мастильні матеріали відповідач розрахувався частково, позивач просить стягнути з відповідача борг, що на день розгляду справи становить 397216,31грн., що також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків (а.с.10).

За нормами ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.02.2012р. позивач надіслав відповідачу претензію щодо оплати заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.27).

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 8790,85 грн. - пені та 1986,08 грн. - інфляційних.

Частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 397216,31 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та інфляційних господарський суд враховує наступне.

У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що за прострочку оплати за поставлений товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми заборгованості.

Враховуючи строк поштового обігу - 5 днів та передбачений ст.530 ЦК України семиденний строк для виконання зобов'язання від дня отримання вимоги, строк виконання обов'язку по сплаті за придбаний товар у відповідача настав 29.02.2012р., тому вказані розрахунки мають обраховуватись саме з 29.02.2012р.

За період з 29.02.2012р. (строк виконання зобов'язання) по 18.04.2012р. (з розрахунку позивача), тобто за 49 днів, сума пені становить 8109,83грн. (397216,31х15,25%:366х49).

Таким чином, пеня в розмірі 8109,83рн. підлягає стягненню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1986,08грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних (а.с.8) суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 1191,65грн., нарахованих за період березня - квітня 2012 року на суму заборгованості 397216,31грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасну оплату паливо-мастильних матеріалів, поставлених за договором №8 від 26.01.2006 року, підлягають частковому задоволенню в сумі 1191,65грн. У задоволенні позову в частині стягнення 794,43грн. інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 75; код 32008278) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (11700, АДРЕСА_1; ід.номер НОМЕР_1) - 397216,31 грн. основного боргу, 1191,65 грн. інфляційних, 8109,83 грн. пені, 8130,35 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2 - відповідачу (рек.з повід.)