Ухвала суду № 24870833, 30.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р.Справа № 2а-12874/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

представника позивача - Овчаренко Н.В.,

представника відповідача - Федоренка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-12874/11/2070

за позовом Підприємства Олексіївської виправної колонії №25 Управління державного департаменту України з питань покарань в Харківській області

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28.09.2011 року позивач - Підприємство Олексіївської виправної колонії №25 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області - звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 08.07.2011 року №0003132305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевіркою порівняння первинних бухгалтерських та податкових документів не встановлено розбіжностей між наявністю первинних документів та задекларованих показників на підставі таких документів. Також позивач посилався на договори, укладені між Підприємством Олексіївської виправної колонії №25 та його контрагентами, документи первинного бухгалтерського обліку та податкові документи, які в сукупності свідчать про реальність угод, укладених між Підприємством Олексіївської виправної колонії №25 та ТОВ "ІТЕР", ТОВ "Компанія "Істсервіс", ФОП ОСОБА_3, ПП "Світ Кассандри-350", ПП "Завод Кремінь".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року адміністративний позов Підприємства Олексіївської виправної колонії №25 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення -задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0003132305 від 08.07.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Підприємство ОВК №25 зареєстровано Виконавчомим комітетом Харківської міської ради 07.08.1995 року за №10067169179.

На підставі направлень від 06.06.2011 року №859, №860, виданих ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.06.2011 року №1223 в період з 07.06.2011 року по 20.06.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка Підприємства ОВК №25 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №2721/2305/08680879 від 25.06.2011 року. (Т.1 а.с. 20-29)

Відповідно до висновків акту перевірки №2721/2305/08680879 від 25.06.2011 року, Підприємством ОВК №25 порушено п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість в розмірі 36345 грн., у тому числі: травень 2010 року - завищення на 420 грн., серпень 2010 року - завищення на 33015 грн., вересень 2010 року - завищення на 1950 грн., січень 2011 року - завищення на 960 грн.

Сутність порушень Підприємства ОВК №25, встановлених актом перевірки, полягає у тому, що контрагентами Підприємства ОВК№25 були допущені порушення вимог законодавства, а саме:

-ТОВ "ІТЕР" порушено ст.228 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV, п.1.32 ст.1, ст.4, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 року №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, ст.3, ст.4, п.7.3, п.7.4. ст.7 Закону України №168/97-ВР, ст.185, ст.188, ст.192 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VІ. Підставою для такого висновку є посилання відповідача на те, що ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "ІТЕР"з питань правильності визначення податку на прибуток та податку додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.01.2011 року, про що складено акт №714/23-3/33122033 від 09.03.2011 року. Актом перевірки ДПІ у Київському районі м.Харкова встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ТОВ "ІТЕР"у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, та нікчемність укладених від його імені правочинів, що порушують публічний порядок. Внаслідок цього, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ "ІТЕР" товару на загальну суму 1859,76 грн., з яких ПДВ складає 309,96 грн. за травень 2010 року та про нікчемність правочину, вчиненого у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ "ІТЕР".

-ТОВ "Компанія Істсервіс" порушено п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 року №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, ст.3, ст.4, ст.7 Закону України №168/97-ВР. Підставою для такого висновку є посилання відповідача на те, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Компанія Істсервіс"з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень-грудень 2010 року, про що складено акт №603/23-05/36988381 від 09.03.2011 року. Актом перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ТОВ "Компанія Істсервіс"у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, та нікчемність укладених від його імені правочинів, що порушують публічний порядок. Внаслідок цього, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ "Компанія Істсервіс"товару на загальну суму 660,00 грн., з яких ПДВ складає 110,00 грн. за травень 2010 року та про нікчемність правочину, вчиненого у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ"Компанія Істсервіс".

