Рішення № 24879514, 29.05.2012, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 0806/98/2012

Номер провадження № 2/0806/255/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Імановій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 благодійного фонду милосердя ім.Н.Махна в інтересах свого члена ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської ради Запорізької області про захист і відновлення порушених прав власності та повернення власності з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

17.01.2012 року до суду звернувся ОСОБА_1 благодійний фонд милосердя ім.Н.Махна в інтересах свого члена ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської ради Запорізької області про захист і відновлення порушених прав власності та повернення власності з чужого незаконного володіння.

В позові позивач посилався на те, що ОСОБА_6 на прохання свого брата ОСОБА_6, який мешкає по сусідству, надав останньому з власного землекористування полосу землі шириною 0,8 м і довжиною 17 м вздовж будинку свого брата для додаткового входу до будинку, побудованого прямо на межі суміжного користування, що порушує чинне законодавство та будівельні норми, ОСОБА_6 свого часу побудував дерев`яну огорожу по межі, 08.12.2004 року ОСОБА_6 подарував будинок відповідачам: своєму сину та невістці, які домоглися зруйнувати нову огорожу, яка коштувала понад 6000 грн., ОСОБА_2 19.12.2011 року відкликав всі правочини, в ОСОБА_7 акті про право власності на землю вказано, що ОСОБА_6 має у приватній власності 0,24 га, але так як останній відкликав свої правочини, то вважають, що останній має право витребувати 17 кв. м. землі, які знаходяться у користуванні відповідачів, прохає визнати недійсними рішення органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо узгодження меж землеволодіння ОСОБА_2, відновити судом розмір землеволодіння ОСОБА_2 до 0,24 га, зобов`язавши першого і другого відповідача 17 кв.м., які їм не належать, повернути у власність ОСОБА_2 згідно до його акту на землю, визнати судом, що межі, вказані в ОСОБА_7 акті 1-ЗП №06159 на право приватної власності на землю в районі розташування будинку №166 по вул.9 Січня в м.Гуляйполе підлягають виправленню у зв`язку з відновленням розміру власності на землю, визнати судом, що дійсні розміри землекористування першого і другого відповідача протизаконні і перевищують їхнє обдарування по договору дарування ВВО №952660 від 08.12.2004 року, а будівництво будинку та сараю по вул.9 Січня 166 в м.Гуляйполе здійснено з грубими порушеннями чинного законодавства, в результаті чого грубо порушено права ОСОБА_2.

18.04.2012 року до суду звернувся ОСОБА_1 благодійний фонд милосердя ім.Н.Махна в інтересах свого члена ОСОБА_2 та ОСОБА_8 з доповненням до позовної заяви №5 від 17.01.2012 року, в яких посилався на те, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Запорізька область м.Гуляйполе вул. 9 січня 168 на підставі Державного акту 1-ЗП №06159 на право приватної власності на землю, рішенням №8 від 25.01.2001 року розмір земельної ділянки ОСОБА_6 був зменшений з 0,25 га до 0,24 га, тоді як останній згоди на це не надавав, вважає, що нові власники, відповідачі у справі, в результаті зловживань міськради та грубого порушення ст.103, 120 ЗК України збільшили своє землекористування з 0,15 га до 0,1660 га, вважає, що для відновлення меж землекористування необхідно повернути ОСОБА_6 17 кв.м. в районі додаткового проходу до будинку №166, земельну ділянку відповідачів розміром 0,1660 га визнати спірною і поділити порівну між сусідами, вважають, що ОСОБА_8 відповідно до ст.331 ЦК України має право власності на ті споруди, які зведені за його рахунок та його особистою працею, так останній за власний рахунок придбав будівельні матеріали і збудував у травні 2010 року паркан на місці старого, однак рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 року порушено право власності ОСОБА_8 на паркан, прохає відновити право власності ОСОБА_8, визнавши його право власності на паркан, що знаходиться між будинками №166 та №168 по вул.9 Січня в м.Гуляйполе, рішення ОСОБА_5 міської ради №8 від 25.01.2001 року скасувати як протиправне і незаконне, рішення ОСОБА_5 міської ради №18 від 31.07.2007 року щодо земельної ділянки для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку за адресою вул.9 Січня 166 скасувати як протиправне і незаконне та таке, що порушує право суміжних землевласників.

