Ухвала суду № 24871753, 12.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2012 р. м. Київ К-14516/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 року по справі № 2-а-8791/08/1570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року Закрите акціонерне товариство «Одеський коньячний завод»звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень: №0000121620/0 від 12.03.2008 року та №0000121620/1 від 23.05.2008 року, якими позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2865069 грн. (2728637 грн. податку; 136432 грн. фінансових санкцій).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову та визнання недійсним спірних податкових повідомлень-рішень з мотивів безпідставності їх прийняття.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.01.2008 року ЗАТ «Одеський коньячний завод»надало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2007 року №148.

25.02.2008 року СДПІ по роботі з ВВП у м. Одесі проведено документальну невиїзну перевірку вказаного уточнюючого розрахунку, за результатами якої складено акт від 27.02.2008 року №69/16-20/00412056/16, в якому зроблені висновки, що відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємства від'ємного значення податкового зобов'язання суперечить чинному законодавству.

На підставі цього акту та в результаті процедури адміністративного оскарження СДПІ по роботі з ВВП у м. Одесі прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що якщо платник податків самостійно визначає податкове зобов'язання у податковій декларації, то воно вважається самостійно узгодженим і підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Додатком до Порядку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143 встановлені правила заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

З матеріалів справи вбачається, що скористувавшись правом, передбаченим ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач подав уточнюючий розрахунок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що розрахунки позивача здійснені з повним дотриманням положень Порядку і не містять будь-якої арифметичної помилки.

Враховуючи, що відповідно до абзацу 2 п.«в»пп.4.2.4 п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», камеральна перевірка проводиться виключно на підстав даних, зазначених у податкових деклараціях, відповідач повинен був обгрунтувати свої висновки (про допущення позивачем арифметичних помилок) наведенням відповідних розрахунків безпосередньо з такими показниками. Однак, з акту перевірки обґрунтування даних висновків не вбачається.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в декларації з податку на прибуток підприємства від 09.02.2007 року по коду рядку 14 «Податкове зобов'язання звітного періоду»позивач відобразив показник з позитивним значенням, що повністю відповідає вимогам Порядку.

Разом з тим, можливість відображення в рядку 7 уточнюючого розрахунку суми податкового зобов'язання з від'ємним значенням (що свідчить про переплату цього податку, яку було розраховано у зв'язку з виявленням помилки) передбачена Порядком.

Так, згідно Порядку, у рядку 7 відображається - сума недоплати (+) або переплати (-), нарахованої у зв'язку з виправленням помилки, а рядок 8 заповнюється у разі, якщо рядок 7 має позитивне значення (тобто, передбачено, що значення може бути і від'ємним).

Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що в рядку 7 уточнюючого розрахунку (на відміну від рядку 14 податкової декларації) податкове зобов'язання звітного періоду може мати як позитивне, так і від'ємне значення.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 року по справі № 2-а-8791/08/1570 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 15.06.2012р.

Суддя Г.К. Голубєва