- ФОП ОСОБА_3 порушено п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР. Підставою для такого висновку є посилання відповідача на те, що ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ "Оптдевайс"з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 05.01.2011 рік, про що складено акт №132/17-214/НОМЕР_1 від 14.02.2011 року. Актом перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова було констатовано неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, та нікчемність укладених від його імені правочинів. Внаслідок цього, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ФОП ОСОБА_3 товару на загальну суму 11700,00 грн., з яких ПДВ складає - 1950,00 грн. за вересень 2010 року та про нікчемність правочину, вчиненого у перевіряємому періоді між позивачем та ФОП ОСОБА_3

-ПП "Світ Кассандри-350" порушено п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, ст.3, ст.4, п.7.3, п.7.4. ст.7 Закону України №168/97-ВР, ст.185, ст.188, ст.192 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VІ. Підставою для такого висновку є посилання відповідача на те, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП "Світ Кассандри-350"з питань правильності визначення податку на прибуток та додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року, про що складено акт №718/10-018/33677233 від 09.03.2011 року. Актом перевірки ДПІ у Київському районі м.Харкова встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ПП "Світ Кассандри-350"у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, та нікчемність укладених від його імені правочинів, що порушують публічний порядок. Внаслідок цього, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ПП "Світ Кассандри-350"товару на загальну суму 5760,00 грн., з яких ПДВ складає 960,00 грн. за січень 2011 року та про нікчемність правочину, вчиненого у перевіряємому періоді між позивачем та ПП "Світ Кассандри-350".

-ПП "Завод Кремінь" порушено ст.4, п.7.4. ст.7 Закону України №168/97-ВР. Підставою для такого висновку є посилання відповідача на те, що ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП"Завод Кремінь"з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ підприємства ПП "Завод Кремінь"під час здійснення фінансово-господарських відносин з підприємством ТОВ "Елфра Дисплей"за серпень 2010 року, про що складено акт №354/23-4/36670665 від 01.02.2011 року. Актом перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ПП "Завод Кремінь"у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, та нікчемність укладених від його імені правочинів, що порушують публічний порядок. Внаслідок цього, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ПП "Завод Кремінь"товару на загальну суму 198087,80 грн., з яких ПДВ складає 33014,63 грн. за серпень 2010 року та про нікчемність правочинів, вчинених у перевіряємому періоді між позивачем та ПП "Завод Кремінь".

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003132305 від 08.07.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі на 45431,25 грн., з яких основний платіж -36345,00 грн. та штрафна санкція -9086,25 грн., за порушення пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

Підприємством ОВК №25 надіслане заперечення №4/9-6855/хр від 30.06.2011 року на акт перевірки, яке залишене відповідачем без задоволення (лист про результати розгляду заперечень до акту перевірки №13819/10/23-5 від 30.06.2011 року).

Також, позивачем, в порядку визначеному Податковим кодексом України, проведено процедуру апеляційного оскарження податкового повідомлення -рішення.

Так, Підприємство ОВК №25 звернулось зі скаргою №4/9-7571/хр від 21.07.2011 року до Державної податкової адміністрації у Харківській області. Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області №3410/10/25-203 від 29.07.2011 року скарга залишена без розгляду у зв'язку з пропущенням строків подання такої скарги.

Не погодившись із винесеним відповідачем податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підприємство ОВК №25, ТОВ "ІТЕР", ТОВ "Компанія "Істсервіс", ФОП ОСОБА_3, ПП"Світ Кассандри-350", ПП "Завод Кремінь"під час здійснення спірних правочинів в періоді, що перевірявся податковим органом, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що підтверджується відповідно актом перевірки №2721/2305/08680879 від 25.06.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство ОВК №25 придбавало у ТОВ "ІТЕР"склотканину, що підтверджується наступними первинними документами: банківська виписка за особовим рахунком від 28.05.2010 року, платіжне доручення №831 від 28.05.2010 року на суму 1859,76 грн., податкова накладна №10280504 від 28.05.2010 року, видаткова накладна №150 від 31.05.2010 року, подорожній лист №556 від 31.05.2010 року, внутрішня накладна №1476 від 31.05.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №201/323.

Також, Підприємство ОВК №25 придбавало у ТОВ "Компанія Істсервіс"папір Berga Speed A4, що підтверджується наступними первинними документами: банківська виписка за особовим рахунком від 28.05.2010 року, платіжне доручення №842 від 28.05.2010 року на суму 660,00 грн., податкова накладна №1140 від 21.05.2010 року, видаткова накладна №КИ0/0001140 від 21.05.2010 року, подорожній лист №525 від 21.05.2010 року, внутрішня накладна №1359 від 21.05.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/262.

