Ухвала суду № 24870579, 29.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р.Справа № 2-а/1570/3582/2011

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АЙСТЬЮД»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про невизнання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року; анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року; невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «АЙСТЬЮД»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Приморському районі міста Одеси про невизнання декларації ПП «АЙСТЬЮД»з податку на додану вартість за лютий 2011 року податковою звітністю; визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Приморському районі міста Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «АЙСТЬЮД; визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Приморському районі міста Одеси про невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року ПП «АЙСТЬЮД»податковою звітністю; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року ПП «АЙСТЬЮД»податковою звітністю.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року адміністративний позов -задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову -відмовити. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Колегією суддів замінена сторона у справі, саме неналежного відповідача: Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси замінено на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби згідно з постановою КМ України від 21.09.2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання: ПП «АЙСТЬЮД»повідомлялось судом за єдиною відомою адресою, але поштовий конверт повернувся з відміткою про незнаходження за вказаною адресою (а.с.136), при цьому суд вважає позивача сповіщеним належним чином,

оскільки останній в порушення приписів ст. 40 КАС України не повідомив суд про зміну місця знаходження; ДПІ у Приморському районі м. Одеси сповіщена згідно поштового повідомлення (а.с.135), представник до суду не прибув та причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «АЙСТЬЮД»знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, що підтверджується Свідоцтвом № 100304237 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.10.2010 року.

Як вбачається з (а.с.10) 09 березня 2011 року на адресу ПП «АЙСТЬЮД»надійшов лист від ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 13502/10/29-00, яким підприємство було повідомлено, що відповідно до заяви ПП «АЙСТЬЮД»про анулювання реєстрації платника ПДВ від 03.03.2011 року № 9386, реєстрація платника ПДВ ПП «АЙСТЬЮД -анульована 31.03.2011 року.

Колегія суддів не погоджується з листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси за № 13502/10/29-00 від 03.03.2011 року, з огляду на наступне.

Відповідно до підпунктів «а»- «и»п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податків.

Відповідно до п. 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних правовідносин було чинним, для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до податковою органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 3-ПДВ. Разом із поданням такої заяви платник ПДВ зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Якщо такі додатки відсутні, то податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації. Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, подану ПП «АЙСТЬЮД»до ДПІ у Приморському районі (а.с.59), дана заява не містить всі необхідні реквізити, передбачені Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість: підпис особи, що підписала заяву, а саме: директора ПП «АЙСТЬЮД»не скріплено печаткою заявника, не зазначено дату подання позивачем такої заяви.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «АЙСТЬЮД» було прийнято в порушення вимог діючого законодавства та має бути скасованим.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Згідно підпункту 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 25 березня 2011 року була отримана поштовим відправленням податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року, подана платником ПП «АЙСТЬЮД»(а.с.70-71). Декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року, подана платником ПП «АЙСТЬЮД»не визнана як податкова звітність, у зв'язку з тим, що достовірність вказаних позивачем в Декларації реєстраційних даних та обов'язкових реквізитів не підтверджується даними з довідників, про що було повідомлено позивача листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.03.2011 року № 1 7459/10/28-04 (а.с.9).

04.03.2011 року державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Будігай І.С. був складений акт № 256/23-513/37281639 про неможливість проведення документальної перевірки ПП «АЙСТЬЮД»щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року (а.с.44-47), в якому зазначено, що місцезнаходження ПП «АЙСТЬЮД»невідомо, правочини з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Однак, колегія суддів наголошує на тому, що ДПІ У Приморському районі не здійснила жодних заходів, щоб встановити дійсність відсутності ПП «АЙСТЬЮД»за їхньою юридичною адресою.

Відмова в прийняті декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року поданої платником ПП «АЙСТЬЮД»з підстави «достовірність вказаних ПП «АЙСТЬЮД»в Декларації реєстраційних даних та обов'язкових реквізитів не підтверджується даними з довідників», колегія суддів вважає необгрунтованою, та

такою, що спростовується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.99) та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.100).

Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.100), з 09.09.2010 року по 23.05.2011 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходилася інформація про місцезнаходження ПП «АЙСТЬЮД»за адресою: 65007, м. Одеса. провулок Вознесенський, будинок, 13. квартира, 5.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 року № 755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про те, що відомості про місцезнаходження ПП «АЙСТЬЮД»па момент складення акту від 04.03.2011 року № 256/23-513/37281639 за адресою: 65007. місто Одеса, провулок Вознесенський, будинок 13, квартира, 5 є достовірними. Невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість податковою звітністю з підстав не підтвердження достовірності вказаних позивачем в Декларації реєстраційних даних та обов'язкових реквізитів даними з довідників є протиправним, а тому відповідне рішення ДПІ у Приморському районі у м. Одесі підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, апелянтом не надано суду належних доказів у підтвердження тих обставин, якими він заперечує проти задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують обставин встановлених по справі та правильності висновків суду першої інстанції при застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АЙСТЬЮД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про невизнання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року; анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року; невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: / Г.В. Семенюк/