Рішення № 24879833, 25.06.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.06.2012 Справа № 0814/3660/2012

Номер провадження 2/0814/2009/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Васильєвій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № ZPXRRX03330043 від 11.04.2007 року ОСОБА_1, 11.04.2007 року отримала кредит у розмірі 8520,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2009 року.

Згідно умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

У порушення норм закону та умов договору, відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв'язку з чим, станом на 21.12.2011 року відповідач має заборгованість - 61952,87 гривень, яка складається з наступного: 7886,83 гривень - заборгованість за кредитом; 23711,97 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2249,28 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 24678,46 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 2926,33 гривень - штраф (процентна складова).

В зв'язку з вищевикладеним ПАТ КБ „Приватбанк" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 61952,87 гривень, а також судові витрати, які були ними понесені у зв'язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору в розмірі 619,53 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надавши при цьому письмові пояснення на заперечення відповідача. В яких чітко спростував посилання відповідача на положення ст. 258 ЦК України, про позовну давність в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), зазначивши, що відповідно до п.5.4 Договору, нарахування неустойки за цим договором, здійснюється протягом 3 років з дня коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано Позичальником. Крім того, пояснив суду, що відповідачка особисто підписала заяву позичальника № ZPXRRX03330043 від 11.04.2007 року, тим самим прийняла умови кредитування без будь-яких заперечень та доповнень.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, але її представник ОСОБА_2 проти вимог банку заперечувала, підтримала надані раніше відповідачкою заперечення проти позову. Пояснила суду, що позов не підлягає задоволенню, в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, оскільки відповідно до положень ст.. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Крім того, представник відповідача посилаючись на норми ст.. 266, 267 ЦК України, в яких передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно), зокрема, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, просить суд застосувати строк позовної давності, передбачений ст.. 258 ЦК України, який застосувати до основної вимоги та до додаткової вимоги, позовні вимоги банку залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, стаття 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтями 525 - 527 ЦК України передбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 615, 625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 11.04.2007 року уклали договір № ZPXRRX03330043, відповідно до умов якого 11.04.2007 року відповідачка отримала кредит у розмірі 8520,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2009 року.

Згідно умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Проте відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту не виконуються у повному обсязі у зв'язку з чим станом на 21.12.2011 року відповідач має заборгованість - 61952,87 гривень, яка складається з наступного: 7886,83 гривень - заборгованість за кредитом; 23711,97 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2249,28 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 24678,46 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 2926,33 гривень - штраф (процентна складова).

Що стосується посилання представника відповідача на застосування норм статей 258, 266, 267 ЦК України, щодо застосування позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), суд не приймає до уваги, оскільки, вони спростовуються умовами кредитного договору, який складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Дійсно норми вищевказаних статей передбачають застосування спеціальної та загальної позовної давності до вимог банку, щодо стягнення неустойки.

При цьому, положеннями статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом може бути збільшено за домовленістю сторін.

Відповідно до п.5.4. Договору нарахування неустойки за цим договором, здійснюється протягом 3 років з дня коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано Позичальником.

Враховуючи вищевикладені норми, сторони досягли згоди та уклали Кредитний договір в якому передбачили, що позовна давність, встановлена законом, збільшена за домовленістю сторін до 3 років, а відтак момент досягнення домовленості вважається таким, що настав. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка особисто підписала заяву позичальника № ZPXRRX03330043 від 11.04.2007 року, в якій зазначено, що вона ознайомлення та згодна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тим самим прийняла умови кредитування без будь-яких заперечень та доповнень.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача, заборгованості за кредитним договором № ZPXRRX03330043 від 11.04.2007 року, яка станом на 21.12.2011 року складає 61952,87 гривень.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 619,53 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 131, 212, 213, ЦПК України, ст.ст. 258, 266, 267, 259, 525, 526, 527, 615, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" (рах. № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № ZPXRRX03330043 від 11.04.2007 року в розмірі 61952 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" (рах. № 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) судовий збір в розмірі 619 (шістсот дев'ятнадцять) гривень 53 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Козлова