Угода на придбання склотканини між Підприємством ОВК №25 та ТОВ "ІТЕР"та угода на придбання паперу Berga Speed A4 між Підприємством ОВК№25 та ТОВ "Компанія Істсервіс", як встановлено судом з пояснень представника позивача, укладались в усній формі, що не суперечить приписам ст.205, ст.206 Цивільного кодексу України. Так, згідно з положеннями ст.205, ст.206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсності. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Матеріалами справи підтверджується, що претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, укладеного між позивачем і ТОВ"ІТЕР"та між позивачем і ТОВ "Компанія Істсервіс", до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за господарськими операціями з поставки товару суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки не висував.

Підприємством ОВК №25 віднесено до складу податкового кредиту ПДВ суму податку на додану вартість за податковою накладною №10280504 від 28.05.2010 року, виписаною ТОВ"ІТЕР" та за податковою накладною №1140 від 21.05.2010 року, виписаною ТОВ "Компанія Істсервіс", які були відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за перевіряємий період.

Таким чином, наявна первинна бухгалтерська документація в сукупності свідчить про реальність виконання правочинів, укладених між Підприємством ОВК №25 і ТОВ"ІТЕР"та Підприємством ОВК №25 і ТОВ "Компанія Істсервіс".

Між Підприємством ОВК №25 та ФОП ОСОБА_3 у письмовій формі укладено договір продажу №2 від 01.09.2010 року. Згідно з умов договору ФОП ОСОБА_3 зобов'язується передати у власність належний йому товар (ступицю) Підприємству ОВК №25, а Підприємство ОВК №25 зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах даного договору. Виконання зобов'язань за цим договором підтверджується наступними первинними документами: банківська виписка за особовим рахунком від 02.09.2010 року, платіжне доручення №1383 від 02.09.2010 року на суму 11700,00грн., податкова накладна №284 від 02.09.2010 року, видаткова накладна №187 від 14.09.2010 року, подорожній лист №929 від 14.09.2010 року, внутрішня накладна №2748 від 14.09.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/75.

Згідно договору купівлі-продажу №030102 від 03.01.2011 року між Підприємством ОВК №25 та ПП "Світ Кассандри-350", Підприємство ОВК №25 придбавало у ПП "Світ Кассандри-350" поролон, що підтверджується наступними первинними документами: банківська виписка за особовим рахунком від 31.01.2011 року, платіжне доручення №162 від 31.01.2011 року на суму 5760,00 грн., податкова накладна №2801 від 31.01.2011 року, видаткова накладна №2802 від 31.01.2011 року, подорожній лист №124 від 31.01.2011 року, внутрішня накладна №218 від 31.01.2011 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/176.

Між Підприємством ОВК №25 та ПП "Завод Кремінь" укладено письмовий договір про виготовлення і постачання автопричепів №5 від 01.01.2010 року.

За даним договором Підприємство ОВК №25 придбавало у ПП "Завод Кремінь" комплектуючі вироби. На підтвердження реальності виконання договору підприємством надані:

- банківська виписка за особовим рахунком від 02.08.2010 року, податкова накладна №287 від 04.08.2010 року, видаткова накладна №287 від 04.08.2010 року, подорожній лист №612 від 03.08.2010 року, внутрішня накладна №2570 від 04.08.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/71 (амортизатор "Жигулі"), картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/116 (підсвітка номера), картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/117 (втулка ресора "Волга", втулка ресора "Москвич", втулка амортизатору),

- банківська виписка за особовим рахунком від 05.08.2010 року, податкова накладна №328 від 17.08.2010 року, видаткова накладна №328 від 17.08.2010 року, подорожній лист №661 від 17.08.2010 року, внутрішня накладна №2491 від 17.08.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/71 (амортизатор "Жигулі"), картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/98 (катафот трикутниковий), картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/110 (ресора),

- банківська виписка за особовим рахунком від 13.08.2010 року, податкова накладна №345 від 21.08.2010 року, видаткова накладна №345 від 21.08.2010 року, подорожній лист №682 від 21.08.2010 року, внутрішня накладна №2490 від 21.08.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/117 (втулка ресора "Волга"), картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/110 (ресора),

- банківська виписка за особовим рахунком від 20.08.2010 року, податкова накладна №357 від 25.08.2010 року, видаткова накладна №357 від 25.08.2010 року, подорожній лист №683 від 25.08.2010 року, внутрішня накладна №2644 від 25.08.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №201/32,

