Рішення № 24879820, 25.06.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.06.2012 Справа № 0814/2511/2012

Номер провадження 2/0814/1618/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Васильєвій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача про стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначено, що 23.10.2010 року сторони по справі уклали шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, актовий запис № 565.

Від даного шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю, позивачкою по справі та знаходиться на повному її утриманні.

З моменту народження дитини внаслідок постійних суперечок та сварок із відповідачем подружжя мешкає окремо, спільного господарства не ведуть. Відповідач не надає жодної допомоги і не приймає участі у вихованні дитини.

Крім того, позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку та не має можливості утримувати себе самостійно, в зв'язку з чим потребує матеріального забезпечення з боку відповідача.

Аліментів на користь третіх осіб відповідач не сплачує. Крім того, відповідач офіційно працює і має стабільний заробіток.

В зв'язку з цим позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки та на її утримання у розмірі по 25 % від усіх видів заробітку.

ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивує тим, що оскільки позивачка вказує, що вони проживають окремо з моменту народження дитини та спільного господарства не ведуть, вважає, що подальше спільне життя неможливе, оскільки у подружжя немає наміру збереження сімейних стосунків.

В зустрічній позовній заяві також вказано, що фактично шлюбні відносини між подружжям припинилося в серпні 2011 року. ОСОБА_1 прийняла самостійно рішення, про переїзд на постійне місце проживання до м. Запоріжжя разом з донькою незважаючи на наявність умов для спільного проживання однією родиною в м. Донецьку. Виходячи з поведінки відповідача за зустрічним позовом, ОСОБА_2 прийшов до висновку, що між ними відсутні взаєморозуміння та втрачені почуття любові один до одного.

За такими обставинами позивач за зустрічним позовом, вважає, що подальше сумісне проживання разом з відповідачкою неможливе, їх шлюб необхідно розірвати. Надання строку на примирення вважає недоречним.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вказав, що спору майнового характеру у подружжя не має. Просив суд розглядати справу за його відсутністю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 первісну позовну заяву підтримала в повному обсязі, проти зустрічної позовної заяви не заперечувала та визнала її, просила суд про задоволення позовів.

Відповідач за первісним позовом в судове засіданні не з'явився, але при виконанні судового доручення про допит відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Разом з виконаним судовим доручення про допит відповідача ОСОБА_2 надав свої заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково. А саме, згоден сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 25 % свого заробітку щомісяця до досягнення донькою повноліття. Крім того, в запереченнях відповідач вказав, що після розлучення він продовжував надсилати дружині кошти на утримання доньки та на її утримання, що підтверджується копіями квитанцій про перерахунок коштів.

Що стосується вимоги, про стягнення 25 % із заробітку на утримання дружини ОСОБА_2 не згоден. Оскільки, в зв'язку зі станом здоров'я він не має змоги в повному обсязі утримувати ще й дружину. Так як, з 15.09.2011 року по 10.10.2011 року ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в терапевтичному відділенні міської лікарні № 11 з діагнозом - «хронический персистирующий гепатит с нарушением функции печеночных клеток». З цим захворюванням відповідач знаходиться на обліку в лікарняному закладі. Таким чином, виходячи зі стану здоров'я та необхідності грошових затрат на лікування, відповідач не має змоги надавати матеріальну допомогу на утримання дружини в тору розмірі, в кому вона просить. Згоден виплачувати на утримання дружини 1/8 частину від заробітку до досягнення дитиною трирічного віку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача за первісним позовом, вивчивши зустрічний позов суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 10 та ст.. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, ст.. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Згідно ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В судовому засіданні встановлено, що 23.10.2010 року сторони по справі уклали шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, актовий запис № 565. Від даного шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю, позивачкою по справі та знаходиться на повному її утриманні.

З моменту народження дитини внаслідок постійних суперечок та сварок із відповідачем подружжя мешкає окремо, спільного господарства не ведуть.

Крім того, позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку та не має можливості утримувати себе самостійно, в зв'язку з чим потребує матеріального забезпечення з боку відповідача.