25.05.2012 року до суду звернулася представник відповідача ОСОБА_5 міської ради Запорізької області ОСОБА_9 з запереченнями на позов, в яких посилалася на те, що 15.01.2001 року ОСОБА_6 був виданий ОСОБА_7 акт на право приватної власності на земельну ділянку розміром 0,24 га, відповідно до Державного акту та матеріалів технічної документації рішенням №8 від 25.01.2001 року було внесено зміни до земельно-кадастрових книг з 0,25 га на 0,24 га, дане рішення не оскаржувалось, доказів того, що будинок та сарай побудовані з порушенням норм не надано, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, прохає відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі: ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 благодійний фонд милосердя ім.Н.Махна ОСОБА_10 позов підтримав, суду пояснивши, що ОСОБА_6 на прохання свого брата ОСОБА_6, який мешкає по сусідству, надав останньому з власного землекористування полосу землі шириною 0,8 м і довжиною 17 м вздовж будинку свого брата для додаткового входу до будинку, побудованого прямо на межі суміжного користування, що порушує чинне законодавство та будівельні норми, ОСОБА_6 свого часу побудував дерев`яну огорожу по межі, 08.12.2004 року ОСОБА_6 подарував будинок відповідачам: своєму сину та невістці, які домоглися зруйнувати нову огорожу, яка коштувала понад 6000 грн., ОСОБА_2 19.12.2011 року відкликав всі правочини, в ОСОБА_7 акті про право власності на землю вказано, що ОСОБА_6 має у приватній власності 0,24 га, але так як останній відкликав свої правочини, то вважають, що останній має право витребувати 17 кв. м. землі, які знаходяться у користуванні відповідачів, прохає визнати недійсними рішення органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо узгодження меж землеволодіння ОСОБА_2, відновити судом розмір землеволодіння ОСОБА_2 до 0,24 га, зобов`язавши першого і другого відповідача 17 кв.м., які їм не належать, повернути у власність ОСОБА_2 згідно до його акту на землю, визнати судом, що межі, вказані в ОСОБА_7 акті 1-ЗП №06159 на право приватної власності на землю в районі розташування будинку №166 по вул.9 Січня в м.Гуляйполе підлягають виправленню у зв`язку з відновленням розміру власності на землю, визнати судом, що дійсні розміри землекористування першого і другого відповідача протизаконні і перевищують їхнє обдарування по договору дарування ВВО №952660 від 08.12.2004 року, а будівництво будинку та сараю по вул. 9 Січня 166 в м.Гуляйполе здійснено з грубими порушеннями чинного законодавства, в результаті чого грубо порушено права ОСОБА_2, рішення ОСОБА_5 міської ради № 8 від 25.01.2001 року скасувати як протиправне і незаконне, рішення ОСОБА_5 міської ради №18 від 31.07.2007 року щодо земельної ділянки для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку за адресою вул. 9 Січня 166 скасувати як протиправне і незаконне та таке, що порушує право суміжних землевласників.

Відповідач: ОСОБА_5 міська рада Запорізької області, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Представник відповідачів ОСОБА_11В позов не визнав, суду пояснивши, що підстави для задоволення позову відсутні, так як позивач не надав суду доказів порушення права ОСОБА_6 відповідачами, пропущено строк позовної давності для звернення до суду, прохає відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, суду пояснивши, що їхня земельна ділянка не приватизована, прохає в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, прохає в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що є дружиною ОСОБА_6, у останнього розвинулась хвороба Паркінсона в зв`язку зі сварками за паркан, які виникли з 2010 року, свого часу вони збудували огорожу між домоволодіннями дерев`яну, згодом її син з невісткою збудували паркан з каменю та шиферу, на який витратили близько 6000 грн., вона отримала ОСОБА_7 акт на право власності на земельну ділянку на свого чоловіка, яка розташована за адресою: Запорізька область м.Гуляйполе вул.9 Січня 168.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що є дружиною ОСОБА_3 та невісткою ОСОБА_6, мешкає за адресою: Запорізька область м.Гуляйполе вул. 9 Січня 168 з 1985 року, вони з чоловіком збудували паркан між домоволодіннями з каменю та шиферу, на який витратили близько 6000 грн.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об`єктивному та беспосередньому досліджені наявних у справі доказів, встановив наступні обставини:

15.01.2001 року головою ОСОБА_5 районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_14 було видано ОСОБА_6 ОСОБА_7 акт на право приватної власності серії 1-ЗП №06159 на земельну ділянку розміром 0,24 га, розташовану на території м.Гуляйполе Запорізької області для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується копією Державного акту (а.с.10).