- банківська виписка за особовим рахунком від 25.08.2010 року, податкова накладна №362 від 27.08.2010 року, видаткова накладна №362 від 27.08.2010 року, подорожній лист №692 від 27.08.2010 року, внутрішня накладна №2644 від 25.08.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/100 (сальник), картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/110 (ресора), картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/342 (диски),

- банківська виписка за особовим рахунком від 30.08.2010 року, податкова накладна №378 від 31.08.2010 року, видаткова накладна №378 від 31.08.2010 року, подорожній лист №702 від 31.08.2010 року, внутрішня накладна №2524 від 31.08.2010 року, картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів №202/97.

Єдиною підставою визначення порушень Підприємства ОВК №25, згідно з актом перевірки №2721/2305/08680879 від 25.06.2011 року, є акти:

-№714/23-3/33122033 від 09.03.2011 року позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "ІТЕР" з питань правильності визначення податку на прибуток та додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.01.2011 року, складений ДПІ у Київському районі м. Харкова;

-№603/23-05/36988381 від 09.03.2011 року позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компанія Істсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень-грудень 2010 року, складений ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова;

-№132/17-214/НОМЕР_1 від 14.02.2011 року позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ "Оптдевайс"з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 05.01.2011 рік, складений ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова;

-№718/10-018/33677233 від 09.03.2011 року позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Світ Кассандри-350"з питань правильності визначення податку на прибуток та додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року, складений ДПІ у Київському районі м. Харкова;

-№354/23-4/36670665 від 01.02.2011 року позапланової невиїзної документальної перевірки ПП"Завод Кремінь" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ підприємства ПП "Завод Кремінь" під час здійснення фінансово-господарських відносин з підприємством ТОВ "Елфра Дисплей" за серпень 2010 року, складений ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

В той час як порушень безпосередньо Підприємством ОВК №25 податкового законодавства під час перевірки податковим органом не встановлено.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно -суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На час укладення договору та проведення господарських операцій з ТОВ "ІТЕР", ТОВ "Компанія Істсервіс", ФО-П ОСОБА_3, ПП "Світ Кассандри-350", ПП "Завод Кремінь", вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні, які були виписані контрагентами позивача не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач відповідно до положень п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" мав право на віднесення до складу податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за отримані товари (роботи, послуги), відповідно до податкових накладних отриманих від контрагентів позивача.

З матеріалів справи убачається, що Підприємством ОВК №25 фактично оплачено та отримано товар, що підтверджується вищенаведеними документами, та виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

Вказаний товар оплачено позивачем у повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників спірних угод на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач правомірно, після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому постачальникові (продавцеві) у складі ціни придбання.

Згідно з приписами п.10.2 ст.10 Закону "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Закон №168/97-ВР не містить норм, які б пов'язували право платника податку на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг), із фактом декларуванням постачальником своїх податкових зобов'язань та сплатою їх до бюджету.

Отже, у разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

З урахуванням вимог п.1.3 ст.1 та ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету України.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ "ІТЕР", ТОВ "Компанія Істсервіс", ФО-П ОСОБА_3, ПП "Світ Кассандри-350", ПП "Завод Кремінь" договори є нікчемними відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також суд зазначає, що вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "ІТЕР", ТОВ "Компанія Істсервіс", ФО-П ОСОБА_3, ПП "Світ Кассандри-350", ПП "Завод Кремінь" та Підприємством ОВК №25 та підтверджували висновки акту перевірки №2721/2305/08680879 від 25.06.2011 року про нікчемність вчинених правочинів.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів зазначає, що укладені договіри не визнані у встановленому законом порядку недійсними, а також немає інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то колегія суддів зазначає, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "ІТЕР", ТОВ "Компанія Істсервіс", ФО-П ОСОБА_3, ПП "Світ Кассандри-350", ПП "Завод Кремінь" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи позивача та ТОВ "ІТЕР", ТОВ "Компанія Істсервіс", ФО-П ОСОБА_3, ПП "Світ Кассандри-350", ПП "Завод Кремінь" за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що Підприємством Олексіївської виправної колонії №25 Управління державного департаменту України з питань покарань в Харківській області сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, не встановлено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0003132305 від 08.07.2011 року не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-12874/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2012 р.