ОСОБА_2 відповідач за первісним позовом надав до суду заперечення в яких зазначив, що він частково визнає вимоги позивача. А саме, згоден сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 25 % свого заробітку щомісяця до досягнення донькою повноліття. Крім того, в запереченнях відповідач вказав, що після розлучення він продовжував надсилати дружині кошти на утримання доньки та на її утримання, що підтверджується копіями квитанцій про перерахунок коштів.

Що стосується вимоги, про стягнення 25 % із заробітку на утримання дружини ОСОБА_2 не згоден. Оскільки, в зв'язку зі станом здоров'я він не має змоги в повному обсязі утримувати ще й дружину. Так як, з 15.09.2011 року по 10.10.2011 року ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в терапевтичному відділенні міської лікарні № 11 з діагнозом - «хронический персистирующий гепатит с нарушением функции печеночных клеток». З цим захворюванням відповідач знаходиться на обліку в лікарняному закладі. Таким чином, виходячи зі стану здоров'я та необхідності грошових затрат на лікування, відповідач не має змоги надавати матеріальну допомогу на утримання дружини в тору розмірі, в кому вона просить. Погодився виплачувати на утримання дружини 1/8 частину від заробітку до досягнення дитиною трирічного віку.

Аліментів на користь третіх осіб відповідач не сплачує. Крім того, відповідач офіційно працює і має стабільний заробіток.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та згідно зі ст.. 181 СК України одним із способів виконання батьками свого обов'язку щодо утримання дитини є стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), які присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 30% прожиткового мінімумом для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене та обставини справи, матеріальне становище платника аліментів та його стан здоров'я, а також те, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати для неї необхідні умови для її розвитку і забезпечення організації її життя, враховуючи передбачені законом обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову. А саме стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття. А також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою трирічного віку.

В процесі розгляду справи ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 зазначив, що подальше спільне життя неможливе, оскільки у подружжя немає наміру збереження сімейних стосунків, фактично шлюбні відносини між подружжям припинилося в серпні 2011 року. ОСОБА_1 прийняла самостійно рішення, про переїзд на постійне місце проживання до м. Запоріжжя разом з донькою. Виходячи з поведінки ОСОБА_1, ОСОБА_2 вважає, що між ними відсутні взаєморозуміння та втрачені почуття любові один до одного. Надання строку на примирення вважає недоречним. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказав, що спору майнового характеру у подружжя не має.

ОСОБА_1 у судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечувала.

В судовому засіданні встановлено, що фактично шлюбні відносини між подружжям припинилося в серпні 2011 року. Сторони по справі спільного господарства не ведуть, крім того, проживають окремо в різних містах.

Заслухавши пояснення відповідача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що сім'я розпалася повністю, не може бути збережена і позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що має істотне значення.

Згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відсутність у сторін майнових спорів, а також їх узгодженість щодо проживання дитини з матір'ю, дозволяють суду розірвати шлюб, укладений 23 жовтня 2010 року, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, актовий запис № 565, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прізвище після розірвання шлюбу відповідачу за зустрічним позовом залишити - «ОСОБА_1».

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 84, 110-112, 180, 181, 182, 191 СК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 224, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який працює інженером НЕК «УКРЕНЕРГО» Донецької енергетичної системи Чайкінські магістральні електричні мережі, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати з 20.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який працює інженером НЕК «УКРЕНЕРГО» Донецької енергетичної системи Чайкінські магістральні електричні мережі, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на утримання останньої, починаючи з 20.02.2012 року і до досягнення донькою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який працює інженером НЕК «УКРЕНЕРГО» Донецької енергетичної системи Чайкінські магістральні електричні мережі, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (р\р 31211206700006 в УДКУ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, ОКПО 38025423, МФО 813015, код суду 37408421) - судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, укладений 23 жовтня 2010 року зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, актовий запис № 565 - розірвати.

Прізвище після розірвання шлюбу відповідачу залишити - «ОСОБА_1».

Рішення суду є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом після набрання ним законної сили.

Відповідно до ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу РАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та про ставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Козлова