Ухвала суду № 24870688, 20.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 р.Справа № 2а-1870/641/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Деревообробка" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1870/641/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Деревообробка"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

20.01.2012 року позивач - Відкрите акціонерне товариство "Деревообробка" - звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому, з урахуванням заяви про уточнення до позову, просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.12.2011 року №00013121502/105727 та податкову вимогу від 23.01.2012 року №92 на суму 59 998 грн. 11 коп., з них: за основним платежем 56 228 грн. 16 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. та 3 768 грн. 95 коп. - пеня.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року, ухвалити постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Письмових заперечень проти апеляційної скарги не надійшло.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, на підставі договору оренди від 11.04.2003р., укладеного з Сумською міською радою, орендував земельну ділянку, яка розташована в м. Суми по вул. Воєводіна, 27, площею 3,0662 га (а.с.9-11). Умовами договору (п. 2.3 договору) передбачено, що орендна плата на рік становить 1,1% від грошової оцінки землі.

Договір оренди земельної ділянки по вул. Воєводіна, 27. м. Суми, від 11.04.2003 року укладений між Сумською міською радою та ВАТ "Деревообробка", згідно рішення Господарського суду Сумської області від 21.12.2010 року №18/124-10 та заяви ВАТ "Деревообробка" від 08.06.2011 року, достроково припинено, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 08.06.2011 р. № 123/01-46 (а.с.12).

23.06.2011 року за №123910 ВАТ "Деревообробка" подано до ДПІ в м.Суми податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності. (а.с. 40-41), в якому позивач задекларував податкове зобов'язання на суму 32 881 три. 76 коп.

15.12.2011р. уповноваженою особою ДПІ в м.Суми проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік (а.с. 6-8), за результатами якої складено акт від 15.12.2011 року №9147/152/31930492. Зважаючи на дострокове припинення дії договору оренди, дані платника перевірялися за період з 01.01.2011 року по 07.06.2011 року.

В ході перевірки встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 р. в розмірі 1,1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної га комунальної власності за січень - червень 2011р. на 56 228 грн. 16 коп. (а.с, 8).

29.12.2011 р. на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0013121502/105727 (а.с. 5), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб на суму 56 229 грн. 16 кой., в т.ч. 56 228 грн. 16 коп. за основним платежем, 1.00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

23.01.2012 року ДПІ в м. Суми надіслано ВАТ "Деревообробка" податкову вимогу від 23.01.2012 року №92 із зазначенням податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями з орендної плати усього 59998,11 грн., в т.ч. : за основним платежем - 56228,16 грн., за штрафними санкціями - 1,00 грн., пеня - 3768,95 грн. (а.с. 22)

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням від 29.12.2011 року №00013121502/105727 та податковою вимогою від 23.01.2012 року №92, для захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовивши в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні с платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011 року визначається Податковим кодексом України (далі ПК України).

Так, підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також угод, що не передбачені законом але є такими, що йому не суперечать. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених іншими нормативно-правовими актами, щодо окремих видів договорів (ч.7 ст. 179 ГК України)

Відповідно до вимог п.288.1. та п.288.4. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Згідно п.п.288.5.1 п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, має становити 3% від їх грошової оцінки.

Матеріалами справи підтверджується, що сума орендної плати за землю за січень-червень 2011 рік, яка визначена платником в податковій декларації, є менша ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при обчисленні суми орендної плати на 2011 рік ВАТ "Деревообробка" застосовано плату за землю у розмірі 1.1% від нормативної грошової оцінки відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2003 року, тобто, без урахування норм Податкового кодексу.

Зазначене порушення призвело до заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень - червень 2011 року за січень-червень 2011 року на загальну суму 56 228 грн. 16 коп.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, тому з 01.01.2011 року позивач повинен сплачувати річну суму платежу орендної плати - не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ст. 274 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові зобов'язання ВАТ "Деревообробка" по орендній платі за землю на 2011 рік повинні становити 89 109 грн. 96 коп., а не 32 881 грн. 78коп., як це зазначено позивачем в податковій декларації з плати за землю за 2011 рік (а.с.40-41).

Щодо доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі стосовно неврахування умов договору оренди від 11.04.2003 року між Сумською міською радою та ВАТ «Деревообробка», згідно якого визначена ставка податку 1,1 %, колегія суддів зазначає наступне.

Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обов'язок, а не зобов'язання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у ВАТ «Деревообробка» незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про плату за землю", за порушення даного Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Згідно п. 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та абз. першого п. 123.1 ст. 123 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу суми податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб внаслідок виявленого під час перевірки заниження суми податкового зобов'язання, заявленого в податковій декларації, а отже, і застосування до позивача штрафної санкції на підставі п. 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України спірним податковим повідомленням-рішенням, є правомірним.

Підпунктом 59.1.1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п. 60.1.4, 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Зважаючи на те, що податкова вимога була виключена податковим органом з обліку нарахування у поточному році, що підтверджується копією зворотнього боку облікової картки платника (а.с. 51), тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про скасування податкової вимоги №92 від 23.01.2012 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Деревообробка" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1870/641/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.