25.01.2001 року рішенням № 8 виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради Запорізької області Про вилучення та надання земельних ділянок внесено зміни до земельно-кадастрових книг згідно державних актів на право приватної власності на землю ОСОБА_2 по вул. 9 Січня 168 з 0,25 га на 0,24 га, що підтверджується копією цього рішення (а.с.72).

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходить з наступного:

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються п.6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, главою 5 ЦК УРСР Позовна давність, главою 19 ЦК України Позовна давність.

Відповідно до ч.1 п.2). ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 2).чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ст.71 ЦК УРСР (редакція 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право котрої порушено, встановлюється в три роки.

Відповідно до ст.76 ЦК УРСР (редакція 1963 року) відлік строку позовної давності починається від дня виникнення права на позов. Право на позов виникає від дня, коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про порушення свого права.

Так як позивач прохає скасувати рішення № 8 від 25.01.2001 року, яким зменшений розмір його приватизованої земельної ділянки з 0,25 га до 0,24 га то, строк позовної давності, передбачений ст.71 ЦК УРСР (редакція 1963 року), починає свій відлік відповідно до ст.76 ЦК УРСР (редакція 1963 року) з 25.01.2001 року.

25.01.2001 року позивачу було відомо про винесене рішення, так як останній як землевласник земельної ділянки, розташованої за адресою: Запорізька область м.Гуляйполе вул. 9 Січня 168 своїм підписом на плані меж земельної ділянки погодив її межі та її розмір 0,2370 га з землевласниками сусідніх ділянок та отримав ОСОБА_7 акт про право власності на земельну ділянку розміром 0,24 га.

Підстав для призупинення відліку строку позовної давності відповідно до ст.78 ЦК УРСР (редакція 1963 року) судом не встановлено.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Так як право на пред`явлення позову у позивача виникло з 25.01.2001 року з дати винесення рішення № 8 і не сплило до набрання чинності Цивільним кодексом України, а саме до 1 січня 2004 року і тому суд відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України застосовує позовну давність, встановлену для відповідних позовів Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

25.01.2004 року строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України для пред`явлення позову позивачем закінчився.

Позов пред`явлено до суду 17.01.2012 року.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так як представник відповідача ОСОБА_5 міської ради Запорізької області ОСОБА_9 в запереченнях проти позову прохає застосувати строк позовної давності, то суд відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України відмовляє в задоволенні позову в зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Суд не розглядає доповнення до позовної заяви, надану суду 18.04.2012 року, так як останні подані після початку розгляду справи по суті, змінюють предмет і підстави позову, так як вказується інша особа, в інтересах якої звертається ОСОБА_1 благодійний фонд милосердя ім ОСОБА_15, а саме: ОСОБА_8, якому як вважає представник позивача належить на праві приватної власності паркан, розташований між домоволодіннями № 168 та 166 по вул. 9 Січня в м.Гуляйполе Запорізької області, що свідчить про перевищення представником позивача ОСОБА_1 благодійного фонду милосердя ім ОСОБА_15 ОСОБА_10 права позивача, передбаченого ч.2 ст.31 ЦПК України, відповідно до якої крім прав та обов`язків, визначених у статті 27 ЦПК України, позивач має право протягом всього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. До початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

А тому позов не підлягає задоволенню, як такий, що не підтверджений встановленими обставинами і наданими суду доказами.

Керуючись ст.ст. 8-11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.256, 257, 261, 267 ЦК України, п.6 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 благодійного фонду милосердя ім.Н.Махна в інтересах свого члена ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської ради Запорізької області про захист і відновлення порушених прав власності та повернення власності з чужого незаконного володіння залишити без задоволення.

З повним текстом рішення сторони мають право ознайомитися 01.06.2012 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_16