Ухвала суду № 24871665, 05.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 року м. Київ К-24878/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року по справі № 2а-27029/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Інвест-Ресурс»до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання рішення протиправним та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Інвест-Ресурс»звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення № 00005523343 від 17.04.2009 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 року, позов задоволено; визнано протиправним спірне рішення податкового органу, з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Науково-виробнича компанія «Інвест-Ресурс»складено акт від 08.04.09 року за № 646\23-34250571, в якому встановлене порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а саме: не оприбуткування в касі підприємства 06.03.2007 року готівкових коштів у загальній сумі 17 500 грн., які отримані підприємством від засновників в якості внесків до статутного фонду.

На підставі результатів вказаної перевірки, 17.04.2009 року відповідачем прийняте рішення № 0000552343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 87 500 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції тобто міри організаційно-правового або майнового характеру, направлені на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно приписів ст. 239 Господарського кодексу України, ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосування фінансових санкцій знаходиться в межах повноважень органів державно податкової служби.

Зазначений штраф є адміністративно-господарською санкцією, адже є заходом майнового характеру, спрямованого на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судами вірно визначено, що застосовані до позивача фінансові санкції, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, є адміністративно-господарськими санкціями, а оспорюване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій прийняте за межами річного строку з дня порушення встановлених законодавчими актами правил оприбуткування готівки, тому зазначене рішення не відповідає вимогам закону.

В зв'язку із встановленим судами фактом порушення відповідачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій, визначеного ст. 250 ГК України, є вірним судовий висновок про протиправність прийняття спірного податкового рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачу.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року по справі №2а-27029/09/1270 залишити без змін.

Справу № 2а-27029/09/1270 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.