Ухвала суду № 24872974, 22.06.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 205/1107/2012 Провадження № 22-ц/0290/1882/2012Головуючий в суді першої інстанції:Верьовочніков В.М.Категорія: 27 Доповідач: Гуцол П. П.22.06.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2012 м. Вінниця

Справа № 2/504/12 Суддя 1-ї інстанції:Верьовочніков В.М.

Провадження № 22-ц/0290/1882/2012 Суддя-доповідач: Гуцол П.П.

Категорія: 27

21 червня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Гуцола П.П.

Суддів: Денишенко Т.О., Зайцева А.Ю.,

При секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк»на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.04.2012 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу , -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.04.2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" (м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111 КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №VIXRRX11990105 від 24.07.2008 року станом на 14.12.2011 року у виді боргу за кредитом в розмірі 1494 гривні 47 копійок, суми заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 275 гривень 63 копійки та суми щомісячної комісії в розмірі 151 гривня 65 копійок, а всього боргу в сумі 1921 гривня 75 копійок, а також 214 гривень 60 копійок судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ПАТ КБ «ПриватБанк»подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.Посилається на неповне з'ясування та недоведеність всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позов ПАТ КБ «ПриватБанк»суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст.1055 УК України кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.1,3,4,5 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У відповідності до вимог ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Встановлено, що ЗАТ «ПриватБанк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого згідно статуту, є позивач в справі, та відповідачка ОСОБА_3 уклали кредитний договір №VIXRRX11990105 від 24.07.2008 року, що підтверджується копією останнього, за умовами якого позивачці надано кредит в розмірі 6738,55 грн. із строком погашення згідно встановленого графіку не пізніше 22.07.2009 року із сплатою 1% на місяць та додатково щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту а розмірі 16,85 грн.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованість ОСОБА_3 за договором кредиту №VIXRRX11990105 від 24.07.2008 року перед позивачем станом на 14.12.2011 року становить: 1494,47 грн. - заборгованість за кредитом, 275,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 151,65 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Суд першої інстанції з чим погоджується колегія суддів не прийняв до уваги вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідачки пені та штрафних санкцій, визначених застереженими позивачем Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") ("Стандарт"), оскільки сторонами не додержано визначених законом обов'язкових вимог письмової форми правочину, пов'язаних із обміном сторонами відповідним документом, що не застережено стосовно його складення у кількох екземплярах, кожний з яких має силу оригіналу; а також його не підписано відповідачкою, як стороною відповідного правочину, що у сукупності становить визначені законом підстави вважати даний правочин нікчемним. Натомість нікчемність останнього не з вказаних причин не становить правового наслідку для відповідачки щодо виконання даних умов, що за вищенаведеною нормою закону може бути застосовано судом з власної ініціативи.

Таким чином, вимоги позивача є справедливими лише в частині взаємно підписаних умов правочину, так як заявлені до стягнення суми в цій частині узгоджуються з представленим розрахунком станом на 14.12.2011 року щодо стягнення загальної заборгованості за кредитом, по процентам за користування кредитом та по комісії за користування кредитом в сумі 1494,47 грн., не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.04.2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: